Маємо готувати інноваційну людину з інноваційним мисленням
2 лютого свою роботу продовжив семінар-навчання для керівників факультетів, ННІ, завідувачів кафедрами та провідних вчених університету. Цього дня відповідно до тематики семінару, а вона була присвячена стану розвитку вітчизняної освіти і науки, гостями університету стали президенти двох галузевих академій: педагогічної – Василь Кремень та аграрної – Ярослав Гадзало, а також директор інституту гідромеханіки НААН України Віктор Грінченко і керівник національного консультаційного пункту програми «Горизонт-2020» Галина Усатенко. Їх і представив ректор Станіслав Ніколаєнко та запросив до слова.
Василь Кремень розпочав з того, що освіта та наука повинна мати абсолютну державну пріоритетність. Це обумовлено прямою залежністю усього від рівня розвитку людини, який, в свою чергу, залежить від науки, що продукує знання, та освіти, яка їх олюднює. Прикро, але ситуація з пріоритетністю в нашій країні не на користь освіти і науки. Маємо чи не найменшу кількість науковців, суттєве недофінансування наукових досліджень. У цьому році рівень фінансування науки складає близько двохсот мільйонів євро, знаходиться на рівні 0,17% від ВВП, хоча законодавством передбачено у десять разів вище. У той же час сусідня Польща витрачає на науку до шести мільярдів, а США – більше трьохсот мільярдів євро. Це і відповідь на запитання, чому зазначені країни більш розвинуті. Дещо краща ситуація з освітою. Василь Кремень зазначив, що маємо добрі показники за охопленістю населення освітою, зокрема середньою, практично повністю. І Україна за цим критерієм, який також входить до складу Індексу людського розвитку, посідає відносно високі місця.
Далі мова йшла про проблеми освіти. За словами доповідача, основна – в тому, що не вдалося повністю реформувати освіту в контексті підготовки людини до життя, діяльності, яка її очікує. Ще одна – недостатнє усвідомлення суспільством і державою пріоритетності цих сфер.
Оскільки світ вступив в інноваційний тип прогресу, характеризується швидкою змінюваністю життя, то, щоби підготувати людину, слід змінити навчальний процес. Маємо готувати інноваційну людину з інноваційним мисленням. Як саме, гість теж розповів. Серед іншого він рекомендував навчити вчитися, використовувати інформацію на практиці, викладати знання, що діють. Навчання має бути максимально наближеним до здібностей людини. Таке суспільство динамічно розвиватиметься, бо кожен його член виконуватиме ефективно свою діяльність. Зростання інформаційних комунікацій вимагає від кожного бути самодостатнім, самостійним і ефективним у житті. Враховуючи, що розвиток країни залежить від зовнішнього спілкування, маємо формувати глобалістську людину, але, наголосив Василь Кремень, патріота України.
Прийняті за останній час закони «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність» – то крок уперед. Але важливо, щоб цих документів дотримувалися і створювали умови для їх виконання, підсумував Василь Кремень.
Ректор Станіслав Ніколаєнко порушив питання відсутності державної ідеології виховання, прийому до вишів, формування навчально-методичних комісій МОН та переліку спеціальностей. Хоча в Конституції такого поняття немає, зазначив гість, це не заважає сформувати відповідну систему цінностей. Щодо ЗНО, то на переконання гостя, є ризик спрямувати школи лише на засвоєння знань. І, беззаперечно, випадкових людей в НМК бути не повинно.
У відповідь на тезу начальника відділу регіонального розвитку, дистанційної освіти та заочного навчання Олега Єреська про відсутність у проекті закону «Про освіту» поняття «здоров’я», гість погодився, що важливо дитину навчити не тільки вправам, а й здоровому способу життя, життєвій практиці. Аудиторію цікавила позиція доповідача щодо ролі кураторів у вихованні академічної групи. Краще віддавати ініціативу студентам, прозвучало у відповідь. Василь Кремень озвучив своє бачення педагогіки толерантності. За його словами, це – повага, шана один одного, але ні в якому разі не вседозволеність. Професор Віктор Маурер запитав, що головне в профорієнтації? Профорієнтуючі заняття у школі, переконаний гість.
Злободенні питання науки підняв і Ярослав Гадзало. Але він сконцентрував увагу саме на проблемах і перспективах аграрної науки. Мізерне її фінансування призвело до руйнації. Крім того, невизначеність зі статусом галузевої академії не дає ефективно працювати і розвивати науку. Щоб виправити становище, в якому вона перебуває, наразі створюється науковий парк академії.
Станіслав Ніколаєнко поцікавився точкою зору доповідача щодо глобального потепління. На що Ярослав Гадзало зазначив: єдиної позиції з цього питання немає, одна половина наукової спільноти застерігає від глобального потепління, інша – глобального похолодання. Проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша висловив думку, що під егідою академії варто було б створити координаційний центр, який опікувався б узгодженням напрямків або тем наукових досліджень. Наразі вже зроблені кроки з відновлення координації всіх досліджень, які стосуються аграрної науки, зазначив Ярослав Гадзало.
Віктор Грінченко почав свою промову з досвіду аналогічного виступу у стінах Міністерства освіти і науки, де презентував етичні проблеми в науці і шляхи їх вирішення. Доречний вислів Франсуа Рабле, що окреслює значення моральності в науці, яким слід керуватися в дискусії навколо питання недопущення наукового плагіату, фальсифікації досліджень, обману в науці, є те, що знання без совісті – це загибель душі. І на думку доповідача, ця тема є надактуальною в глобальному світі і, зокрема, в Україні. Віктор Темофійович навів декілька прикладів з історії, коли, скажімо, анестезіолог з Японії Йошитока Фуджі при написанні 172 статей, присвячених стволовим клітинам, сфальсифікувала результати досліджень. Тому невипадковим є те, що провідні країни світу, зокрема США, мають відповідні державні органи, які опікуються проблемами плагіату, підробки результатів у науці. Практики також набуло відкликання статей з фахових видань, які вже опубліковані і в них містяться непідтверджені чи запозичені думки без належного посилання на їх авторів.
Віктор Грінченко виділив три напрямки, з якими слід боротися за чистоту наукових досліджень. Перше – це корупція. Друге – тіньова наука. Третє – окреслює Закон Гудхарда: якщо соціальний або економічний показник стає ціллю соціальної і економічної політики, він перестає бути вартим довіри показником. Іншими словами – питання кількості у наукових дослідженнях – публікацій, статей, тез конференцій і т.д. На переконання доповідача, оцінюючи науку, треба оцінювати науку, а не кількість.
На запитання Сергія Кваші щодо встановлення відповідальності за плагіат, який ідентифікований вже після публічного захисту і присвоєння вченого ступеня, Віктор Грінченко відповів однозначно: винуватий науковий керівник і автор. Підсумовуючи, доповідач повернувся до свого вступного слова, зазначивши, що, на жаль, після його виступу в міністерстві зрушень на краще не відбулося.
Презентувала можливості, які відкриває європейська програма грантів на наукові дослідження «Горизонт-2020», керівник національного консультаційного пункту в Україні Галина Усатенко. Вона зупинилася на відмінностях цієї програми від інших – це переорієнтація наукових досліджень задля наукових досліджень на отримання конкретного результату, продукту, який можна комерціалізувати. Друге – необхідне залучення до реалізації проекту установ не тільки з академічною спрямованістю, а, наприклад, підприємств. Третє – орієнтація проектів на вирішення суспільних, соціальних проблем. І четверте – обов’язкова кооперація з установами інших країн.
Загалом програма передбачає виділення 80 мільярдів євро упродовж шести років. Вже 29 організацій з України стали партнерами проектів, які перемогли у конкурсі. Алгоритм для участі в конкурсі є наступним: пошук конкурсу, пошук партнерів, створення облікового запису, реєстрація на Порталі учасників, подання проектної пропозиції, експертна оцінка, підписання Грантової Угоди. При чому, як радить Галина Усатенко, цей алгоритм має реалізовуватися саме в такій послідовності. За додатковою інформацією потрібно звертатися до національного консультаційного пункту або завітати на їхню офіційну веб-сторінку www.nkp.univ.kiev.ua.
Від імені учасників семінару Сергій Кваша подякував спікерам за змістовні і корисні виступи та повідомив, що семінар продовжить свою роботу завтра, де головними темами стануть проблеми у рослинництві і тваринництві.
Ольга Наконечна,
Денис Рудень
