Костянтин Махно: «Розробляємо нові премікси для молодняку кролів – ефективніше господарюємо»

     Популяризуючи науку молоду нашого університету, ми започатковуємо цикл коротких інтерв’ю з іменними стипендіатами – талановитою молоддю і майбутнім нашого вишу та держави. Сьогоднішній співрозмовник – стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених – старший викладач кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д.Пшеничного Костянтин Махно. Над чим працює та що в полі зору його наукових досліджень – читайте далі і дізнавайтеся.

  — Чому присвячене наукове дослідження? У чому полягає його суть?
     — Розробці норм введення мінеральних елементів до преміксів для молодняку кролів. Тобто у ході досліджень ми визначаємо, яка кількість того чи іншого мінерального елементу, зокрема хрому, є найоптимальнішою, щоб забезпечити природні потреби тварини в цьому елементі. Наприклад, усі комбікорми містять такий елемент, але його кількість є набагато нижчою, аніж потреба тварин. Необхідно додатково його уводити до складу кормової добавки та балансувати вміст інших елементів.

  — Для чого це потрібно? Як впливає в кінцевому результаті їх достатня кількість або ж дефіцит?
     — Це дає змогу ефективніше використовувати поживні речовини раціону. Підвищується перетравність поживних речовин в організмі і прирости живої маси, а, отже, збільшується забійний вихід тварин і зменшуються витрати корму на одиницю приросту живої маси. За рахунок цього ми затрачаємо менше, а отримуємо більше. В кінцевому результаті підвищується економічна ефективність виробництва продукції кролівництва. Ці речовини стимулюють процеси обміну речовин в організмі тварини, збільшуються середньодобові прирости, відносні прирости живої маси. Але є одне але. Тут потрібно знати необхідну норму цих елементів. Це і стало нашим завданням. І в ході експерименту ми встановили, що до основного раціону потрібно додавати 0,8 мг хрому на 1 кг комбікорму. Саме за такої умови тварина найкраще росла. Звісно, застосовувати це доцільно в промислових масштабах вирощування поголів’я. Саме тому використовували в цілях експерименту французький гібрид кролів – Нyplus. Цей гібрид найбільш поширений у світі і в Україні, зокрема, в господарстві «КРОЛІКОФФ» Маньківського району Черкаської області, яке забезпечує продукцією кролівництва мабуть відсотків 60 усього ринку країни. Це один із найсучасніших гібридів, який має дуже високу інтенсивність росту. За технологією у 84 дні жива маса кролів 2,9-3 кг, після трьох місяців інтенсивність росту йде на спад. Звичайно, на інших породах зазначена норма хрому буде діяти по-іншому, однозначно їм потрібен такий елемент, але яка його кількість – запитання відкрите і потребує дослідження. До речі, сировина для комбікорму, вирощена в різних зонах і зібрана за різних погодних умов, може вже містити різну кількість хрому, і це треба теж враховувати, коли будемо збагачувати мінеральним елементом корм.

— Відомо, що хром, з одного боку життєвонеобхідний, а за певних умов – токсичний елемент. Як впливає його використання на здоров’я тварини і людини, яка споживає м’ясо таких кролів?
     — Це дуже доречне питання. Так, хром може викликати токсичний ефект, але разом із тим, він може бути різних валентностей. Ми використовували хлорид хрому, і саме у валентності три він не є токсичним: проведене гістологічне дослідження внутрішніх органів кролів підтвердило безпечність його застосування. Також ми провели мінеральний аналіз м’язів кролів у спеціальній лабораторії. Результат: допустимі норми не перевищені.

— Що дала стипендія?
     — У першу чергу – мотивацію для проведення досліджень тепер і в подальшому, саморозвиток і деякою мірою позитивний статус, досвід та можливість подавати на конкурс свої наукові проекти.

— Який науковий продукт за результатами дослідження?
     — Мені вдалося встановити оптимальні рівні та джерела мінерального елементу хрому в раціонах для молодняку кролів. Розробка задекларована в патенті на корисну модель, висвітлена у багатьох наукових публікаціях.

— Як із комерціалізацією? Чи пропонували свою розробку бізнесу?
     — Так, вели перемовини, але на даний час ще не знайшли свого замовника. Справа у тому, що українське законодавство недосконале і існують способи не заключати ліцензійні договори на введення добавки цього елементу до преміксу. Але ми намагаємося налагоджувати конктруктивну, вигідну і розробникам, і виробникам, співпрацю.

— Чи вистачає коштів у рамках стипендії на проведення дослідження?
     — Звичайно, ні. Адже дослідження є матеріаломісткими. Посудіть самі. Для того, щоб поставити дослід, потрібно в одній групі мати 20 кролів, якщо цих груп три-чотири, це вже 60-80 кролів. Одне кроленя у віці 42 дні, коли починається дослід, коштує приблизно 500 грн. Тому це не покриває витрат зовсім. Ці кошти можна витратити на статтю, участь у конференції.

— Тоді як бути молодим науковцям?
     — Брати участь у науково-дослідних роботах, які виконуються при кафедрі, де фінансування дозволяє проводити такі експерименти. Принагідно хочу висловити вдячність своєму науковому керівнику – академіку, професору Ібатулліну І.І. за всебічну підтримку та наукові настанови щодо напрямів розвитку моїх наукових досліджень, а також завідувачу Сичову М.Ю. та співробітникам кафедри годівлі тварин та технології кормів ім. П.Д. Пшеничного за створення матеріально-технічної бази, яка дає можливість утримувати різні види сільськогосподарських тварин для проведення наукових досліджень.

Розмовляла Ольга Наконечна