В НУБіП презентували Доктрину збалансованого розвитку «Україна 2030»

6 червня 2017 року

     6 червня в університеті відбулася унікальна подія – презентація Доктрини збалансованого розвитку «Україна 2030», напрацьована групою розробників під керівництвом народного депутата Сергія Тарути. Приємно відзначити, що зазначений документ побачив світ в тому числі за сприяння НУБіП України і організаційної підтримки ректора член-кореспондента Станіслава Ніколаєнка та участі член-кореспондента Лідії Шинкарук. І як зазначив, представляючи гостя, Станіслав Миколайович, перші відгуки про доктрину від наших викладачів – схвальні. Тож сьогоднішня мета – послухати та обговорити перспективи нашої країни, передбачені документом, додав він, та запросив до слова автора ідеї. 

     Сергій Тарута розповів про виникнення доктрини та що спонукало на такий крок. Ми повинні розраховувати на власні сили, а не на кредитні позики, адже це шлях в нікуди, підкреслив він. Для цього слід розвивати індустрію та інновації, тим паче, що маємо такий гарний генетичний потенціал. Але одному бізнесу самотужки не впоратися з цим завданням. Тому зі своєю ідеєю, зазначив гість, звернулися до науки і освіти. До речі, сьогоднішня презентація – вже п’ята за ліком в університетах. Адже дуже важливо, щоб про цілі дізнавалася студентська молодь – ті, кому будувати і розвивати країну. 

     Тож куди має рухатися країна і яким шляхом? Які ресурси потрібні, аби вивести її з кризи? На жаль, ми сьогодні в числі бідних країн. Але мусимо ставити дуже амбітні цілі, наголосив Сергій Тарута. І хоча бачити себе в числі розвинених країн – завдання надскладне, але цілком реальне, продовжив він. Для цього треба мати ВВП на рівні 710-750 мільярдів та ріст щороку 10-15%. Середнього класу як носія демократії має бути не менше половини. Враховуючи, що тривалість життя людей в Україні найнижча в Європі, маємо наслідувати людиноцентричну модель соціального капіталу. І це лише декілька завдань, що пропонує вирішити Доктрина збалансованого розвитку, в якій чільне місце належить знанням, інноваціям, а, отже, освіті, науці, культурі. Відтак слід підвищити фінансування освіти і науки до рівня європейських вимог. Важливо й підняти до належного рівня частку заробітної плати у структурі ВВП. Для того, щоб досягти визначених цілей, треба ще й усунути гальмівні фактори, насамперед, тіньову економіку. 

     Завідувач кафедри виробничого та інвестиційного менеджменту Лідія Шинкарук додала, що ми не можемо сліпо копіювати моделі інших країн, а маємо йти по шляху, який підтримують і втілюватимуть усі українці, що й враховано при розробці нової доктрини. 

     Ректор Станіслав Ніколаєнко запитав, як знайти золоту середину між збереженням зовнішніх партнерських зв’язків та інтересами держави і народу. Сергій Тарута відповів, спираючись на тези норвезького економіста Еріка Райнерта. Зокрема, жодна країна не робила стрибок у розвитку без індустріалізації та інновацій. Щодо порад, то краще робити не так, як радять вам, а так як радники роблять у себе. І що дуже важливо радив учений – не відкривати своїх кордонів, якщо країна ще недостатньо розвинута. 

 

     Декан факультету аграрного менеджменту Анатолій Остапчук поцікавився думкою гостя щодо ринку землі. Без створення належних умов – його запровадження є дуже небезпечним, прозвучало у відповідь. А декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков запитав, чи врахована в доктрині реабілітація сільськогосподарських угідь в зоні АТО. На що отримав ствердну відповідь. 

     До обговорення долучилися також директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида, професор Валерій Галушка, директор УЛЯБП АПК Валерій Ушкалов та інші. 

     На завершення Сергій Тарута закликав викладачів та студентів долучатися до зворотнього зв’язку.

 

Ольга Наконечна 


Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)