Організаційні і технологічні перепони наповнення Державного фонду документації із землеустрою обговорили на факультеті землевпорядкування

  Останніми роками Державний фонд документації із землеустрою та оцінки земель проходить шлях цифрової трансформації – замість паперових архівів землевпорядники мають отримати зручний у користуванні цифровий репозиторій, що містить результати виконання землевпорядних і землеоціночних робіт на всій території України. Саме тому, 26 жовтня 2023 року на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із громадськими організаціями «Асоціація сертифікованих геодезистів України» та «Асоціація фахівців землеустрою України» проведено круглий стіл «Наповнення Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель: організаційні і технологічні проблеми».

  Учасники круглого столу обговорили проблеми передачі матеріалів до фонду документації із землеустрою, перспективи покращення доступу до архівних матеріалів та платність відповідних послуг, а також майбутні перспективи оптимізації бізнес-процесів, що супроводжують передачу документації до фонду розробниками. Онлайн-захід зібрав понад 90 учасників, які активно долучилися до обговорення актуальних питань.

  На початку заходу до учасників круглого столу з вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков і наголосив про актуальність і важливість піднятої тематики. Першим до обговорення запросили голову ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолія Полтавця, який розпочав свій виступ з того, що правління найчисельнішого професійного об’єднання землевпорядників неодноразово отримувало звернення від сертифікованих інженерів-землевпорядників щодо функціонування Державного фонду документації із землеустрою. У свою чергу, правління саморегулівної організації зверталось до керівництва Держгеокадастру стосовно роз’яснення окремих пунктів положення, яким регулюється процедура передачі документації із землеустрою до фонду та й власне даний круглий стіл допоможе з’ясувати все остаточно.

  Доповідач зазначив, що в положенні про Державний фонд документації із землеустрою, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2004 року № 1553, визначено порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, а також порядок передачі документації із землеустрою та оцінки земель розробниками такої документації до Державного фонду. Розробники документації із землеустрою зобов’язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права.
  Також відповідно до вимог воєнного стану Постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2022 року № 563 «Деякі питання регулювання земельних відносин» були внесені зміни щодо вимог електронної форми документації.
  Перш за все було визначено порядок дій, щодо розробленої документації, залежно від часу її розроблення:

• у разі коли документація із землеустрою та оцінки земель була розроблена та затверджена до 2013 року;
• у разі коли технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель розроблена у воєнний час.

  Потому Анатолій Миколайович більш детально зупинився на пункті 9 Положення про Державний фонд документації із землеустрою, в якому зазначається, що залежно від виду документації із землеустрою та оцінки земель та рівня проведення робіт із землеустрою, розробник такої документації і розробник технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок через електронний вебпортал Держгеокадастру за заявою, безоплатно передає документацію із землеустрою та оцінки земель в електронній формі у місячний строк після її затвердження з використанням кваліфікованого електронного підпису сертифікованого інженера-землевпорядника, відповідального за якість робіт.
  Саме норма передачі документації сертифікованим інженером-землевпрядником у місячний строк до фонду документації після її затвердження і викликає у виконавців робіт найбільше занепокоєння, адже сертифікований інженер-землевпорядник ніяким чином не може вплинути на процес затвердження документації, а в разі її затвердження замовник робіт не має зобов’язань звітуватися перед виконавцем щодо її затвердження. Відповідно до договорів на виконання робіт кінцевим результатом виконавець зазначає внесення відомостей до Державного земельного кадастру, але ніяк не затвердження документації із землеустрою. Також рішення про затвердження не є складовою документації із землеустрою.
  Крім того, в положенні про Державний фонд документації із землеустрою визначено порядок надходження, обліку, зберігання матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, а відповідно до ст. 1 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що документація із землеустрою є затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали. Тобто, існує думка, що документацією із землеустрою можна вважати лише затверджену документацію.
  В значній кількості випадків, коли виникають порушення і притягнення до відповідальності сертифікованого інженера-землевпорядника, ці порушення відбуваються не з вини розробника. У разі невчасного подання документації до фонду, Держгеокадастр приймає наказ щодо зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника та звертається до управління сертифікації щодо внесення відомостей про зупинення дії кваліфікаційного сертифіката інженера-землевпорядника. Під час подання на реєстрацію земельної ділянки державний кадастровий реєстратор перевіряє дію сертифікату в реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників і, в разі виявлення зупинення дії сертифіката, дає відмову щодо реєстрації земельної ділянки. В результаті виникає проблема для сертифікованого інженера-землевпорядника, але вона не є катастрофічною, адже зупинення дії сертифікату не є його анулюванням. Порядок дій в цьому випадку наступний: сертифікований інженер-землевпорядник має знайти наказ Держгеокадастра про зупинення дії сертифікату, визначити яку документацію не було внесено до фонду документації та передати цю документацію до фонду. Потім листом звернутися до Держгеокадастру з проханням щодо відновлення дії сертифікату. Проблему можливо вирішити, але втрачається час.
  Наприкінці виступу Анатолій Миколайович висловив подяку Департаменту землеустрою, використання та охорони земель за допомогу у розв’язанні низки проблем для сертифікованих інженерів-землевпорядників, пов’язаних з організаційними і технологічними бар’єрами наповнення Державного фонду документації із землеустрою та передав слово Ользі Савченко – директору Департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держгеокадастру. Доповідачка підтримала колег, що наразі існують певні проблеми щодо функціонування фонду документації із землеустрою. На глобальному рівні вирішити більшість з них можливо виключно на законодавчому рівні через внесення відповідних змін. Згідно з Державною антикорупційною програмою, затвердженою 4 березня 2023 р. постановою Кабінету Міністрів України № 220 Держгеокадастру потрібно внести зміни до законодавчих актів. Після чого та документація, яка стала підставою для внесення відомостей Державного земельного кадастру і буде вважатися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою. Тобто після виконання пункту Державної антикорупційної програми розробнику документації не потрібно буде очікувати затвердження документації чи додатково подавати документи до фонду. Станом на сьогодні розроблено такий законопроект і подано на розгляд Верховної Ради України.

  Що стосується сьогодення функціонування Державного фонду документації із землеустрою, то документацію із землеустрою вважаються затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали. Тому варто в договорі із замовником передбачити умову, що замовник документації із землеустрою зобов’язується передати копію рішення про затвердження документації в певний строк, що не суперечить жодній нормі законодавства. Це буде гарантією того, що дія сертифіката інженера-землевпорядника не буде зупинена, або ж не підпадатиме під анулювання. Тому у 2024 році сподіваємося на прийняття відповідного законопроєкту.

  Потому до обговорення запросили голову правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павла Матвєєва. У своєму виступі він зауважив, що пункт в договорі про те, що замовник документації зобов’язаний передати копію рішення про затвердження документації в певний строк, не завжди працює. Наприклад, цей порядок не працює у випадках з приватизацією земельних ділянок громадянами. Некоректно застосовувати штрафні санкції до замовників. Це може спрацювати на рівні замовників крупних організацій.

  Своєю думкою щодо проблеми функціонування Державного фонду документації із землеустрою, поділився завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин. Сьогодні головне, що потрібно зробити і прописано в Державній антикорупційній програмі, це запровадження виключно електронної форми документації із землеустрою та електронного документообігу.

  Варто зазначити, що в документі формату XML передається лише набір геопросторових даних, але далеко не вся документація із землеустрою, яка включає пояснювальну записку, графічні матеріали скановані вихідні дані, які раніше видавалися щодо земельної ділянки і т.д.
  Також необхідно удосконалити формат документації в електронному вигляді, щоб це були машиночитанні матеріали, а не скановані зображення, щоб при запуску електронного пошуку, можна було знайти необхідні дані. Паперова форма має залишитися в минулому, а формувати документацію із землеустрою виключно в електронному вигляді, оскільки, електронний документ не можливо підробити, він має відмітку часу, необмежений в кількості копій, мінімальний ризик втрат інформації.
  Окрема проблема пов’язана з накопиченням матеріалів, що були розроблені раніше і накопичуються у фонді (архівні паперові матеріали, які були оцифровані). Де-факто були втрати матеріалів із архівів і до початку повномасштабного вторгнення і, тим паче в теперішній ситуації вони є, в першу чергу це стосується Херсонської області, де безповоротно втрачена землевпорядна документація через дії агресора. Необхідно наголосити, що саме землевпорядна документація є підставою для вирішення межових спорів, проходження ліній меж адміністративно-територіальних одиниць. Тому вкрай важливо, щоб Держгеокадастр фокусувався на оцифровці архівів та створенні відповідної інфраструктури (серверів, накопичувачів), чіткої каталогізація, забезпеченні доступу до матеріалів. Сенс фонду полягає не в лише в накопиченні інформації, але й наданні доступу тим, хто цього потребує, зокрема це органи місцевого самоврядування і сертифіковані інженери-землевпорядники.
  Потому експерт зупинився на оптимізації бізнес-процесів, що супроводжують передачу документації до фонду розробниками. Оскільки найближчим часом мають бути прийняті зміни в законодавстві відповідно до Державної антикорупційної програми, які визначатимуть, що документацією із землеустрою є документація, яка стала підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, а не документація затверджена у встановленому порядку. Така документація має автоматично, без участі людини, засобами інформаційно-комунікаційних технологій потрапити в Державний фонд документації із землеустрою (можливо відповідальним за цей процес стане державний кадастровий реєстратор).
  Для забезпечення інформацією Держгеокадастру про затвердження документації із землеустрою в законодавстві про Державний земельний кадастр передбачений інструмент, а саме зазначено, що у разі прийняття рішення про затвердження документації із землеустрою, то це рішення має бути направлене до Держгеокадастру. Не потрібно покладати на сертифікованого інженера-землевпорядника функцію, яка поза його контролем. На думку експерта найкращим інструментом контролю за передачею інформації органами місцевого самоврядування щодо прийняття рішень про затвердження документації із землеустрою до Держгеокадастру може стати автоматичне скасування реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, якщо протягом року не було прийнято рішення про затвердження документації або не передано інформацію про затвердження. Тобто, якщо земельна ділянка зареєстрована, але на неї не виникли речові права, то реєстрація земельної ділянки має бути скасована. Цей процес може бути врегульований через інформаційну взаємодію Держгеокадастру із реєстром речових прав на нерухоме майно.
  Крім того, доповідач звернув увагу аудиторії, що одна із складових Державного фонду документації із землеустрою, а саме внесення відомостей про експертну грошову оцінку земельних ділянок, не ведеться зовсім. Оцінювачі ніколи не подають дані із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Разом з тим, нема встановленої електронної форми для подання цих звітів. Необхідно розробити функціонал для подання хоча б тієї інформаціє, яка міститься у витязі із звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки, і таким чином накопичувати інформацію, яка в подальшому буде корисною під час проведення масової оцінки земель.
  Державний фонд документації із землеустрою є частиною архівного фонду країни та страхового фонду. Тому необхідно виділити види об’єктів, по яким необхідно резервувати матеріали.
  В підсумку Андрій Геннадійович відзначив, що головним функціоналом Державного фонду документації із землеустрою має стати не внесення відомостей у фонд, а надання інформації із фонду. Необхідно зробити функціонування фонду корисним, інформація має бути максимально доступна для органів місцевого самоврядування та сертифікованих інженерів-землевпорядників, які виконують роботи із землеустрою. Певною перешкодою для отримання інформації із фонду сьогодні є порядок доступ до інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», який передбачає відшкодування витрат на копіювання інформації, що іноді вимірюються тисячами гривень. Тому необхідно продумати і розробити бізнес-модель, коли плата за отримання інформації із фонду буде не дуже обтяжливою, особливо для органів місцевого самоврядування, які могли б зайнятися пошуком землекористувачів для справляння плати за землю. Якщо плата буде перешкодою, то функціонування фонду щодо надання інформації не відбудеться.
  Після виступів спікерів заступник голови ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Київської області Микола Скорик представив результати опитування серед членів асоціації щодо функціонування Державного фонду документації із землеустрою, яке було проведено напередодні вебінару. В опитуванні взяли участь 334 сертифіковані інженери-землевпорядники.

  За результатами опитування маємо наступну інформацію:

• 66% опитаних вважають зручним функціонал по передачі копії матеріалів виконаних робіт (документація із землеустрою) в електронному вигляді до Державного фонду документації із землеустрою;
• 71% повідомили, що їм відмовляють у прийнятті документації до Державного фонду документації із землеустрою без долученого рішення органу місцевого самоврядування про затвердження такої документації;
• 30% скаржаться, що їх просили представники Держгеокадастру обмежити кількість переданих документацій в день/тиждень/місяць до Державного фонду документації із землеустрою;
• 91% переконані, що було б зручніше для розробників документації, якби в електронному кабінеті інформація про код документації із землеустрою відображалась автоматично відповідно до реєстраційного номеру подання;
• 88% вважають, що недоцільно подавати документацію до Державного фонду з рішенням органу місцевого самоврядування про затвердження під час реєстрації земельної ділянки, до клопотання додається документація із землеустрою.

  Цікаво було почути думку щодо переваг передачі сертифікованими інженерами-землевпорядниками документацій до Державного фонду документації із землеустрою голови Київського відокремленого підрозділу ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Ірини Полтавець, зокрема це убезпечить розробника від шахрайських дій щодо підробки документації та її затвердження, а також ненадходження коштів в бюджет громад від оренди земельних ділянок.

  Наприкінці вебінару Ольга Савченко відповіла на запитання з чату, які ставили керівник Вінницького обласного підрозділу Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України», Олександр Королюк, члена Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Михайло Багін, сертифікований інженер-землевпорядник Людмила Ткачова, директор ТОВ «Проектно-виробнича компанія «Плай» Наталія Пивовар та інші.
  Загалом обговорення проблем, що виникають під час подання документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою, було досить жвавим, оскільки питання, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.

  Запис круглого столу доступний для перегляду на YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=h0e2CebfARw).

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проетування