Сказ: дружня зустріч рабіологів та поважні гості на кафедрі епізоотології та організації ветеринарної справи
На кафедрі епізоотології та організації ветеринарної справи НУБіП України 19 жовтня 2017 року був визначний та конструктивний день.
З ініціативи завідуючого кафедрою епізоотології та організації ветеринарної справи, професора Недосєкова Віталія Володимировича відбулась зустріч рабіологів на чолі з доктором медичних наук, професором, визначним науковим і політичним діячем, першим міністром охорони навколишнього середовища незалежної України, Першим надзвичайним і Повноважним Послом України в Ізраїлі, США, Мексиці та Канаді, радником Президента України, сценаристом, публіцистом, талановитим письменником, автором багатьох романів, в тому числі документального роману про сказ «Причини і наслідки» і, взагалі, прекрасною людиною, ЩЕРБАКОМ ЮРІЄМ МИКОЛАЙОВИЧЕМ, який багато десятирічь присвятив дослідженню проблем епідеміології сказу, проблем передекспозиційної та постекспозиційної профілактики сказу у людей.
Підґрунтям зустрічі було те, що сказ являє собою глобальну та національну проблему і, нажаль, на сучасному етапі розвитку суспільства, він становить реальну загрозу для здоров’я людей і тварин та являється індикативним критерієм стану охорони здоров’я людей і тварин.
В зустрічі прийняли участь провідні вчені України:
провідний епідеміолог-рабіолог – Антонова Людмила Олександрівна, яка 40 років свого життя присвятила дослідженню сказу у людей. Л.О. Антоновою вперше в Європі та Україні було виділено вірус сказу від людини, хворої на гідрофобію внаслідок укусу кажана. Завдяки цим дослідженням були внесені доповнення в інструкцію по застосуванню антирабічних препаратів для постраждалих після укусу кажанів. Наукові дослідження Л.О. Антонової були спрямовані на створення нового антирабічного препарату, необхідного для лікування від сказу постраждалих від укусів тварин — людського антирабічного імуноглобуліну. Людмила Олександрівна й донині залишається незамінним консультантом з питань антирабічної допомоги людям в Україні.
епізоотолог-рабіолог Гришок Людмила Павлівна, яка займалась детальним дослідження епізоотології сказу на території Радянської України в 1950-1990 роках. Саме Людмила Павлівна вперше в Україні розробила схему пероральної вакцинації серед диких тварин, а також, дякуючи її праці, ми знаходимося в єдиному інформативному просторі щодо сказу в межах МЄБ;
консультант Всесвітньої організації здоров’я (WHO) з питань імунопрофілактики людей проти інфекційних хвороб – Моісеєва Ганна Вячеславівна, яка тривалий час займалася питанням контролю антирабічних вакцин для людей в Україні;
завідуючий лабораторією нейроінфекцій ІВМ НААН – Полупан Іван Миколайович, який проводить вірусологічний моніторинг ізолятів сказу, що циркулюють на території країни, ГІС-аналіз поширення сказу тварин в Україні та контроль вакцинопрофілактики.;
завідуюча інформаційним відділом – Линок Аліна Петрівна, яка розробила модифікації теста NIH для контролю антирабічних вакцин;
Мазур Микола Вікторович, який досліджує молекулярно-генетичні та імунобіологічні характеристики ізолятів вірусу сказу в Україні;
Мазур Наталія Вікторівна, яка розробила галузевий зразок антирабічного імуноглобуліну та займається розробкою засобів імунофлюоресцентної діагностики сказу;
Маковська Ірина Федоровна, яка займаєтся аналізом причин розвитку перманентної епізоотії сказу, проводить SWOT-аналіз іммунопрофілактики та пошук перспективних підходів контролю сказу.
На зустрічі були обговорені історичні аспекти досліджень сказу в Україні та актуальні проблеми епідемічної та епізоотичної ситуації сказу в нашій країні, а саме:
- стан проблеми сказу в Україні і світі та стратегія досліджень сказу з врахуванням еволюційних особливостей поширення сказу;
- пріоритетні питання контролю та нагляду інфекції в Україні та світі: можливі шляхи ерадикації сказу; серологічний моніторинг сказу; наукові досягнення лабораторії нейроінфекцій ІВМ НААН; методи контролю імуногенності антирабічних вакцин та проблеми специфічної діагностики сказу в Україні.
Тетяна Латманізова
Максим Жуковський
