До вершин науки!

9 липня 2016 року

     За спогадами доктора біологічних наук, професора Бусенка Олександра Трохимовича, який тривалий час працював на кафедрі технологій виробництва молока та м’яса.

     Після закінчення Рожнівської семирічної школи я разом з трьома однокласниками вирішив вступати до Сокиринського сільськогосподарського технікуму рільництва Срібнянського району Чернігівської області, оскільки цей навчальний заклад був найближче розташований до рідного села. Прямої дороги туди не було, добиралися через Іржавець, Ступаківку та Іваницю, а це становило 40 км, тому в зимовий період, після іспитової сесії, виходили з Сокиринець, коли тільки розвиднялось, і приходили в своє село, коли вже темніло. Технікум був розташований у прекрасному палаці Григорія Галагана з чудовим парком і ставом, розташованим поруч.

     У 18-річному віці закінчив технікум і Чернігівським обласним управлінням сільського господарства був направлений на роботу в село Валки Прилуцького району Чернігівської області на посаду агронома колгоспу. Рік працював, три роки служив у армії на території Німецької Демократичної Республіки. Праця в секретному відділі штабу полку багато дала мені для мого формування як людини, так і майбутнього педагога та науковця. Пропонували мені вступати до військового училища, але я мріяв про цивільну професію й здобуття вищої освіти.

     Після закінчення військової служби вступив на зоотехнічний факультет Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії. Паралельно з навчанням брав активну участь у громадській роботі факультету та науковому студентському гуртку кафедри, що дало мені можливість надрукувати першу наукову працю «Якість сперми бугаїв-плідників залежно від їх забезпечення каротином», яка на Всеукраїнському конкурсі зайняла призове місце, була надрукована в науковому журналі «Корми і годівля сільськогосподарських тварин» 1964 р. – Вип. 2, і стала вона мені візитною карткою для вступу до аспірантури.

     Закінчив академію з відзнакою, і Міністерством сільського господарства СРСР був направлений у розпорядження вишу, для вступу до аспірантури необхідно було мати дворічний стаж виробничої роботи за спеціальністю, тому нам, десятьом випускникам, запропонували після захисту дипломних робіт скласти вступні іспити, відпрацювати два роки на виробництві, а потім прийти на навчання в аспірантуру. Я працював у Дослідному господарстві «Митниця» Васильківського району Київської області.

     Навчався в аспірантурі на кафедрі спеціальної зоотехнії під керівництвом доктора сільськогосподарських наук, професора Свєчина Кирила Борисовича. Більшу частину свого життя видатний учений віддав зоотехнічній науці. Продовжуючи славні традиції М.П. Чирвинського, К.Б.Свєчин своїми дослідженнями розробив теоретичні основи процесів росту і розвитку сільськогосподарських тварин, а також обґрунтував нові підходи до формування продуктивності великої рогатої худоби на різних етапах онтогенезу.

     Кафедра має свої славні традиції та початки існування з кафедри зоотехнії, яка була створена в 1898 р. професором Чирвинським М.П. на сільськогосподарському відділенні Київського політехнічного інституту. У 1921 р. кафедра увійшла до складу Київського ветеринарного інституту, де в 1922 р. був відкритий зоотехнічний факультет.

     На базі кафедри тваринництва, що входила до складу Київського сільськогосподарського інституту, у 1953 р. були створені дві окремі кафедри загальної і спеціальної зоотехнії. Останній кафедрі в різні роки надавались інші назви. Тепер вона називається Кафедра технологій виробництва молока та м’яса, очолювана доктором сільськогосподарських наук, професором Угнівенком А.М.

     Вивчаючи наукову літературу з теми дисертаційної роботи, я прийшов до висновку, що адаптація організму тварин до несприятливих умов здійснюється за допомогою гіпоталамо-гіпофізарно-адреналової системи. Залози внутрішньої секреції тісно взаємодіють між собою. Так гіпофіз є «мотором» ендокринної системи і переключає нервову регуляцію в гуморальну. Його адренокортикотропний гормон стимулює біосинтез кортикостероїдів кори наднирників. Також існує і тісний взаємозв’язок між корою наднирників і сім’яниками. Обидві залози здатні синтезувати гормони і гормональні речовини, близькі за хімічною будовою.

     Особлива увага приділяється функції наднирників, які відіграють суттєву роль у компенсаторно-пристосовних реакціях і сприяють перетворенню вуглеводів, білків і жирів в організмі тварин.

     Із цих закономірностей і сформульована назва кандидатської дисертації. Написану мною дисертацію схвалив науковий керівник і запропонував подати до захисту у вчену раду Полтавського сільськогосподарського інституту, де до складу ради входили, крім науковців сільськогосподарського інституту, вчені медичного і педагогічного інститутів. Склад ради налічував 31 особу. За результатами захисту одностайно присвоїли мені вчене звання кандидата біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

     У подальшому основна увага була зосереджена на навчально-виховній роботі, написанні підручників, лекцій, методичних розробок і продовженні наукових досліджень на Дослідній станції м’ясного скотарства УСГА.
     Основним напрямом моєї наукової роботи було дослідження функцій залоз внутрішньої секреції молодняка великої рогатої худоби у зв’язку з віком, статтю, породними особливостями та умовами годівлі. Зо отриманими результатами досліджень на вченій раді Львівської академії ветеринарної медицини захистив докторську дисертацію на тему: «Морфофункціональні особливості розвитку залоз внутрішньої секреції молодняка великої рогатої худоби, вирощуваного на м’ясо» і одностайним голосуванням мені було присвоєно науковий ступінь доктора біологічних наук зі спеціальності 03.00.13 – фізіологія людини і тварин. Вчене звання професора присвоєне в 2001 р.

     За матеріалами досліджень опублікував 152 наукові праці, у тому числі 4 підручники за моєю редакцією та написанням значної частини їх тексту, монографію (у співавторстві), 21 методичну розробку для ведення лабораторно-практичних занять зі студентами та отримав один патент на корисну модель.
     Нагороджений двома медалями: «В пам’ять 1500-річчя Києва» (1983) і «Ветеран праці» (1988).

Тетяна Чумак,
вчений секретар музею історії університету 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook