ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ – АКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ СУЧАСНОГО РІВНЯ ОСВІТИ
ГОСТЬОВА ЛЕКЦІЯ – АКТИВНИЙ МЕТОД НАВЧАННЯ СУЧАСНОГО РІВНЯ ОСВІТИ
Проведення відкритих гостьових лекцій вже стало хорошою традицією на кафедрі гідробіології та іхтіології. Цей вид діяльності сприяє налагодженню співробітництва між університетом і установами та комунікації науковців, студентів та викладачів.
02 листопада 2023 року студенти першого (бакалаврського), другого (магістерського), третього (доктор філософії) рівнів вищої освіти за спеціальністю 207 «Водні біоресурси та аквакультура» факультету тваринництва та водних біоресурсів радісно зустрічали успішну випускницю Людмилу Вознюк.
Усім привіт! Мене звати Людмила, і лише якихось 5 років тому я так само, як і ви сиділа в цій аудиторії за цими партами, та слухала лекції від провідних професорів та спеціалістів з рибогосподарської галузі… і тільки могла мріяти про те, щоб працювати на престижній роботі, займатися роботою, яка приносить мені задоволення та ще й за спеціальністю. Тому, два роки тому, мене прийняли на посаду провідного фахівця відділу з міжнародної роботи Державної установи «Методично-технологічного центру з аквакультури».
Гостьова лекція Людмили Вознюк «Новітні технології та можливості Державної установи «Методично-технологічного центру з аквакультури» у сприянні розвитку рибництва» неабияк зацікавила всіх присутніх. Учасники були вражені новітніми розробками і технологіями, які можуть значно поліпшити якість та продуктивність виробництва.
Людмила розповіла, що установа була створена у 2013 році (цього року будуть святкувати 10 річницю заснування). Метою створення центру було забезпечити методично-технологічну підтримку українській аквакультурі, сприяти розвитку рибогосподарського комплексу на засадах сталості, а також для проінформування суспільства стосовно дбайливого ставлення до довкілля та соціальної відповідальності.
Основними напрямками центру є інформаційна підтримка суб’єктів аквакультури. Тобто, інформування та консультація малого і середнього бізнесу, пропагування нових умов розвитку аквакультури, роз’яснення існуючих проблем на шляху відновлення та розвитку вітчизняної аквакультури. Створюють та проводять наукові семінари, круглі столи та конференції для суб’єктів аквакультури; для науковців, студентів, рибоводів-початківців, розробляють методичні рекомендації, де описують різних видів риб, які можна і потрібно вирощувати в аквакультурі, щоб покращити та збільшити вибір рибної продукції для споживачів на ринку України.
Окрім того, в лекції було наголошено, що установа надає консультації різного ґатунку, аналізує і формує запити суспільства та бізнесу щодо нагальних проблем аквакультури, які необхідно вирішити першочергово, тим самим надаючи практичну підтримку бізнесу.
З перших днів повномасштабної військової агресії російської федерації у 2022 році методично-технологічний центр з аквакультури приймає активну участь у координації діяльності суб’єктів аквакультури в період військового стану, допомагає з реалізацією рибної продукції, підтримує Збройні Сили України. За участю фахівців був створений проєкт стратегічного документа «Концепція відновлення аквакультури України», який включає у себе заходи з відновлення зруйнованих рибницьких господарств; модернізацію і технічне переоснащення виробничих активів; запровадження новітніх біотехнологій, які ґрунтуються на принципах ефективності, екологічності та ресурсоощадності; запровадження систем контролю за походженням та якістю продукції аквакультури; запровадження державної підтримки; запровадження державних електронних сервісів.
Однією з головних та відповідальних функцій центру – це вдосконалення нормативно-правових актів у сфері рибного господарства: для підвищення ефективності урядування в рибній галузі, створення рівних конкурентних умов для суб’єктів рибного господарства, гармонізації законодавства України до законодавства Європейського Союзу. Державна установа «Методично-технологічний центр з аквакультури» приймає участь в опрацюванні нових та вдосконаленні існуючих нормативно-правових актів України.
Людмила Вознюк акцентувала увагу на те, що фахівці центру займаються дослідженнями у сфері рибного господарства. Було проведено єдиний на всю країну дослід з впливу російської військової агресії на аквакультуру України. Мета такого досліду полягала у встановленні основних проблем, які спіткали українську аквакультуру під час війни, осягнути масштаби цих проблем та надати пропозиції щодо їх вирішення.
Фахівці центру також здійснювали моніторинг інформаційного поля у сфері аквакультури як вітчизняного, так і зарубіжного. Відшуковують цікаві та інноваційні проєкти, які доцільно запроваджувати в Україні. Розуміючи, що розвиток аквакультури можливий лише за умови широкого застосування сучасних інноваційних технологій, значну увагу приділяють саме цьому аспекту. Співпрацюючи з іншими суб’єктами аквакультури, інституціями та організаціями створюють передумови щодо запровадження таких практик в Україні та тиражування їх серед рибників.
Саме опрацюванням та моніторингом зарубіжних публікацій займається відділ міжнародної роботи, в обов’язки відділу також входить: збір, систематизація та аналіз іноземних інформаційних матеріалів у сфері аквакультури; аналіз європейського законодавства з метою надання пропозицій щодо адаптування українського законодавства до європейських норм; участь у міжнародних семінарах, конференціях, наукових симпозіумах;
вивчення іноземних біотехнологій для їх впровадження у вітчизняну аквакультуру.
Співробітники установи запланували повне переформатування сфери аквакультури, де будуть змінені взаємовідносини між учасниками ринку, спрощені дозвільні процедури, запрацює цивілізований ринок. А для цього будуть необхідні молоді, висококваліфіковані, ерудовані та мотивовані спеціалісти.
Фахівці державної установи активно включились у цей процес. Починаючи зі шкільної парти, з першокласників фахівці знайомлять школярів з основами аквакультури, екологічного виховання, розуміння природничих процесів, соціальної відповідальності тощо. Для студентів проводять лекції
з кращими рибними господарствами та ознайомлюють з міжнародним досвідом ведення аквакультури.
Розвиток української аквакультури відстає від Європейського, але, співробітники установи не втрачають надії та доносять до людей, що потрібно запроваджувати інновації, адже вони є ключовим фактором для розвитку аквакультури та сталого збільшення виробництва і посилення адаптивних якостей виробничої сфери до кліматичних змін.
Інновації, які покращили б розвиток та додатковий дохід для української аквакультури це: створення ланцюжків з доданою вартістю (тобто, не зупинятися на продажу лише живої чи охолодженої риби, а робити готову продукцію, рибні снеки, копчена, в’ялена риба); вдосконалення стратегії маркетингу; вдосконалення стратегії переробки продукції аквакультури (наприклад створення рибних консервів з такої риби як товстолобик, короп чи амур, тим самим створювати додатковий дохід, та продукцію, яка довго зберігається); диверсифікація виробництва (тобто розширювати ринок, наприклад за рахунок аквапоніки, вирощувати одночасно рибу і трави, салати та помідори, а потім можна ще їх і поєднувати під час переробки, консерви з коропа та баклажана, наприклад дуже смачна).
А підтримка Європейським Союзом сектору аквакультури є актуальним інструментом для: підвищення конкурентоспроможності аквакультури; стимулювати запроваджувати передові інновації; обмінюватися досвідом, адже насправді Україні також є що показати Європейським колегам, у нас є гарні, сучасні господарства, куди приїжджають іноземні колеги та набираються досвіду. Та підтримка розвитку аквакультури на засадах сталості (вже зараз працюємо на перспективу, розповідаючи молоді про те, що таке аквакультура та чому вона так важлива).
В лекції було наголошено, що Україна багата водними об’єктами, які можна віднести до рибогосподарських. За даними Держводагентства близько 50 тисяч водойм можуть бути використанні для вирощування рибопосадкового матеріалу та товарної риби. Ставова аквакультура протягом останнього століття культивувалась в Україні, як основна форма рибництва, навіть не зважаючи на інтенсивний розвиток садкової аквакультури чи RAS-систем, саме ставових господарств в Україні нараховується найбільше. Як правило за ставового методу, вирощують таких видів риб, як короп та рослиноїдні риби (білий та строкатий товстолобики, їх гібриди, білий амур), а також додаткових, так званих нетрадиційних видів риб (буфало, щука, сом, судак, піленгас тощо).
Проточні системи аквакультури, в яких якість води, придатної для вирощування риби, забезпечується переважно за рахунок водообміну, є найбільш традиційним способом вирощування райдужної форелі.
Райдужна форель є прісноводним видом, який вирощується в найбільших обсягах в Європі, традиційно в невеликих земляних ставках, бетонних проточних басейнах і резервуарах за проточною технологією.
Завдяки відносно контрольованому середовищу вирощування, що призводить до помірних виробничих ризиків та операційних витрат, ця технологія також використовується для інтродукції нових видів в європейській аквакультурі.
Рециркуляційні аквакультурні системи – звісно, що за ними майбутні.
Зростаючі обмеження проточної технології також змусили європейських фермерів запровадити в Європі рециркуляційні системи аквакультури (RAS).
Найбільш розвинені ферми, що використовують бетонні проточні басейни, механічну та біологічну фільтрацію, як правило, у поєднанні з низьким напором кисню, можуть досягти 95% рециркуляції води. Подібні ферми RAS під відкритим небом впроваджувались в Польщі та інших європейських країнах, де обмеження доступності води змусили фермерів очищати та повторно використовувати принаймні частину своїх стоків.
Високоцінні прісноводні види, такі як судак, окунь та осетрові для виробництва кав’яру, також вирощуються в RAS у багатьох країнах для постачання на місцеві нішеві ринки. Зростаючий попит на африканського сома також стимулював розвиток виробництва у RAS цього виду в Нідерландах, Угорщині, Словаччині, Німеччині. Основні проблеми виробництва RAS, такі як високі операційні витрати та ризики, також визначають стратегії досліджень та інновацій у цьому секторі.
Комбіновані інтенсивно-екстенсивні системи аквакультури. Інтенсифікація ставкового рибництва за рахунок збільшення щільності зариблення та споживання поживних речовин може призвести до надмірного накопичення поживних речовин у ставку, а також у природному середовищі і не відповідає критеріям сталого розвитку європейської аквакультури. У той же час існує потреба у збільшенні поставок свіжої риби на найближчі ринки та збереженні переваг, які надають ставкові рибні господарства.
Відповіддю на ці виклики є стійка інтенсифікація виробництва ставкової риби шляхом поєднання традиційного екстенсивного ставкового рибництва з виробництвом риби в інтенсивних системах. Основна концепція роботи комбінованих інтенсивно-екстенсивних систем (CIE) полягає в тому, що риба інтенсивно вирощується у відносно невеликій інтенсивній виробничій одиниці (наприклад, у сажалці, резервуарі, невеликому ставку), а надлишковий вміст поживних речовин в стічних водах утилізується у великому ставку для вирощування риби, в той час як ставок продовжує надавати екосистемні послуги (наприклад, забезпечуючи середовище існування для водних тварин і рослин, слугуючи амортизатором в управлінні водою).
Поєднання рециркуляційної та ставкової аквакультури. Рециркуляція води між інтенсивними та екстенсивними ставками – це спеціальна система CIE, коли вода циркулює між інтенсивними та екстенсивними ставками, яку також називають "відновленням ставкової води", застосовується на декількох ставкових рибницьких фермах з використанням наявного, відносно невеликого розміру "зимувального ставу" (наприклад, 2000 м2) для інтенсивного виробництва та прилеглого більшого ставу (наприклад 20 га) для водопідготовки. В інтенсивному ставку вирощують різні види, такі як короп та африканський сом на гранульованому кормі, в той час як в екстенсивному ставку застосовується традиційна технологія виробництва полікультури, що включає додаткове годування зерном. Застосування цих технологій у більшості випадків не задокументовано, їх впровадження ґрунтується на особистій зацікавленості фермерів-новаторів та їх розвитку методом проб і помилок.
"Прісноводна мультитрофічна система виробництва риби", розроблена Ірландським агентством з розвитку морепродуктів (BIM), схожа на системи, в яких вода рециркулює між інтенсивними та екстенсивними ставками. Однак у цій мультитрофічній системі екстенсивним компонентом є не звичайний ставок, а спеціально спроєктовані земляні споруди (канали) для вирощування водоростей і ряски для очищення води. Система може бути побудована на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва, наприклад, на торфовищах в Ірландії. Слід зазначити, що багато рибницьких ставків у Європі були побудовані на таких малопридатних землях у давнину.
У мультитрофічній системі виробництва риби, розробленій в Ірландії, райдужна форель і окунь були успішно вирощені до ринкового розміру. Стічні води зі ставків для вирощування риби ефективно очищалися у водоростевих та ряскових установках, і вода не скидалася протягом 9 місяців. Існує потенціал для використання ряски як альтернативного джерела білка. В результаті інноваційного розвитку – це господарство є одним з найбільш сталих рибницьких господарств у світі.
Майбутнє зростання європейської прісноводної аквакультури також пов'язане з удосконаленням стратегій переробки та маркетингу для забезпечення диверсифікації готової продукції з метою збільшення попиту на прісноводну рибу та сприяння споживанню нових видів. Додавання вартості продукції прісноводної аквакультури за рахунок переробки та сегментації ринку, а також вивчення можливостей, що пропонуються новими маркетинговими стратегіями та інструментами, є ключовими напрямками інновацій.
Доповідач наголосила, що розвиток переробки в прісноводній аквакультурі повинен бути пов'язаний з іншими елементами ланцюга створення вартості, головним чином, з розвитком систем і технологій, враховуючи необхідність безперервного постачання сировини, придатної для ефективної переробки. Немає сумнівів, що це масштабні виклики у розвитку переробки прісноводної риби, та окрім інвестицій та розвитку технологій необхідна співпраця між фермерами та зацікавленими сторонами, підтримка організації виробників, включаючи міжгалузеві організації, вдосконалення нових навичок та маркетингових знань.
Ставкове рибництво та проточні системи все ще залишаються домінуючими видами прісноводної аквакультури, проте розроблено широкий спектр інноваційних виробничих систем, які можуть бути адаптовані до різних гідрологічних, географічних та соціально-економічних умов; багатофункціональне використання традиційних рибницьких ставків та їх поєднання з інтенсивними системами відкривають нові можливості для збільшення зростання при збереженні екосистемних послуг; зростаюча екологічна свідомість споживачів морепродуктів може створити можливість для сталого розвитку виробництва прісноводної рибної продукції, але для того, щоб скористатися цим, потрібно більше інновацій у технології виробництва, переробки та маркетингу; передача нових знань і технологій на практиці та їх більш широке застосування відбувається дуже повільно, тому роль традиційних систем і технологій все ще домінує в секторі, особливо в ставковому рибництві; необхідно надалі підтримувати наукові дослідження та розвиток технологій; споживання та ринковий попит є ключовими факторами для подальшого розвитку прісноводної аквакультури.
Гостьова лекція проходила у форматі активної і жвавої дискусії, де студенти задавали багато питань та отримували компетентні відповіді. Слід зазначити, що саме така форма навчання забезпечує здобувачам вищої освіти можливість безпосереднього спілкування з профільними фахівцями та отримання нових знань.
З величезною увагою студенти, аспіранти, викладачі слухали матеріал та отримали корисні поради. Матеріал доповнювався цікавою, змістовною мультимедійною презентацією, що сприяла формуванню необхідних фахових компетентностей для майбутньої професійної діяльності за спеціальністю «Водні біоресурси та аквакультура».
Було цікаво, емоційно, пізнавально, корисно і мотивувало студентів до подальшого саморозвитку та самовдосконалення. Аплодисментами вдячна аудиторія виразила свої позитивні емоції від отриманої інформації. Щирі слова подяки Людмилі Вознюк висловлюємо від колективу кафедри гідробіології та іхтіології, студентів факультету тваринництва та водних біоресурсів. Чекаємо з нетерпінням на нові зустрічі!
Дякуємо кожному захиснику України за відвагу, мужність, за кожен новий день. Низький уклін усім, хто боронить наше життя, нашу землю і небо!
Разом – ми сила!
Все буде Україна!
Ганна КОТОВСЬКА,
доцент кафедри гідробіології та іхтіології,
Аліна МАКАРЕНКО,
старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології
