Анатолій Мазуркевич: майбутнє ветеринарної медицини – за клітинними технологіями

28 березня 2016 року

     Рішенням лютневої вченої ради університету у структурі факультету ветеринарної медицини створена навчально-наукова лабораторія «Центр клітинних технологій у ветеринарній медицині». В чому унікальність лабораторії, які завдання покладаються на неї, розповів доктор ветеринарних наук, член-кореспондент НААН, заслужений діяч науки і техніки України, професор кафедри фізіології, патофізіології та імунології тварин, науковий керівник проекту Анатолій Йосипович Мазуркевич

– Анатолію Йосиповичу, Ви чимало зусиль доклали до дослідження стовбурових клітин. Чим зумовлений науковий інтерес?

     – Насамперед, щиро вдячний всім, хто цікавиться цією проблематикою. Переконаний, за клітинними технологіями – майбутнє ветеринарної медицини. Їх розвиток упродовж останніх десятиліть дозволив створювати такі біофармакологічні препарати, які вирішують проблеми відновлення втрачених функцій і тканин тваринного організму. Тож, незважаючи на активну полеміку і велику кількість невирішених питань, необхідність подальшого розвитку цієї сфери в галузі ветеринарної медицини не викликає сумнівів. Однак недосконалість нормативно-правової бази суттєво гальмує розвиток клітинних технологій з лікувальною метою. Більше того, уможливлює їх безконтрольне використання та робить потенційно небезпечними через відсутність добре відпрацьованих методик. 

– Через засоби масової інформації дедалі частіше отримуємо повідомлення про успішне застосування стовбурових клітин, зокрема в репаративній терапії. А як з цим безпосередньо в Україні?

     – Дійсно, у світі наступає давно очікуваний науковий прорив, і незабаром матимемо давно омріяні надійні, екологічно безпечні та нешкідливі методи відновлення втрачених тканин, органів і систем організму. Однак вітчизняна наука в цій сфері, на жаль, не може порадувати. Хоча ще три десятиліття тому саме вітчизняні вчені-медики вилікували від дитячого паралічу доньку поліцейського із США. І якщо в гуманній медицині є прогрес (вже створено 12 науково-практичних центрів з вивчення стовбурових клітин, успішно використовуються методи регенеративної терапії), стан справ у ветеринарії значно гірший.

– Очевидно тому вирішили створити центр стовбурових клітин? 

     – НУБіП України є першим і нині єдиним осередком з вивчення стовбурових клітин, що має державне фінансування. З 2005 року в проблемній науковій лабораторії фізіології та експериментальної патології тварин невеликій групі дослідників, об’єднаній цією ідеєю, в досить скромних умовах і за порівняно короткий проміжок часу вдалося досягнути вагомих і, при чому, нових результатів. Це – і встановлені умови, які забезпечують отримання клітин від тварин різних видів з найвищою проліферативною функцією, і розроблені методи застосування клітинного матеріалу, що дають найвищий відновлювальний ефект в тканинах експериментально ушкоджених шкіри, суглобового хряща, сухожилків, нирок, печінки тощо. До речі, результати наших досліджень захищені 20 патентами, оприлюднені у більше як 80 статтях, монографіях, іншій науково-методичній літературі, знайшли схвальний відгук наукової громадськості. Крім того, з результатами цих досліджень захищено 5 кандидатських, підготовлена до захисту 1 докторська дисертації, проходять підготовку наукові кадри. Та зараз настає дуже відповідальний період – клінічні випробування отриманих результатів. А вони вимагають специфічних умов, які в Україні на сьогодні відсутні. Тож створення навчально-наукової лабораторії в НУБіП України – це перша ластівка, яка зможе принести принципово інші, нові підходи у лікуванні багатьох хвороб тварин і навіть тих, які вважаються невиліковними.

– Які саме дослідження проводитимуться в центрі? 

