Юрій Ромасевич: застосування інновацій в інженерії дозволить втриматися на плаву українським машинобудівникам

20 жовтня 2017 року

     Єдиний стипендіат Кабінету Міністрів України нашого університету з числа докторів наук і наймолодший доктор наук в університеті – професор кафедри конструювання машин і обладнання Юрій Ромасевич. Про його напрацювання в рамках стипендії – сьогоднішня розмова.

— У полі зору Вашого дослідження – оптимізація характеристик вантажопідйомних машин. Чим зумовлений такий науковий інтерес?
     — Саме такі машини є необхідною і невід’ємною складовою не тільки сільського господарства, а й транспорту, будівельної галузі та інших сфер промисловості. Покращення їхніх характеристик дає змогу підвищити ефективність, продуктивність, термін експлуатації самих машин, що, зрештою, позитивно впливає на економічну ефективність усього виробництва. Дуже яскраво це демонструється на прикладі порту. Коли в порт заходить корабель, треба максимально швидко розвантажити контейнери. На зміну виходить два кранівника, бо їх робота є дуже напруженою. Вони змінюються кожні дві-три години. Інтеграція у систему керування портового крана наших розробок дозволяє виконувати певні функції по перевантаженню контейнерів у автоматичному режимі. Кранівнику набагато легше працювати, він допускає менше помилок. В результаті зростає продуктивність перевантаження, зменшуються енерговитрати і підвищується довговічність вантажопідйомної машини.

— Що саме є продуктом проведеного дослідження?
     — Ми пропонуємо декілька варіантів. Перший – сам алгоритм, тобто як працює система. Скажімо, є бортовий комп’ютер крана, датчики, приводні механізми крана і є необхідність створити алгоритм, за яким вся апаратна частина має працювати. Ми пропонуємо свої алгоритми, в які інтегровані певні оптимальні закони руху механізмів крана. Мова йде про оптимальність за енергетичними і динамічними показниками. Тобто зниження енерговитрат покращує енергоефективність роботи, а мінімізація зусиль в ланках кранів дозволяє збільшити довговічність цих машин. Зменшення часу переміщення вантажів сприяє збільшенню їх продуктивності, що в умовах інтенсивних перевантажувальних процесів є дуже важливим. Це щодо алгоритмічної частини. Власне апаратна частина – це сама система керування: мікроконтролер, датчики, частотні перетворювачі тощо. Нашою розробкою передбачається при певній апаратній частині створити алгоритм оптимальної роботи крана. Зазначена система є універсальною. Але під кожен окремий кран ми повинні налаштовувати параметри в самій системі.

— Де проходила апробація?
     — В основному на підприємствах аграрної сфери. Наша розробка є в Новокраматорському машинобудівному заводі. Сама система знаходиться в 11 корпусі у лабораторії динаміки машин. Можна продемонструвати і побачити як вона працює.

— А що з комерціалізацією?
    — Є певні проблеми. Машинобудівна галузь країни сьогодні переживає непрості часи. Вітчизняні виробники виконують в основному конструювання лише механічної частини вантажопідйомних машин та їх приводів. Нажаль, інтелектуальні системи керування розробляються лише закордонними фірмами. Однак, ми шукаємо шляхи комерціалізації наших інновацій.

— Чи знайомий вам аналогічний зарубіжний досвід?
     — Так, але впевнено можу сказати, що ми пропонуємо значно кращі рішення.

— Що є особисто для Вас стипендія?
    — Здебільшого, моральний стимул. З огляду на фінансування, наразі наука, на мій погляд, робиться ентузіастами. А тому навіть невеличке матеріальне заохочення додає моральних сил і оптимізму.

Розмовляла Ольга Наконечна

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій