На шляху до наближеного до природи лісівництва: українсько-німецький обмін досвідом для ефективних рішень
Провідні фахівці кожної галузі завжди вбачають першочергову необхідність і важливість розвитку саме їхньої галузі. Це можна сказати і про лісову галузь, представники якої справедливо вважають вкрай важливим збільшення лісистості території України та посилення екосистемних функцій і послуг лісів. Лісівники тверезо розуміють, що протягом наступних десятиліть, крім повоєнної відбудови, прийдеться протидіяти критичним наслідкам змін клімату, де лісам і лісівництву відведена ключова роль, зокрема у водорегулюванні та захисті ґрунтів. Без лісового покриву не буде врожаїв у аграріїв, збільшиться частота і тривалість посух та пилових бурь, продовжать стрімко зменшуватися водойми та погіршуватися якість життя жителів великих міст і малих сіл.
Зміни клімату несуть велику загрозу і самим лісам. Незалежній Україні у спадщину перейшло переважно експлуатаційне лісове господарство, а без належної державної підтримки і розуміння суспільства швидко здійснити фактичні еколого-орієнтовні реформи та змінити технології лісового господарства досить складно. Сталий розвиток лісового господарства – актуальне і складне завдання для усіх європейських країн, які усвідомлюють реалістичність прогнозів змін клімату та прискореними кроками готуються до зовсім іншого «завтра» для довкілля, економіки і суспільства.
На шляху до змін одними з ключових партнерів українських лісівників є німецькі колеги, які через громадські, урядові та приватні ініціативи сприяють змістовному осмисленню і реалізації необхідних інституційних змін та впровадженню кращих лісівничих практик. Одним з прикладів є взаємодія українських та німецьких вчених і практиків лісівників у рамках проекту «Сприяння плануванню та впровадженню багатофункціонального сталого ведення лісового господарства в Україні» (Sustainable Forestry Implementation), яка виступає платформою для консолідації зусиль та взаємодії експертних груп, організацій та різних проектів.
Також Німецька асоціація природного лісівництва (Arbeitsgemeinschaft Naturgemäße Waldwirtschaft Deutschland – ANW) прикладає максимальних зусиль для поширення кращих еколого-лісівничих практик серед лісівників Німеччини та європейських країн, а також демонструє високий рівень взаємодії між лісовим господарством, наукою й освітою, бізнесом, місцевими громадами та державними органами.
Саме за підтримки Німецької асоціації природного лісівництва (ANW) та уряду Німеччини у липні 2025 року відбувся польовий обмін досвідом в лісах Саксонії (Німеччина) робочої групи українських лісівників за координації Державного агентства лісових ресурсів України. До робочої поїздки були залучені також представники університетів: проф. Василь ЛАВНИЙ з Національного лісотехнічного університету (м. Львів) та проф. Андрій БІЛОУС з НУБіП України.
У межах програми польових заходів ANW у федеральній землі Саксонія українським лісівникам було продемонстровано основні управлінські та технологічні засади наближеного до природи лісівництва, які застосовують німецькі лісівники з врахуванням поточних і майбутніх викликів. Варто зауважити, що наближене до природи лісівництво (closer-to-nature forestry) є актуальною концепцією розвитку лісового господарства, яка передбачає створення багатофункціональних лісів, поєднуючи біорізноманіття (навіть у штучних лісах), збереження запасів вуглецю та доходи, пов'язані з лісозаготівлею. Це не новий напрям лісівництва, бо він активно обговорювався ще в другій половині минулого століття, однак під впливом стрімких змін клімату концептуалізація цього підходу набула прискорення у розвитку. За змістом наближене до природи лісівництво має ключову спорідненість з природоорієнтованим, екоадаптаційним лісівництвом, які під іншими назвами, але подібні за змістом паралельно і активно розвиваються в різних країнах, зокрема в Україні. Разом з тим, концепція «наближеного до природи лісівництва» згадується у Новій лісовій стратегії ЄС до 2030 року (New EU forest strategy for 2030) та буде розвиватися, поєднуючи кращі наукові результати та лісові виробничі практики.
Для українсько-німецького обговорення основними стали питання формування природної структури лісів, сприяння розвитку мішаних і різновікових деревостанів з високою стійкістю до потенційних порушень, мінімізації впливу на довкілля господарських заходів, збереження і примноження біорізноманіття, відновлення унікальних екосистем, ефективності лісівництва та особливості соціальних комунікацій.
Ключовими об’єктами польових дискусій лісівників були деревостани у процесі переформування, створені піднаметові лісові культури, приватні ліси, заліснені землі після видобутку корисних копалин, відновлені болота, інфраструктура та лісові дороги, мисливське господарство та постійні пробні площі для дослідження та навчання.
Особливість досвіду лісівників Саксонії полягає у тому, що з моменту краху радянського блоку та об’єднання Німеччини, їм вдалося пройти шлях від експлуатаційного «суцільнолісосічного» лісового господарства до сталого лісівництва із застосування вибіркових рубок. Це не було легко і цей процес ще досі триває, однак результати видно неозброєним оком. Крім того, система лісових відносин, стан лісової освіти і науки прогнозують позитивний результат і максимально можливу готовність лісівників до змін клімату.
Важливо додати, що німецькі лісівники мають велику спроможність оперативних господарських рішень на місцях, що робить їх ефективними без надмірного регулювання і контролю з боку держави та за підтримки місцевих громад. Самі ж німецькі лісівники характеризують свою роботу з громадами коротким гаслом: «Розуміння, довіра та сприйняття».
На перший погляд, німецька система лісового господарства комусь може здаватися дуже ліберальною і мало контрольованою, однак придивившись буде чітко видно вплив на ефективність лісівництва підбору професійних кадрів, усунення конфлікту інтересів, якісного лісовпорядкування, точної таксації лісового фонду і заготовленої деревини на різних етапах, що унеможливлює системні порушення, непрофесійні рішення та зловживання.
Андрій БІЛОУС,
завідувач кафедри
таксації лісу та лісового менеджменту