Гостьова лекція для магістрів факультету захисту рослин, біотехнологій та екології від Андрія Бабицького, Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України

4 квітня 2024 року
 27 березня на факультеті захисту рослин, біотехнологій та екології для магістрів спеціальностей 162 «Біотехнології та біоінженерія», 101 «Екологія»  пройшла гостьова лекція. Лекцію на тему «Зоологічні колекції, як основа для дослідження біорізноманіття» провів Андрій Бабицький, завідувач лабораторії наукових фондових колекцій відділу ентомології та наукових фондових колекцій Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України.

  Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України — найстаріша наукова установа загальнозоологічного профілю в Україні. З дня заснування (1 серпня 1930 р.) Інститут став провідним зоологічним центром, де протягом майже всього довоєнного періоду, крім широкого кола питань пов’язаних з вивченням фауни України, велись дослідження в галузі експериментальної зоології. В цей період була завершена ціла низка важливих наукових праць різних напрямків зоології: паразитології, мірмікології, видані окремими роботами визначники ссавців, птахів, що стало фундаментом для розробок широкого кола різних наукових напрямків зоології. Інститут зоології є головною установою в Україні й однією з провідних установ Європи з вивчення біорізноманітності тваринного світу, а також головним у виконанні проєкту по розробці та веденню кадастру тваринного світу України.

 

  Біорізноманіття забезпечує нас важливими екосистемними послугами: продовольством, ліками, родючими ґрунтами для вирощування їжі, що забезпечується за рахунок живих систем і взаємодії видів — від найдрібніших мікроорганізмів до великих хижаків. За оцінками фахівців, за останні декілька століть унаслідок людської діяльності темпи зникнення видів зросли майже в 1000 разів, порівняно зі звичайними темпами, характерними для різних етапів історії Землі. Головними факторами впливу людини на біорізноманіття є знищення і трансформація природних екосистем, надмірна експлуатація природних ресурсів, забруднення довкілля. Зоологічні (біологічні) колекції — це спеціально зібрані живі колекції зоопарків, зоосадів, океанаріумів тощо, а також колекції опудал, препаратів, частин і залишків тварин. Задачі, які виконують колекції: аналіз біотичного (видового) різноманіття певного регіону, ревізія систематики на основі вивчення мінливості, порівняння нового матеріалу з еталонними серіями, перевизначення матеріалів попередників за новими критеріями, вивчення історії розвитку зоологічних досліджень регіонів, вивчення змін складу фауни та змін мінливості окремих видів, накопичення матеріалів для вивчення дуже рідкісних видів тощо.

  Пан Андрій детально розповів, з чого розпочати формування біологічної колекції, пояснив, які мають бути критерії вибору цільової групи, які існують методи збору та які інструменти потрібні для збору, коли краще проводити фауністичні збори і при яких умовах, зазначив правила систематизації колекції, наголосив на важливості етикетування, адже зоологічні колекції без відповідних етикеток не мають наукової цінності, й окремо зупинився саме на видах етикетування. Розповів, як визначати вид та що таке еталон виду, як класифікують типи, як у філогенетиці поділяють таксони, як визначити поліфілетичність, пояснив, що таке молекулярна філогенетика тощо. 

 

  Андрій Бабицький окреслив, чим займається лабораторія молекулярної систематики Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України, підкреслив дві перспективні напрямки роботи лабораторії, а саме: сиквенування послідовностей ДНК «свіжих» зразків, спеціально законсервованих для цього, що використовуються у молекулярній систематиці (мітохондріального гена субодиниці I цитохром С оксидази (COI), ядерних рибосомальних генів 18S, 28S та частини мітохондріального рибосомального гена 16S), а також сиквенування «палео ДНК» сухих чи фіксованих зразків із колекційних фондів.

 

  Спікер наголосив, що кількісна характеристика колекційних фондів (станом на лютий 2023 р.) налічує 6 930 352 одиниць (693 колекції), 626 систематичних колекцій, 67 тематичних колекцій, типові екземпляри — 22000 одиниць зберігання (4200 видів), 1379 голотипів, колекція рівненського бурштину — 4976 окремостей (з них 150 типових). Пан Андрій зазначив можливі вектори розвитку колекційного фонду та досить детально розповів, які існують шляхи організації каталогування колекційних матеріалів. На прикладі пояснив, що каталог в форматі сайту має декілька недоліків, один із яких це постійна технічна підтримка адміністратора, що являється додатковими затратами для утримання великих масивів фото оцифрованих зразків, крім того, розповів, як знайти компромісний варіант для сайту. Разом з тим, коротко зупинився на умовах зберігання колекційних фондів Інституту, зазначив, як відбувається організація обмінного фонду фауністичним матеріалом між співробітниками, навів приклади обладнання ентомологічних й колеоптерологічних колекцій, умови зберігання колекційних фондів у провідних установах світу.

 

  Щиро дякуємо Андрію Бабицькому за цікаву, насичену інформацією та практичними прикладами й порадами лекцію для магістрів факультету захисту рослин, біотехнологій та екології!

 

Наталія Батрак

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook