Екскурсія до Музею воскових фігур

28 квітня 2017 року

     27 квітня 2017 року студенти 1 курсу 1 групи разом із наставником, старшим викладачем кафедри цивільного та господарського права Канарик Юлією Сергіївною відвідали Київський Музей воскових фігур, де були представлені відомі постаті історії нашої країни: відомих політичних діячів, письменників, акторів та музикантів, а також історичні постаті Княгині Ольги, членів царської родини.

     Музей був створений в 2000 році, хоча перші фігури з’явилися ще раніше – у рамках тимчасових виставок. Персонажі робилися по-різному – і виявилися різними. В одному випадку самі «герої» позували і перевіряли хід робіт, в іншому – надавали фотографію, у третьому були використані посмертні маски, в четвертому (в основному, із зарубіжними героями) – стоп-кадри з фільмів і виступів.

     У музеї розумієш, як виглядали для своїх сучасників легендарні особистості. Йосип Сталін виявляється всього 163 см зросту, а Олександр Пушкін – висотою в 158 см.

 

     Віктор Цой був аж ніяк не «середнього корейського» зросту, тому на його фоні Андрій Макаревич просто втрачається…

 

 

     Найпопулярніша постать – Михайла Грушевського. Він виглядає як живий, на руках видно навіть дрібні судини.

    Не менш вражаюча фігура Тараса Шевченка. На його обличчі проглядаються навіть зморшки.

     У залі спортсменів – Лілія Подкопаєва та Яна Клочкова, які віддали майстру свій одяг.

     Фігура легендарного тренера «Динамо» Валерія Лобановського унікальна – вона похитується, сидячи на тренерській лаві, як робив це тренер, переживаючи за свою команду.

     Представлені тут і всі президенти незалежної України, крім нинішнього, Петра Порошенка. Є і Юлія Тимошенко, вона віддала для фігури своє пальто часі Помаранчевої революції.

 

     Серед іноземних зірок – Арнольд Шварценеггер, Шерон Стоун, Майкл Джексон.

     Зазирнувши до письменників і акторів, бачимо стіну з посмертними масками: Володимира Висоцького, Андрія Миронова, Йосипа Сталіна, Володимира Леніна, Тараса Шевченка, Олександра Пушкіна.

     Технологія виготовлення воскових фігур, виставлених у музеї – на найвищому рівні. Віск – дивна речовина, що створюється бджолами. До роботи з воском людина звернулася ще на найраніших етапах своєї історії. ЇЇ завжди захоплювала податливість цього матеріалу, відчуття його своєрідної "жвавості". Ще здавна віск додавав виробам особливий, магічний сенс. Його унікальні якості визначили сприйняття воску древніми як субстанції, що сполучає два світи: світ живих і світ мертвих. Древні греки створювали зображення богів у виконання обітниць і для релігійних церемоній. Хоча виготовлялися воскові ляльки і для дитячих розваг У Древньому Римі з осіб померлих із знатних сімей знімали гіпсові зліпки, по яких потім відливали воскові маски. Під час похоронних процесій спеціально розписані маски несли поряд з померлим. Вважалося, що маска додає сили духу померлого, допомагає йому благополучно дістатися до загробного світу, захищаючи від переляку перед злісними духами. Сьогодні в створенні воскових персон беруть участь майстри високої кваліфікації самих різних професій: мистецтвознавці, історики, скульптори, форматори, постіжери, гримери, декоратори і багато інших.

     В результаті тривалих експериментів і пошуків була розроблена унікальна рецептура воску, яка дозволяє демонструвати фігури в широкому температурному діапазоні: від "- 40" до "+ 40" градусів Цельсія. Цей віск не має глянсового блиску, він ідеально імітує людську шкіру. У своїх роботах майстра використовують високоякісні очні, зубні протези і живе волосся. Постіжер не пучками, а волосок за волоском, спеціальною гарячою голкою "імплантує" їх у віск, створюючи шевелюри, в яких до 40 тисяч волосків.

     У такій же техніці виконуються вії, брови і бороди. Потім перукар підстригає і укладає волосся в зачіску, відповідну даній історичній епосі. Воскові частини фігур після відливання формою ретельний, уручну, опрацьовуються гримером, який створює "складки шкіри", "зморшки", "нігті", "вени", покриває віск спеціальним гримом, згодом періодично оновлюваним.

     Екскурсовод розповіла студентам, що створення образу історичного персонажу починається з серйозної науково-дослідної роботи: вивчаються архівні матеріали, описи сучасників, побутові портрети, гравюри, фотографії, посмертні воскові маски осіб і рук. Таким чином, досягається максимальна портретна схожість фігури з реальною людиною. Але цим робота не обмежується. Кожен персонаж наділяється типовим для нього жестом, мімікою, поворотом голови, і образ набуває меж психологічного портрета сильної емоційної дії.

     Фігури для співробітників музею – дійсно, майже як живі. Їм миють голови шампунем і роблять укладку феном, костюми чистять, самих персонажів періодично «лікують», лагодячи уразливі частини – у першу чергу, пальці.

     Дана виставка викликала неабиякий інтерес та захоплення у присутніх. Музей Воскових Фігур виробив приголомшуючу дію і дозволив запам'ятати себе надовго....

Сподіваємось, що такі заходи дозволять дітям розширити свій кругозір та викликати цікавість до історії власної країни.

Юлія Канарик,
наставник групи Право-1601

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015