Сучасні проблеми раціонального використання водних біоресурсів: досвід підвищення кваліфікації викладачів спеціальності Н5 «Водні біоресурси та аквакультура»

Постійне навчання сприяє підвищенню професійної мобільності, відкриває нові можливості для кар’єрного зростання, зміцнює авторитет викладача серед колег і здобувачів. Крім того, воно допомагає залишатися в курсі новітніх досягнень науки та практики, що особливо важливо в умовах швидких змін і розвитку освітньої сфери.

З метою популяризації наукових досягнень та сприяння поширенню результатів наукових досліджень, спрямованих як на підтримання біологічної безпеки на підприємствах аквакультури, так і на розроблення системи молекулярно-технологічного моніторингу в рибництві, викладачі факультету тваринництва та водних біоресурсів, спеціальності Н5 «Водні біоресурси та аквакультура» успішно пройшли курс підвищення кваліфікації за темою «Сучасні проблеми раціонального використання водних біоресурсів», організований співробітниками Інституту рибного господарства НААН України.

Курс складався з трьох модулів, кожен з яких зосереджував увагу на специфічних аспектах розвитку рибного господарства, збереження водних біоресурсів та забезпечення біологічної безпеки в аквакультурі.

 

Лекції з першого модулю проводив Олександр ТРЕТЯК, доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, заступник директора з наукової роботи Інституту рибного господарства НААН України, де розглядали сучасні виклики рибної галузі. Серед яких: зміна клімату, деградація природних водойм, інвазивні види, а також шляхи зменшення негативного впливу антропогенних факторів на стан рибних ресурсів. Особлива увага приділялася ролі наукових досліджень у розвитку рибництва, а також впровадженню інноваційних методів управління водними ресурсами.

Другий модуль був присвячений молекулярно-генетичним маркерам у рибництві, які відіграють важливу роль у селекційній роботі, збереженні біорізноманіття та моніторингу популяцій риб, де основним спікером була Алла МАРІУЦА, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник, завідувач лабораторії молекулярно-генетичних досліджень Інституту рибного господарства НААН України. Вона поділилася найновішими методами, які використовуються у рибництві та аквакультурі для ідентифікації генетичних маркерів.

У рамках цього модуля були обговорені різні типи молекулярно-генетичних маркерів, зокрема білкові маркери, міжмікросателіти (ISSR), мінісателіти (SSR), а також їх застосування в сучасних рибогосподарських практиках.

Учасники ознайомилися з методами виділення ДНК, основами полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР), а також методами секвенування та їх використання для вирішення актуальних проблем рибальства та аквакультури. Також було розглянуто питання цитогенетичного моніторингу племінних ресурсів коропових риб в Україні, застосовування цитогенетичних та молекулярно-цитогенетичних маркерів для оцінки специфіки генетичної структури риб.

Третій модуль був зосереджений на питаннях підтримання біологічної безпеки на підприємствах аквакультури. Основним спікером був Юрій РУДЬ, кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник завідувач лабораторії біотехнологій Інституту рибного господарства НААН України.

Модуль розпочався з огляду сучасного стану аквакультури в Україні, основних видів риб, що розводяться та головних технологічних підходів до їх вирощування. Одним із ризиків у рибництві є поширення інфекційних захворювань, що можуть призводити до значних економічних втрат. Учасники курсу ознайомилися з основними збудниками вірусних, бактеріальних та інвазивних хвороб риб. Було розглянуто їх патогенез, клінічні прояви, способи діагностики та профілактики.

 

Одним із ключових елементів забезпечення біобезпеки є карантин нових партій риб та належна дезінфекція. Для зменшення ризиків захворювань у рибних господарствах необхідно впроваджувати комплексні заходи профілактики, які включають контроль якості води, оптимізацію годівлі, вакцинацію та ін. Особливу увагу було приділено принципам менеджменту біоризиків, які передбачають раннє виявлення загроз та розробку превентивних заходів.

Учасники курсу також розглянули проблему надмірного використання антибіотиків у рибництві, що призводить до розвитку антимікробної резистентності. Було наголошено на необхідності раціонального застосування антибіотиків як альтернативних засобів боротьби з інфекціями.

Отримані навички сприятимуть вдосконаленню навчального процесу та наукових досліджень, що є важливим кроком у підготовці висококваліфікованих фахівців. Здобуті знання дозволять викладачам впроваджувати сучасні методи моніторингу водних екосистем, оптимізувати підходи до управління рибними ресурсами та підвищувати рівень екологічної безпеки в галузі аквакультури. Крім того, це сприятиме інтеграції інноваційних технологій у навчальні програми, розширенню можливостей міждисциплінарних досліджень та розвитку міжнародного співробітництва у сфері водних біоресурсів.

 

Щиро дякуємо керівництву Інституту рибного господарства НААН, організаторам курсу, провідним науковцям за високий рівень професіоналізму, змістовні та актуальні лекції, а також за можливість обміну досвідом.