Людмила Харченко: Про особливості викладання політології в університеті

22 травня 2015 року
Людмила Харченко, доктор політичних наук, старший викладач кафедри історії і політології

     Не викликає заперечень той факт, що викладання у вищих навчальних закладах гуманітарних дисциплін, зокрема політології, в умовах складної політичної ситуації в нашій державі є одним з важливих чинників виховання політичної культури студентів. У зв’язку з цим вилучення політології зі списку обов’язкових предметів для вивчення у ВНЗ України, про що є відповідний наказ Міністерства освіти і науки, на нашу думку, загрожує не лише якості освіти, але й процесу демократизації країни.

     Відомо, що історична пам’ять поколінь формується у молодих людей від 10 до 19-20 років. Частка цього періоду припадає і на термін навчання у вищому навчальному закладі. Оскільки в середніх школах не викладається такий предмет як політологія, саме від університетів залежить те, який культурний багаж у політичному сенсі людина пронесе до кінця свого життя. Адже та ціннісна шкала, яка сформувалася в людини в цей час, більшою мірою збережеться, не зазнавши значних змін у подальшому. Яскравим прикладом може послужити той факт, що люди похилого віку, політична культура яких сформувалася в радянські часи, досить важко адаптувалися в умовах нового політичного курсу незалежної України.
     Політична культура, політичні цінності, донесені крізь призму академічної освіти, сформульовані фаховим викладачем у подальшому сприятимуть формуванню демократичної нації, громадянського суспільства.

     Політична свідомість селян минулого століття формувалася під впливом пропагандистської ідеології пануючого комуністичного режиму. Селяни мало розумілися на політичних постулатах і окремих революційних течіях. Єдиним джерелом, звідки українське селянство черпало інформацію була поточна преса відповідного спрямування. Сьогодні ми живемо в інформаційну постіндустріальну добу. Молоді люди і на селі мають необмежений доступ до різного роду інформації, а драматичні події останніх двох роківв нашій державі спрямовують цей пошук саме в політичну сферу. Внаслідок об’єктивних історичних причин політична свідомість мешканців окремих регіонів України на ментальному рівні тою чи іншою мірою має протилежне геополітичне тяжіння, різний рівень пасіонарності. Тому студентські групи, в яких мені доводилося викладати політологію характеризуються широким плюралістичним спектром поглядів на поточну політичну ситуацію. І деякі з них є радикально-небезпечного спрямування.

     Сьогодні, першочерговим є завдання пояснити студентам принципи демократії, природу влади, сутність держави і громадянського суспільства. Дати зрозуміти, що держава – це найвища цінність, без якої не може бути ні сільського господарства, ні промисловості. В умовах політичних протистоянь, донести важливість збереження єдності держави саме через активну громадську позицію, яка побудована на толерантності і усвідомленні своєї ролі у формуванні громадянського суспільства. Пояснити як серед інформаційних потоків самостійно розпізнати конструктивну думку, побачити спроби ворожої пропаганди і уникнути маніпулювання масовою свідомістю. Дати зрозуміти, що не потрібно бути фаховим політологом, аби стати справжнім політично активним громадянином і через політичну участь змінювати на краще свою країну. Адже одним з найкращих президентів ХХ століття був простий електрик – Лєх Валєнса.

Харченко Л.В.
старший викладач кафедри
історії і політології

 

comments powered by Disqus
Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)