Куточок раю на Чернігівщині

     Збережений куточок раю на Чернігівщині – архітектурний комплекс «Качанівка» та дендрологічне диво всієї України дендропарк «Тростянець» – напрочуд погожого суботнього дня радо зустріли співробітників факультету захисту рослин, біотехнологій та екології.
     Унікальна пам’ятка садово-паркової архітектури XIX століття, створена зусиллями Івана Михайловича Скоропадського, «Тростянець», неповторні краєвиди якого по праву називають енциклопедією ландшафтів, вражає. Наш чудовий екскурсовод Зоя Геральдівна за двогодинну екскурсію змогла не тільки ознайомити із історією створення, біографією власників, унікальною флорою, а й назавжди закохати нас в цей чудовий привітний парк. Його територія складає понад 200 гектарів – це лісові масиви, штучні гірські куточки, високі пагорби, озера із довірливими красенями-лебедями. У дендропарку створено ще й своєрідний швейцарський ландшафт, що нагадує Альпи. Поміж «горами» пролягають мальовничі ущелини, через які перекинуто містки. За даними останньої інвентаризації, в парку росте 47600 дерев! Багато цікавого нам розповіли про різні види ялин, сосен, туй, кленів, лип, берез, дубів, модрин та навіть дали скуштувати незвичні плоди.

     Другим пунктом нашої екскурсії став палацово-парковий комплекс «Качанівка», який незважаючи на всі негаразди, на диво майже не змінився із часу свого заснування, а це далекі 1770-ті роки. По своїй структурі заповідник «Качанівка», що існує на базі дворянської садиби, найбільш відомими господарями якої були поміщики-меценати Тарновські, поділяється на дві частини - паркову та архітектурну. Парк, площею 560 га із 12-ма ставками, більш ніж 50 видами дерев та неперевершений палац в стилі неокласицизму із допоміжними будівлями та садибною церквою Святого Георгія Хозевіта.

     Проходячи залами палацу, ніби й досі чуєш мелодії Михайла Глінки – саме тут композитор написав найкращі частини до опери «Руслан і Людмила». А Іван Репін зробив замальовки до своїх знаменитих «Запорожців» та зібрав великий матеріал до картини «Вечорниці». Любив відпочивати та творити в Качанівці і Тарас Шевченко, він неодноразово дарував родині Тарновських свої твори, зокрема картину «Катерина». Атмосфера палацу неодмінно передається відвідувачам, викликаючи бажання творити. Ми з цікавістю прослухали виступ професора Володимира Жеребка, який у музичному залі прийомів із відмінною акустикою, виконав «Там, де Ятрань круто в’ється».

     Принагідно дякуємо профспілковій організації та адміністрації університету за організацію цієї незабутньої екскурсії, а також автопарку та його чудовим водіям-професіоналам.

Ольга Дмитрієва,
голова профбюро факультету захисту рослин,
біотехнологій та екології,
фото - магістра Марії Сикало