     – Наразі вивчається регенеративна активність тканин під дією стовбурових клітин в експериментально ушкоджених підшлунковій залозі, міокарду, молочній залозі, ока, тканин в онкологічно хворих тварин. Велика увага зосереджена на питаннях безпечного застосування алогенних та ксеногенних стовбурових клітин. Йдеться про імунну сумісність трансплантованих стовбурових клітин та організму тварини-реципієнта, цитогенетичну стабільність культивованих клітин перед їх використанням, встановленням специфічних маркерів (CD-маркерів) для виявлення приналежності застосовуваних стовбурових клітин тощо.
     На жаль, наявні можливості лабораторії поки що не дозволяють проводити дослідження з цито- та генної інженерії – одного з найперспективніших напрямів удосконалення відновлювальної терапії. На найближчу перспективу – також вивчення можливостей клінічного застосування продуктів із стовбурових клітин як одного з видів біофармакології.

– Чи планується надання платних послуг? Які напрями є перспективними для комерціалізації?

     – Застосування стовбурових клітин та іншого клітинного матеріалу вимагає від фахівців глибоких знань та вмінь виконувати спеціальні процедури. Інакше – можна нашкодити і тварині, і своєму іміджу! Тому будемо проводити відповідні навчання за спеціально розробленою нами програмою. Вона розрахована на підготовку магістрів, а також за окремим планом – на підготовку та перепідготовку фахівців ветеринарної медицини. Термін підвищення кваліфікації встановлюватиметься з урахуванням конкретних умов діяльності слухачів, охочих займатися ветеринарною регенеративною терапією тварин. Щодо комерціалізації результатів, то вони не забаряться одразу після завершення клінічних випробувань запропонованих нами методів. Адже офіційних аналогів у ветеринарній медицині немає. 

– У полі зору вчених, звісно, будуть сільськогосподарські тварини. А що з декоративними?

     – У проведенні досліджень орієнтуємось саме на запити практики. Оскільки основна увага практикуючих лікарів ветеринарної медицини зосереджена сьогодні на лікуванні дрібних домашніх та екзотичних тварин, будемо задовольняти і ці запити. 

– Чи плануєте залучати до роботи зарубіжних фахівців? 

     – Діяльність центру передбачає співробітництво із зарубіжними партнерами, які мають програми досліджень стовбурових клітин. Думаю, це питання набере актуальності з розширенням діяльності лабораторії та зміцненням її матеріально-технічної бази. Маємо вагомі результати досліджень, але отримані вони на обладнанні багатьох лабораторій і установ, з якими нас пов’язує тісна співпраця. Власну матеріально-технічну базу нам ще належить створити.

– Які джерела фінансування плануєте залучити для організації роботи центру? 

     – Це, мабуть, – чи не найболючіше питання: де взяти додаткові джерела? На етапі клінічних випробувань плануємо залучати кошти безпосередньо від підприємців, які зацікавлені у таких препаратах. До речі, і самі випробування проводитимуться на тваринах цих господарств і підприємств. Окрема подяка керівництву, особисто ректорові Станіславу Ніколаєнку, науковій частині за розуміння і підтримку нашої науково-дослідної роботи у рамках державного фінансування фундаментальних досліджень. Впевнені, державні кошти знайшли своє призначення – і новації не забаряться. Великі надії покладаємо на співпрацю з науковим парком університету, благодійним фондом «Голосіївська ініціатива – 2020». Планується започаткувати спільні проекти міжкафедрального та міжфакультетського рівнів для участі в них генетиків, хіміків, біологів та інших висококваліфікованих науковців. Ну і, звичайно, покладаємо надію на співпрацю із клініками та іншими колективами ветеринарної медицини, зацікавленими у впровадженні методів ветеринарної клітинної регенеративної терапії. Відтак за рахунок упровадження кожного методу, отримання позитивних результатів з’являтиметься можливість для залучення позабюджетних коштів. 

     Не розраховуємо на блискавичне поширення досвіду лікування тварин засобами клітинних технологій. Адже свого часу в гуманній медицині від першої публікації про використання пересадки кісткового мозку для лікування хворих на променеву хворобу – до широкого використання цього методу в клініці пройшло не більше й не менше як 7 років! Проте ми віримо в метод і надіємось на позитиви!..

Розмову вела Ольга Наконечна

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)