Народні депутати, урядовці і експерти обговорили законодавче регулювання діяльності аграрних навчальних закладів України

31 травня 2017 року

     Здається, перший корпус університету поволі, але впевнено перетворюється на місце проведення засідань парламентських комітетів. Ще не встигли стихнути пристрасті, збурені колективами наших ННІ лісового і садово-паркового господарства і факультетом ветеринарної медицини, що стосувалися стану справ у цих галузях, як сьогодні знову у ньому провів засідання Комітет з питань науки і освіти Верховної Ради України

     Темою засідання, яке зібрало освітян аграрної сфери з усіх регіонів і народних депутатів України, було законодавче врегулювання діяльності аграрних навчальних закладів. Вів його перший заступник голови Комітету Олександр Співаковський, який зазначив, що три сектори – аграрний, ІТ та альтернативна енергетика – дають поштовх економіці держави. Тому метою сьогоднішньої дискусії є напрацювання рішень, які будуть враховані при підготовці нового тексту законопроекту «Про освіту», що розглядатиметься парламентом 11 липня.

 

     Першим – на правах господаря – виступив ректор НУБіП Станіслав Ніколаєнко, який зупинився на ризиках і викликах, що стоять перед аграрною освітою, та вніс до розгляду вісім пропозицій. Перше: вдосконалити механізм формування держзамовлення, дозволити вступ на заочну і контрактну форми навчання шляхом іспитів, співбесід. Друге: визначити місце коледжів і технікумів та не допустити їхнього знищення шляхом передачі на утримання місцевих бюджетів, ліквідувати освітній рівень молодшого бакалавра, зберегти вступ на базі 9 класів. Третє: повернути контроль держави за функціонуванням профтехучилищ, фінансуючи їх через держбюджет. Четверте: законодавчо захистити майнові та земельні права наукових, науково-дослідних, навчальних аграрних закладів, не допустити втрати наявних земельних угідь, терміново доручити облдержадміністраціям спростити оформлення державних актів на користування сільськогосподарськими угіддями. П’яте: врегулювати виробничу діяльність аграрних навчальних закладів, їх навчально-дослідних, навчальних господарств, спростити тендерні процедури, запровадити систему надання пільгових коротко- та довгострокових кредитів. Шосте: переглянути механізми фінансування аграрних навчальних закладів, передбачити кошти на обробіток ґрунту, закупівлю техніки, добрив, збільшити видатки на комунальні послуги, прийнявши зміни до закону «Про державний бюджет України на 2017 рік». Сьоме: вдосконалити механізм підтримки науково-дослідницької діяльності аграрних навчальних закладів, спрямувати на це не менше третини коштів, які виділяються на наукові дослідження в системі Міністерства освіти і науки. І, нарешті, восьме: посилити співпрацю зі структурами Національної академії аграрних наук України, створити спільні науково-дослідницькі центри і т.д. 

     Емоційний виступ Станіслава Ніколаєнка викликав схвальну реакцію: ці думки поділяли практично всі присутні. І одна з них – заступник міністра аграрної політики і продовольства України Олена Ковальова. Зокрема, заступник Мінагрополітики підтримує пропозиції щодо збільшення квот для сільської молоді при вступі до ВНЗ, яка повертається працювати в село, впорядкувати освітні ступені, ліквідувавши молодшого бакалавра, спростити умови отримання другої вищої освіти для людей старшого віку, вести підготовку кадрів спільно з бізнесом та інші.

     Перший заступник міністра освіти і науки Володимир Ковтунець зазначив: аграрна освіта для нас дуже важлива. При цьому не слід забувати, що на першому плані має залишатися не кількість, а якість підготовки. Якщо дивитися в глобальному вимірі, то серед студентів-іноземців, які навчаються в українських вишах, не користуються попитом аграрні спеціальності. Тут виникає питання: довгий час освіта жила сама в собі і була відірваною від виробництва. Остання редакція Закону України «Про вищу освіту» дозволяє вишам створювати власні освітні програми спільно з роботодавцями. В той же час, орієнтація виключно на сьогоденні потреби працедавців помилкова – стратегічно важливо давати фундаментальні знання. Це передбачено стандартами вищої освіти. Володимир Ковтунець визнав, що наразі відсутня нормативна база для провадження дуальної освіти. Він озвучив пропозиції: витрати на підготовку фахівця будуть залежати від спеціальності. Для цього – впровадити систему ваучерів, коли гроші будуть ходити за абітурієнтом. Що ж до стипендіального забезпечення, то перший заступник міністра зазначив: фонд соціальних стипендій використаний не повністю і тому будуть внесені відповідні зміни до нормативних актів з тим, аби допомогти малозабезпеченим.

     Президент Національної академії аграрних наук Ярослав Гадзало, оцінюючи здобутки в аграрному секторі, звернув увагу на те, що держава за 25 років незалежності не досягла показників 1991 року. Тому підготовка справжніх спеціалістів, які б могли це зробити, для нас основне. Він закцентував на земельних проблемах, аспектах провадження господарської діяльності і надмірному податковому тиску на навчально- і науково-виробничі підрозділи вишів та наукових установ.

     Представник бізнесу, голова Громадської ради з питань освіти і науки при Мінагрополітики Алекс Ліссітса, що пріоритетами провідних європейських політиків, тих же Емануеля Макрона та Ангели Меркель, є освіта і наука. При чому німецька лідерка у своїй програмі спирається на профтех- і дуальну освіту. І підкреслив: якщо ми говоримо про реальні зміни, то про українські ПТУ і коледжі в сільській місцевості забувати не слід. У держави на їх утримання не вистачає грошей? То дайте їм можливість заробляти самим. Багатства університетів США – не від держави: вони їх заробили самі. Для цього слід вдосконалити законодавчу базу і надати бізнесу легальні шляхи допомоги освітянам. 

 

   

     Серед виступаючих були керівники вишів – депутати обласних рад, до думки яких мали б дослухатися керівники областей і народні депутати України – Ігор Леськів, Володимир Кюрчев, Володимир Снітинський, Микола Брагінець.

     Керівник Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Олександр Бакуменко, вислухавши учасників, підкреслив: комітет ніколи не приймав рішення про вилучення земель у навчальних закладів і ніколи такого рішення не підтримає. Розуміючи всі проблеми, він також зазначив: потрібно змінювати підходи – всі провідні компанії готові підставляти плече, але вони хочуть розуміти кому і як. У першу чергу слід забезпечити зв’язок освіти і бізнесу. Той, хто хоче бачити зміни, повинен продукувати ідеї і брати участь у створенні потрібних законів.

     Народний депутат України Олександр Марченко під схвальні аплодисменти учасників сказав: ми повернемо навчальні заклади в регіонах у лоно державного фінансування. А щодо рейдерських захоплень земель, то покладемо їм край, звертаючись до Генпрокуратури. І взагалі сьогодні освіту треба захищати в цілому – від дитячого садка до університету. Коментуючи якість освіти, Олександр Марченко зазначив: щоб там скептики не стверджували, але вітчизняні фахівці легко знаходять роботу за кордоном, а це свідчить про високий рівень підготовки нашими вишами.

 

     Підбиваючи підсумки засідання, Олександр Співаковський тезово озвучив спільні завдання: зупинити руйнування, розвивати людський капітал, переглянути систему широко вступу і ЗНО, дати можливість інвестувати в освіченість, а не в диплом. На його переконання, слід запровадити у вишах систему корпоративного управління, що значно поліпшить якість освітнього процесу. 

 

     Члени парламентського комітету та запрошені продовжили дискусію під час відвідування університетських музею лісових звірів і птахів, лабораторій інженерно-технічного забезпечення кафедри технології лісогосподарського виробництва, де представлена сучасна техніка ПАТ «Мотор-Січ» і STIHL, кафедри годівлі тварин та технології кормів, ботанічного саду та відбудованого третього навчального корпусу.

     Всі озвучені сьогодні пропозиції ляжуть в основу рішень Комітету з питань освіти і науки Верховної Ради України.

Валентин Обрамбальський,
Денис Рудень 


Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)