Урочини з нагоди Дня Державного прапора України і головного свята нашої держави – Дня незалежності пройшли в НУБіП
Урочини з нагоди Дня Державного прапора України і головного свята нашої держави – Дня незалежності пройшли в НУБіП
23 серпня 2024 року
Навіщо потрібен вітер? Як напівжартома сказав десять років тому один з учасників подій на Майдані, найперше – щоб розгортати і пестити національне знамено – Державний прапор України. З гербом чи без, але обов'язково синьо-жовтий! Саме такий, під яким сотні років наши предки виборювали незалежність від різних загарбників і зайд. І під яким захищають кров'ю здобуті свободу і незалежність нинішні покоління українців.
І на цій – найкращій на світі землі, скропленій кров'ю її захисників, які ось уже 912 днів боронять її від лютого ворога – рф, у всіх регіонах держави українці сьогодні, напередодні головного свята нашої держави – Дня незалежності та на честь Дня Державного прапора – знову віддавали шану символу держави.
Церемонія підняття прапора пройшла і в Національному університеті біоресурсів і природокористування України, яка зібрала студентів та викладачів, курсантів воєнної кафедри: він злетів у небо під урочисто-щемливу мелодію знаменитого «Козацького маршу».
Сьогодні ми відзначаємо два важливих для кожного українця свята – День Державного прапора та День Незалежності України, вітаючи учасників урочин, зазначив ректор університету Вадим Ткачук. Державний прапор – це не просто поєднання двох кольорів, а символ нації: синій – наше мирне небо, річки та моря, жовтий – наші поля, зерно, хліб. Ці кольори символізують гармонію природи та праці нашого народу, його віру в краще майбутнє. Це символ свободи та гідності. І кожного разу, коли ми бачимо наш прапор, – згадуємо про ті жертви, які були принесені заради здобуття незалежності та суверенітету.
Вже 33 роки ми живемо у вільній, незалежній Україні. Цей шлях не був легким, але українська нація продемонструвала світу свою рішучість бути вільними, здатність боротися за правду і справедливість. Наші герої віддавали і, на жаль, продовжують віддавати свої життя за нашу незалежність, і ми повинні пам'ятати їхній подвиг, шанувати їхню жертовність і працювати, щоб вона не була марною.
Сьогодні Україна – це країна, яка має свою самобутність, традиції, культуру. Ми об'єднані спільною метою – побудувати сильну, успішну, європейську державу. І ми не зупинимося на цьому шляху! Тож нехай наш національний синьо-жовтий прапор завжди гордо майорить у всіх куточках нашої землі, а його кольори нагадують українцям, за що ми боремося і чому живемо.
Парламентські будні, знамениту конституційну ніч, вітаючи колег зі святами, пригадав президент університету, голова вченої ради Станіслав Ніколаєнко. Скільки дискусій тоді виникало, коли приймався закон, щоб Державним прапором України став синьо-жовтий стяг! А сьогодні він майорить над Україною, і там, де він, – немає місця ворогу, який таївся під личиною брата.
І наостанок перефразував відомі рядки Ліни Костенко: …і якби на те моя воля,/ напишу я скрізь курсивами:/стань, Україно, красивою!
Дійсно, хто б з нас, українців, цього не хотів?
70 років по закінченню Другої світової війни незалежна Україна не знала війни. Але віроломний сусід брудними берцями ступив на нашу землю, нищить її міста і села, вбиває цвіт нації, творить геноцид. Тепер кожен українець розуміє ціну слів «душу й тіло ми положим за нашу свободу». Про це нагадали військовослужбовці ЗСУ – випускники нашого університету, запрошені на урочисту церемонію.
Найвища честь для чоловіка – захищати рідну землю від ворога, сказав старший інспектор управління безпілотної авіації Головного управління Державної авіації України полковник Олександр Буйволюк. Багато наших побратимів загинуло на цьому шляху, але не марно: ми знаємо, що робимо!
Заступник командира батальйону 5-ї окремої штурмової Київської бригади Олексій Тарасенко, приєднуючись до цих слів, пригадав: наш прапор, встановлений на опорних пунктах Сил оборони України, викликає у ворога справжнісінький прилив люті і він буквально закидає позиції оборонців снарядами, аби його знищити! Бойовий офіцер висловив подяку університету за ту допомогу, яку цьому підрозділу ЗСУ надає наш колектив.
На жаль, вже не один із захисників України, серед яких – випускники, студенти і працівники нашого університету, ніколи не повернуться додому, бо поклали своє життя на полі бою. Їх пам´ять учасники урочин вшанували хвилиною мовчання.
Але віримо: ми переможемо! І кожен на своєму місці – роботою, донатами і молитвою – допомагаємо ЗСУ. Це робить і наше студентство, від імені якого слово мала першокурсниця гуманітарно-педагогічного факультету Руслана Карнаух.
З нагоди Дня Державного прапора України і головного свята нашої держави – Дня незалежності звучали музичні вітання від викладачів і аматорів кафедри культурології – учасниці народної мистецької студії «7 сходинок» під керівництвом професора, народного артиста України Романа Рудого, Анни Юхимович («Моя Україна»), заслуженого артиста України, доцента Віктора Кавуна («Україна»),тріо «ТоНіка» («Заспіваймо пісню під калиною»).
Валентин Обрамбальський,
Єлізавета Махонюк
