Увага! Новий Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку"

 Новели у військово-мобілізаційному законодавстві України! 

18 травня 2024 року (з певними виключеннями) набуде чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-IX від 11 квітня 2024 року, який містить зокрема новели для працівників освітньо-наукової галузі. За роз’ясненнями ми звернулися до начальника підрозділу військової мобілізації та співпраці зі Збройними Силами України полковника у відставці Геннадія РЖЕВСЬКОГО.

 

- Геннадію Миколайовичу, законом внесені зміни переліку посад педагогічних, науково-педагогічних працівників тощо щодо надання відстрочки від мобілізації. Хто має таку пільгу тепер?

 

    Перед тим як повідомити інформацію по відстрочці, я хотів би зазначити дуже важливу вимогу нового закону, тепер у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов’язані будуть мати (носити) при собі військово-обліковий документ та пред’являти його за вимогою уповноваженого представника ТЦК, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

    Що ж до надання відстрочки від призову по мобілізації, зазначимо, що відбулися значні зміни щодо надання відстрочки по мобілізації у відповідності до нового закону, а саме:

  Тепер, за законом про мобілізацію, відстрочка може оформлюватися через Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних з інших державних реєстрів.

    Отже, хто отримає відстрочку:

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається наступним категоріям громадян:

У відповідності до "Статті 23. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації

1. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані:

1) заброньовані на період мобілізації та на воєнний час за органами державної влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, а також за підприємствами, установами і організаціями в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, і перебувають на спеціальному військовому обліку;

2) визнані в установленому порядку особами з інвалідністю або відповідно до висновку військово-лікарської комісії тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров’я на термін 6–12 місяців (з наступним проходженням військово-лікарської комісії);

3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці;

4) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років, якщо другий з батьків такої дитини (дітей) помер, позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або безвісно відсутнім, оголошений померлим, відбуває покарання у місцях позбавлення волі, а також коли особа самостійно виховує та утримує дитину за рішенням суду або запис про батька такої дитини в Книзі реєстрації народжень здійснений на підставі частини першої статті 135 Сімейного кодексу України;

5) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, які виховують дитину з інвалідністю віком до 18 років;

6) жінки та чоловіки, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки[1]вихователі, які виховують дитину, хвору на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, 26 тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дитину, яка отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа, потребує паліативної допомоги, що підтверджується документом, виданим лікарсько-консультативною комісією закладу охорони здоров’я в порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, але якій не встановлено інвалідність;

7) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебуває повнолітня дитина, яка є особою з інвалідністю I чи II групи;

8) усиновлювачі, на утриманні яких перебуває дитина (діти), яка (які) до моменту усиновлення була (були) дитиною-сиротою (дітьми-сиротами) або дитиною (дітьми), позбавленою (позбавленими) батьківського піклування, віком до 18 років, опікуни, піклувальники, прийомні батьки, батьки-вихователі, патронатні вихователі, на утриманні яких перебуває дитина-сирота (діти-сироти) або дитина (діти), позбавлена (позбавлені) батьківського піклування, віком до 18 років;

9) зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір’ю (батьком чи матір’ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім’ї, які зобов’язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я потребують постійного догляду;

10) опікун особи, визнаної судом недієздатною;

11) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи;

12) які мають дружину (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у особи з інвалідністю ІІІ групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів;

13) які мають одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю І чи ІІ групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов’язаними та відповідно до закону зобов’язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов’язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю І чи ІІ групи може лише одна особа з числа військовозобов’язаних за вибором такої особи з інвалідністю;

14) члени сім’ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім’ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім’ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я). У разі відсутності членів сім’ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім’ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або ІІ групи;

15) жінки та чоловіки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років і чоловіка (дружину), який (яка) проходить військову службу за одним із видів військової служби, визначених частиною шостою статті 2 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу";

16) керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів, органів державного управління, юрисдикція яких поширюється на всю територію України;

17) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

18) судді, судді Конституційного Суду України, члени Вищої ради правосуддя, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівник служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступник, дисциплінарні інспектори Вищої ради правосуддя;

19) Уповноважений Верховної Ради України з прав людини;

20) Голова та інші члени Рахункової палати;

21) працівники органів військового управління (органів управління), військових частин (підрозділів) Міністерства оборони України, Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, апарату Міністерства внутрішніх справ України та експерти установ експертної служби Міністерства внутрішніх справ України;

22) дипломатичні службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України, а також особи, які мають дипломатичний ранг Надзвичайний і Повноважний Посол;

23) державні службовці, які готують висновки до проектів нормативно[1]правових актів, проводять їх фахову, наукову, юридичну експертизу та/або експертизу прийнятих нормативно-правових актів, державні службовці, які безпосередньо виконують функції із забезпечення кібербезпеки, кіберзахисту та безпеки інформаційних технологій, роботи з розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних, впровадження та підтримки новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в органах, що забезпечують діяльність Президента України, Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України;

24) інші військовозобов’язані або окремі категорії громадян у передбачених законом випадках.

2. Особи з інвалідністю, а також особи, зазначені в пунктах 3–15 частини першої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

3. Призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також:

1) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

2) наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, наукових установ та організацій, які мають науковий ступінь, і педагогічні працівники закладів фахової передвищої освіти, професійної (професійно-технічної) освіти, закладів загальної середньої освіти, за умови що вони працюють відповідно у закладах вищої чи фахової передвищої освіти, наукових установах та організаціях, закладах професійної (професійно[1]технічної) чи загальної середньої освіти за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки;

3) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції з числа: військовослужбовців або працівників утворених відповідно до законів України військових формувань, що захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення; працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції та загинули або пропали безвісти під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, за умови що в подальшому такі добровольчі формування були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів; осіб, які загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення у складі добровольчих формувань, що були утворені або самоорганізувалися для захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, але в подальшому такі добровольчі формування не були включені до складу утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів і виконували завдання антитерористичної операції у взаємодії з утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами;

4) жінки та чоловіки, чиї близькі родичі (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану;

5) члени сімей (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний (повнорідний) брат чи сестра) осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України за громадянську мужність, патріотизм, героїчне відстоювання конституційних засад демократії, прав і свобод людини, самовіддане служіння Українському народові, виявлені під час Революції Гідності (листопад 2013 року – лютий 2014 року).

4. Особи, зазначені у пунктах 1–5 частини третьої цієї статті, у зазначений період можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.

5. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації до досягнення 25-річного віку військовозобов’язані, які пройшли базову загальновійськову підготовку відповідно до статті 101 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу" чи базову військову службу. Такі особи у зазначений період можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

6. Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов’язані з числа громадян, які проходили військову службу та були звільнені зі служби у запас у зв’язку із звільненням з полону. Такі особи можуть бути призвані на військову службу за їх згодою.

7. Перевірка підстав щодо надання військовозобов’язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.

 

- Довідку за формою 20 тепер потрібно подавати частіше чи ріже, ніж раз на квартал?

 

Призовники, яким надано відстрочку від призову на військову службу, у зв'язку з навчанням у закладах освіти або через сімейні обставини зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у відповідні районні (міські) ТЦК документи, що підтверджують їх право на відстрочку.

 

- Розкажіть про алгоритм оновлення даних для громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років в контексті студентів, співробітників та науково-педагогічних, педагогічних працівників університету.

 

УВАГА! З 18 травня, коли закон стане чинним, в чоловіків буде 60 днів для оновлення персональних даних у ТЦК.

Призовники і військовозобов'язані студенти, науково-педагогічні працівники, педагогічні працівники і співробітники університету, які планують особисто прийти в ТЦК з метою оновлення даних, повинні принести чимало документів. У списку, зокрема, довідки про склад родини та медичні документи.

Призовники і військовозобов’язані зможуть зробити це онлайн — через особисті кабінети у Центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) та реєстрі "Оберіг". Або ж прийти до ТЦК особисто з пакетом документів, в якому мають бути:

Без яких документів чоловікам не оновлять дані у ТЦК?

Список необхідних документів:

-      паспорт громадянина України;

-      ідентифікаційний код;

-      військово-облікові документи;

-      медичні документи;

-      водійське посвідчення (за наявності);

-      дипломи, довідка про освіту;

-      документи, що підтверджують склад сім’ї, наявність дітей або опіку над особами з інвалідністю (за наявності);

-      документи, що засвідчують право на відстрочку (за наявності).

Чоловіки, які проігнорують вимоги закону, автоматично вважатимуться ухилянтами.

 

 

-        Що очікує на призовників та військовозобов’язаних в разі не оновлення військово облікових даних після вступу закону в силу 18 травня 2024 року?

 

Якщо військовозобов'язаний не прийшов оновити свої дані протягом 60 днів, то в такому випадку районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки звертається до поліції та подає інформацію про порушника для розшуку.

Найімовірніше, до пошуків будуть залучені дільничні або патрульні поліціянти. Вони приїдуть туди, де проживає людина. Якщо особи там не буде, інформація повертається до ТЦК.

Після цього порушнику буде вислано новий документ – вимогу ТЦК. Якщо протягом 10 днів особа не з’явиться, військкомат звернеться до суду з позовом про обмеження їй права на керування транспортним засобом.

Військовозобов'язаним українцям, які не повідомлять до ТЦК та СП про зміну місця проживання, може загрожувати адміністративна відповідальність та штрафні санкції.

Крім того, на порушника можуть накласти штраф до 25 тисяч гривень, і його несплата може призвести до арешту майна та обмеження користування банківськими картами.

Якщо військовозобов’язаний не просто не оновив дані, але й не був раніше зареєстрований, поліція матиме право доставити його до ТЦК. Це може статися, наприклад, після перевірки документів на блокпості.

 

- Які зміни при проведенні вступної кампанії?

 

    Студенти, які завершили навчання в університеті на освітньому ступені Бакалавр втрачають право на відстрочку по призову, але не підлягають мобілізації, так, як перебувають в статусі призовника і ще не досягли 25 річного віку. Підлягають мобілізації студенти, яким вже виповнилося 25 років. Довідки про відстрочку втрачають юридичну силу з моменту виходу наказу про їх відрахування з навчання. Підрозділ військової мобілізації та взаємодії із ЗСУ в семи денний термін поінформує РТЦК та СП про завершення терміну навчання.

   Після вступу і зарахування в магістратурі, студенти отримають право на відстрочку на термін навчання. Їм буде видано довідку форми 20, яка засвідчує їх право на відстрочку.

   У Статті 23 зазначено, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають наступні категорії здобувачів та працівників освіти:

здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній у частині другій статті 10 Закону України «Про освіту», а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури;

Примітка:

У ч. 2 ст. 10 Закону про освіту визначена така послідовність:

-       базова середня освіта;

-       профільна середня освіта;

-       перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

-       другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

-       третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти;

-       фахова передвища освіта;

-       початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти;

-       перший (бакалаврський) рівень вищої освіти;

-       другий (магістерський) рівень вищої освіти;

-       третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Отже, відстрочку матимуть лише ті студенти, які здобувають послідовну освіту, тобто, першу вищу освіту одразу після закінчення коледжу або школи. Для здобуття другої вищої освіти того ж самого рівня відстрочка більше надаватися не буде.

 

 

- Була тривала дискусія щодо надання відстрочки аспірантам. Що відобразилося в законодавстві?

 

Під час прийняття закону про мобілізацію 10449 була врахована пропозиція надати аспірантам, які навчаються як за бюджетною, так і за контрактною формою навчання, право на відстрочку від мобілізації.

 

 

- З 2025-2026 навчального року в закладах освіти розпочнеться базова військова підготовка. Як університет планує її організувати?

 

З 1 вересня 2025 року усі студенти зобовʼязані проходити базову військову підготовку.

Ця норма передбачена законом №10449 про посилення мобілізації.

Йдеться про загальновійськову і фахову підготовку, яка у воєнний час триватиме три місяці. Ті, хто пройшли таку підготовку, не будуть призвані до лав ЗСУ під час мобілізації, поки не досягнуть 25 років.

Згідно з текстом закону, базова загальновійськова підготовка, визначена статтею 10¹ Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», розпочинається з 1 вересня 2025 року.

-       для громадян, які здобувають вищу освіту, – в закладах вищої освіти всіх форм власності, а також закладах освіти зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських;

-       для громадян, які планують вступити вперше на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, зайняти посади в органах прокуратури, а також інших громадян (за бажанням) – у навчальних частинах (центрах) ЗСУ.

Окрім вишу, її можна пройти в тренувальних центрах ЗСУ. Вона триватиме:

-       у мирний час – до п’яти місяців, з яких до трьох місяців здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка;

-       під час дії воєнного стану – до трьох місяців, з яких не менше одного місяця здійснюється базова загальновійськова підготовка, до двох місяців – фахова підготовка.

Проходити базову військову підготовку можуть і жінки, але виключно добровільно. Для цього вони, повинні бути придатні за станом здоровʼя і досягнути 18-річного віку.

Отже, базову військову підготовку можна буде пройти на нашій кафедрі військової підготовки.

 

 

-     Що відомо про зняття та виключення з обліку

 

Згідно з новим законом про мобілізацію №10449, зняття з обліку передбачено для:

Призовників, які:

-      досягли 25-річного віку,

-      призвані, направлені чи прийняті на військову службу,

-      пройшли базову загальновійськову підготовку,

-      направлені на альтернативну (невійськову) службу.

Військовозобов'язаних, які:

-      вибули в іншу місцевість України та стали на військовий облік за новим місцем проживання,

-      призвані чи прийняті на військову службу,

-      направлені на альтернативну (невійськову) службу,

-      зараховані до військового оперативного резерву.

Резервістів, які:

-      вибули в іншу місцевість України та стали на військовий облік за новим місцем проживання;

-      призвані чи прийняті на військову службу;

-      прийняті на службу до органів і підрозділів цивільного захисту;

-      досягли граничного віку перебування на службі у військовому резерві.

Виключають з військового обліку громадян України, які:

-      померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

-      припинили громадянство України;

-      визнані непридатними до військової служби;

-      досягли граничного віку перебування в запасі.

Закон передбачає, що у непридатних та тих, хто досяг граничного віку перебування в запасі, військово-обліковий документ не вилучають. Тільки туди вносять дані про виключення із військового обліку.

 

Зверніть увагу! Знятий з військового обліку – не значить виключений. Громадянина призовного віку знімають з обліку, якщо він змінює місце проживання, йде служити, наприклад, в поліцію чи БЕБ, чи виїхав за кордон на понад 3 місяці. Проте виїжджати за кордон під вас воєнного стану можна тільки виключеним з військового обліку.

 

ТЦК в Україні працюють цілодобово. Всі охочі мають можливість оновити свої дані або зареєструватися в будь-який час.