«Польовий курс з вивчення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для навколишнього середовища»: молоді науковці з 10 країн світу побували в зоні відчуження

     7 вересня 2016 року. В університеті триває представницький міжнародний семінар «Польовий курс з вивчення наслідків аварії на Чорнобильській АЕС для навколишнього середовища», програма якого наповнена лекціями провідних науковців-радіологів Європи і лабораторними заняттями. Та, напевно, найбільше його учасникам запам’ятався день другий, вчорашній: 13 годин поспіль вони провели у зоні відчуження ЧАЕС. Їх супроводжували фахівці Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології на чолі з його директором і модератором курсу Валерієм Кашпаровим та творча група інформаційної служби університету. Принагідно вітаю всіх творчих працівників сайту і газети «Університетський кур’єр», членів Національної спілки журналістів України з нашим професійним святом – Міжнародним днем солідарності журналістів, яке святкуватимуть завтра, 8 вересня.

     Як зазначив у розмові з нами Валерій Кашпаров, такий семінар в Україні проводиться вперше, але виявився дуже популярним. Якщо спочатку планувалося 15 учасників, то до Києва приїхало удвічі більше. Це аспіранти, магістри, молоді доктори наук, які нещодавно захистилися, з провідних університетів і наукових закладів Великої Британії, Норвегії, Франції, Іспанії, Фінляндії, Чехії, Австрії, Японії, Китаю та України. Лекції їм читали провідні європейські фахівці з радіоекології – професори Валерій Кашпаров, Девід Копплестон (Університет Стерлінг, Велика Британія), академік Норвезької академії наук директор Центру радіоактивності навколишнього середовища Бріт Салбу. Пані Салбу, до речі, співпрацює з нашим університетом ще з 1989 року, і саме їй належить першість у визначенні величезного значення поведінки в навколишньому середовищі гарячих часток – часток опроміненого ядерного палива.

     У Чорнобилі учасники семінару спілкувалися з директором Державного спеціалізованого підприємства «Екоцентр» Сергієм Кірєєвим, ознайомилися із загальною інформацією про зону відчуження та стан радіоактивного забруднення, комплексною системою моніторингових досліджень на її території. Велике зацікавлення викликало і відвідання тамтешніх спеціалізованих лабораторій, зокрема центральної аналітичної лабораторії з характеризації радіоактивних відходів. Укомплектована найсучаснішим обладнанням за рахунок міжнародних проектів, вона просто не може не викликати захоплення людей, фахова сфера яких – саме радіоекологія.

     А потому був власне польовий вихід – на експериментальні дослідні полігони Українського науково-дослідного інституту сільськогосподарської радіології в зоні відчуження. Один з них розташований в напрямку першого радіаційного викиду із зруйнованого четвертого блоку. Тоді тут стояв повністю голий колишній хвойний ліс, який ми знаємо під назвою «рудий», а в Європі – «червоний». Побоюючись подальших пожеж, у 1987 році його повністю вирізали, а те, що залишилося від дерев, захоронили у величезних траншеях, засипаних чистим піском. Над однією з них – 22-ю – у 2000 році і змонтували легкий мобільний павільйон для дослідників. Значну допомогу у цьому тоді надали французи (інтерес яких до процесів, що відбуваються в зоні ЧАЕС, зрозумілий: у Франції діє велика кількість атомних електростанцій) і норвежці. Саме тут завідувач лабораторії ядерно-фізичних методів аналізу і радіохімії УкрНДІСРГ Святослав Левчук демонстрував відбір проб води з траншеї з радіактивно захороненим матеріалом, мета яких – виясняти, як радіонукліди мігрують з неї з ґрунтовими водами (так звана латеральна міграція), паралельно вивчається і міграція ізотопів плутонію. На експериментальному майданчику у селі Копачі учасники семінару під керівництвом фахівців з УкрНДІСРГ відбирали проби грунту і рослинності для виявлення їх забрудненості радіонуклідами. Як сказав магістр з Університету Ліверпуля Деніель Тудор, все це треба вивчати і засвоювати саме тут, а не на паркеті у виші.

     Величезне враження на молодих науковців з Європи і Азії справили також місто-привид Прип’ять, павільйон об’єкту «Укриття».

     Цей міжнародний семінар – один з вагомих кроків нашого університету з виконання проекту комісії Європейського співробітництва «Координація та впровадження пан європейського інструменту для радіоекології» (СОМЕТ), адже НУБіП – учасник 7-ї рамкової програми ЄС, що стосується цього питання, говорить Валерій Кашпаров. Він цілком обґрунтовано сподівається, що практика проведення таких семінарів стане традиційною.

Валентин Обрамбальський