Говорять «Прогресильні» про освіту – караван життя собі прямує далі

 Найчастіше людині властиво говорити про себе улюблену і неперевершену, прямо, а частіше приховано — поміж рядків. Або наболіле. Сьогоднішній захід, організований в місті Києві громадською організацією «Прогресильні», звісно, не став винятком. Говорили багато, переважно про наболіле. Оголошеним предметом розмови став стан освіти в Україні на поточний момент. Безумовно, нелегкий. І не лише війна тому причина. І навіть не стільки війна, бо все має значення тільки тому, що стосується того, хто цим переймається. Тож все в людині і навколо людини. Або «людина — міра усіх речей», словами Діогена Лаертського.
Модератор заходу, запрошені експерти, присутні в залі та свідки дійства в мережевих сплетіннях натхненно говорили про скрутні часи. Все відбувалося за класичним сценарієм телевізійного шоу: демократично і яскраво.

Свідками, до речі досить активними, прогресильної ходи просвітництва освітянськими лавами були й представники Національного університету біоресурсів та природокористування України. Найширше був представлений гуманітарно-педагогічний факультет, а кафедра міжнародних відносин і суспільних наук фактично повним складом долучилася до заходу, хто безпосередньо в залі, інші — онлайн. Професори й доценти з радістю підтримали свою колегу по кафедрі Наталію Володимирівну Шевченко — провідного члена ГО «Прогресильні», одного з організаторів заходу.

 

Що ж до сухого залишку або, іншими словами, присмаку від заходу, то в кожного із залучених, очевидно, сформувався свій. Переважно приємний, бо атмосфера в залі панувала досить доброзичлива. Присутні в залі охоче попрямували для великого колективного фото і створення фону для селфі модератора дійства. Тож, судячи з настроїв присутніх, — не все так погано в нашому домі? Чи люди таки вміють відволікатися від проблем та жахіття війни?

А, можливо, все значно простіше і природніше? Просто життя триває. В ньому завжди щось відбувається. Наше ж покликання — кожної конкретної людини: жити і діяти так, як вона до цього оптимально пристосована. Кому дано красиво говорити — хай говорить. Хто вміє таки діяти — той собі робить свою справу. І караван йде далі…

 

 

Володимир Калуга,
професор кафедри міжнародних відносин
і суспільних наук