Радість пізнання і навчання

     Третьокурсники факультету захисту рослин, біотехнологій та екології побували у найбільшому архітектурно оформленому ландшафтному парку в Україні – «Олександрія», що розкинувся на більш як 400 гектарах на березі чудової річки Рось.

    Екскурсію для майбутніх спеціалістів із захисту рослин провела старший науковий співробітник дендропарку Лариса Кривдюк, яка не тільки розповіла про історію «Олександрії», архітектурними споруди, скульптури, ставки, а й дала характеристику видовому складу дерев, кущів та трав'янистих багаторічників, що нараховує 2240 таксонів! Окремі з них мають вік понад 200 років: сосни чорна та Веймутова, ялівець віргінський, тюльпанове дерево, модрини польська та європейська, дуб червоний, гледичія триколючкова, глід рожевий махровий та ін. Особливу цінність становить багатовікова діброва парку, де окрім 300-400 вікових дубів, багато дерев і кущів вихідців з Північної Америки, Китаю, Японії, Кореї, Західної і Південної Європи, Криму, Кавказу, Далекого Сходу. Ми бачили найстарший дуб, вік якого більше 550 років. До речі, Лариса Михайлівна навчила всіх нас встановлювати вік дубів. Вразив багатьох і осокір діаметром більше 9 м. Це найстарший представник осокорів в Україні. «Три грації» (дерева сосни чорної) нагадали всім уособлення витонченості та краси - служниць богині Венери Аглаю, Евфросину та Талію.

     Музеями рослин можна назвати велику (9 га) і малу (4 га) галявини парку. На першій росте 83(!) види дерев, 17 з яких — представники місцевої флори, а 66 — інтродуковані. Серед них сімейне дерево Браницьких (колишніх господарів дендропарку) — чотиристовбурова сосна звичайна, яка росте з одного кореня, а далі, подібно генеалогічному дереву, розгалужується на чотири стовбури. Саме стільки було дітей у Браницьких. Неподалік знаходиться улюблене дерево графині Олександри Браницької — сосна Веймутова, із надзвичайно м’якенькими голками. Серед представників цього виду це найстаріше дерево в Україні. Крім дерев, тут росте 97 видів трав, багато з яких знаходяться на межі зникнення і занесені до Червоної Книги.
     А якими загадковими постали перед нами джерела — частина загальної гідросистеми парку, яка налічує більш ніж 20 водойм: Дзеркальний, Холодний, Водяник, Русалка, Лебединий, Срібний серпанок та інші. Яка ж це краса!

     Одним з найцікавіших об'єктів «Олександрії» є колонада «Луна», виконана у вигляді грецького амфітеатру. Назва павільйону пов'язана з унікальними акустичними властивостями відкритої колонади з 14 колонами, що утворюють галерею. Слово, навіть пошепки вимовлене в одному кінці споруди, без спотворень, передається в інший кінець, хоча відстань становить 34(!) метри. Колись, під час приїзду гостей, у павільйоні грав оркестр, який було чути в усіх куточках парку. Ми також долучилися до цього чуда і розділившись на дві групи вели «перемовини» в колонаді. Сподобалась іще одна архітектурна споруда - «Китайський місток»: ми і фотографувались, і милувались лебедями в ставку, і терли бороду скульптурі китайця, загадуючи бажання.

    На південному сході великої галявини знаходяться руїни нібито якогось палацу. Це одна з найоригінальніших архітектурних споруд «Олександрії». З-під «Руїн» витікає водоспад, а неподалік, на «Острові Мрії», б'є фонтан, біля якого ми зробили невелику зупинку. Всередині «Руїн» влаштовано оглядовий майданчик, з якого відкриваються прекрасні краєвиди Лазневого ставка на півночі та Росі на півдні.

     Дуже сподобався стиль, в якому висаджені рослини в дендропарку - модний на той час англійський (або ландшафтний), де все повинно максимально підкреслювати гармонію створюваного ландшафту з дикою природою. Тобто мистецтво заховане так, щоб складалося враження, що все навкруги створено тільки самою природою.

     Ми весело пройшли більшість з алей і доріжок в дендропарку, загальна довжина яких становить понад 20 км. І, думаю, під час спілкування почали краще розуміти один одного.

Ольга Дмитрієва
куратор 1 групи,
доцент кафедри інтегрованого захисту та карантину рослин
фото - Олександр Воскобійник