Науковці університету взяли участь у обговоренні створення законодавчої бази для використання безпілотників в Україні

     Процес упровадження принципово нових технологій, таких як дистанційний моніторинг на основі використання безпілотних літальних апаратів у ситуації, коли кількість повітряних суден збільшується в десятки разів і багато нефахових працівників, потребує правового регулювання. Саме цьому питанню був присвячений Всеукраїнський науково-практичний семінар «Безпілотні літальні апарати України: законодавча база, підготовка кадрів, інноваційні технології», який пройшов днями у Кіровоградській льотній академії Національного авіаційного університету.

     Окрім розробки та використання безпілотників, тут обговорювалися рекомендації щодо встановлення регламентів для використання таких апаратів в Україні. Зацікавленість суспільства стосовно цього напряму діяльності в усьому світі є високою. Поєднання новітніх технологій із попереднім досвідом та натхненням авіаторів призвели до появи новітнього виду спорту – дрон-рейсингу. Можливості останнього на семінарі продемонструвала команда світового рівня ЕскаДрон. Такі технічні види спорту, окрім розвитку технічних знань та навичок у молоді навіть у найвіддаленіших регіонах нашої держави, повинні сприяти появі великої кількості висококваліфікованих фахівців із керування БПЛА, які знайдуть свою нішу в найрізноманітніших галузях виробництва.

     Аграрну складову на семінарі представляли науковці кафедри автоматики та робототехнічних систем ім. академіка І.І Мартиненка Олексій Опришко і Дмитро Комарчук та доцент кафедри агрохімії та якості продукції рослинництва Наталія Пасічник. Вони представили доповідь «Використання БПЛА для оперативного моніторингу стану мінерального живлення рослин із метою раціонального використання добрив у технологіях точного землеробства». Новітній ринок застосувань БПЛА та його перспективи викликав живу зацікавленість фахівців. У дискусії фахівці Державної авіаційної служби України та інших профільних установ звертали увагу на наукові розробки НУБіП стосовно обґрунтування методологічних особливостей використання таких літальних апаратів – особливостей організації процесів моніторингу, параметрів польоту, інтерпретації результатів зйомки тощо.

     Оптимізму при роботі із безпілотниками надає і прагнення спільноти розробників, виробників, науковців та державних чиновників спільно, шляхом обговорень і дискусій, розробити правила, які б відкрили безпечний шлях у небо України для цих чудових витворів людського генія – робототизованих літальних апаратів.

Тарас Лендєл,
старший викладач кафедри автоматики та
робототехнічних систем ім. академіка І. І.Мартиненка