Навчання-наука-дозвілля: проведені заходи до Всесвітнього дня екологічної освіти

  Відповідно до застосунку «ЕкоЗагроза» (офіційний ресурс Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, розроблений за підтримки Міністерства цифрової трансформації), станом на 13 жовтня 2023 року, викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок лісових пожеж становлять 4 329 847 тон, площа засмічених земель – 17 440 180 318 м², площа забруднених ґрунтів – 587 691 м², маса забруднюючих речовин, що потрапили у водні об’єкти – 1 682 227 тон, кількість знищених та пошкоджених рослин і дерев – 336 058 шт., кількість знищених об’єктів тваринного світу – 72 278 шт., площа пошкодженого рослинного світу – 86 га. Слід зазначити, що практично вся територія Донецької, Луганської областей, більша частина Херсонської області (до 70%) та третина територій Миколаївської області (до 30 %) мають порушені сільськогосподарські угіддя внаслідок постійного переміщення по них важкої російської воєнної техніки («Урагани», «Урали» і «КАМази» та ін.), це призвело до появи так званого ефекту «витоптування ґрунтів», яке вже носить масовий характер.

  Лише за 2022 рік вченими зафіксовано: 8 випадків припинення водопостачання; 6 випадків забруднення поверхневих вод (4 випадки – внаслідок затоплення військової техніки, 2 випадки – завдяки викиданню хімічних речовин у результатів обстрілів); 5 випадків пошкодження дамб (4 випадки – на водосховищах, 1 випадок – вздовж Північно-Кримського каналу); 6 випадків затоплення шахт; 1 випадок бактеріологічного забруднення через масову загибель птиці; 1 випадок зриву роботи гідроелектростанції (Каховська ГЕС). Суттєвого негативного впливу довкіллю завдав підрив окупантами 6 червня 2023 року Каховської ГЕС, зокрема спричинивши водно-екологічну катастрофу, яка проявилася затоплення значної частини територій. Ці екологічні наслідки призвели до загроз у водній та продовольчій безпеці як на регіональному так і на глобальному рівні. Наслідки цих воєнних дій носять довготривалий характер і є проявом водного тероризму.

  Природні лісові ресурси країни, які є «легенями» нашого повсякденного життя страждають від мінування, постійних обстрілів, бомбардувань. Об’єкти Смарагдової мережі, як «Кінбурнська коса», «Олешківські піски», «Нижній Дніпро», «Дніпровсько-Бузький лиман» та Рамсарські водно-болотні угіддя «Дельта Дніпра» й «Ягорлицька затока» – флора та фауна знаходяться на межі зникнення. Ця військова діяльність є причинами виникнення пожеж та знищення біологічних ресурсів країни.

  До даної проблеми ми маємо привертати увагу не лише науковців, але й всіх верств населення, оскільки дуже важливо розуміти масштаби цих наслідків як для довкілля так і для безпеки самого населення.

  З метою підвищення ролі професії фахівця-еколога в сучасних умовах, а також на передодні Всесвітнього дня екологічної освіти, за участі студентів спеціальності 101 «Екологія» науково-педагогічними працівниками кафедри екології агросфери та екологічного контролю факультету захисту рослин, біотехнологій та екології 13 жовтня 2023 року проведені просвітницькі заходи: круглий стіл на базі самої кафедри в очному форматі (наказ ректора НУБіП України №1036 від 12.10.2023 р.) та семінар на базі Національного дендрологічного парку «Софіївка» Науково-дослідного Інституту Національної Академії Наук України.

  Круглий стіл, який був організований доцентом кафедри Світланою Паламарчук, передбачав виступи з докладами студентів екологів та науково-педагогічних працівників кафедри Олени Наумовської, Світлани Паламарчук, Ганни Сербенюк, Євгенія Бережняка, Сергія Павлюка, Марини Ладики, Людмили Вагалюк. Зокрема з науковою доповіддю на тему «Стратегічні напрямки та практичні завдання розвитку сучасної екологічної освіти різних верств населення» виступив студент 1 курсу спеціальності 101 «Екологія» Ярослав Рябоконь. В своїй доповіді Ярослав відмітив, що основною метою екологічної освіти є формування екологічної культури окремих осіб і суспільства в цілому, формування навичок, фундаментальних екологічних знань, екологічного мислення і свідомості, що ґрунтуються на ставленні до природи як універсальної, унікальної цінності. Старший викладач кафедри екології агросфери та екологічного контролю Ганна Сербенюк у свій доповіді відзначила, що саме екологічні знання дозволяють людині усвідомити, до яких катастрофічних наслідків можуть призвести згубні звички у відношенні природи. В ході доповіді виникла дискусія на тему «Що є вищою метою екологічної освіти у формуванні конкурентоспроможного фахівця-еколога для прогресуючого ринку праці?» Студентка 1 курсу Поліна Лісовська представила свою доповідь на тему «Становлення екологічної освіти як науки» та зауважила, що основна мета Дня екологічної освіти полягає у формуванні у населення екологічної свідомості, що передбачає створення умов для здійснення верствами населення вчинків, проявів поведінкових реакцій, здатних підтримувати навколишнє середовище в екологічно стійкому стані. Вона зазначила, що до завдань екологічної освіти відносять формування таких понять, як «екодіяльність», «екоцінність», «екокомпетентність».

  Другий захід – семінар «Роль екологічної освіти у формуванні водної та продовольчої безпеки країни в умовах війни» був організований за участі студентів-екологів 3 курсу 3 групи та доцента кафедри, куратора групи Віти Строкаль. Семінар передбачав поєднання навчального матеріалу разом із еко-дозвіллям на території Національного дендрологічного парку «Софіївка» НАН України. Зокрема в якості навчального матеріалу студентами та куратором групи були розроблені плакати на теми, що пов’язані із збереженням природних ресурсів: «Роль фахівця-еколога у сучасному суспільстві» (розробники: студенти Влада Бровченко та Дарина Мандрика), «Водна безпека для населення та агропромислового комплексу» (розробники: студенти Інна Софієнко та Катерина Махлай), «Збереження біорізноманіття та його проблеми» (розробники: студенти Анастасія Швець-Машкара та Олександра Іванченко), «Продовольча безпека в сучасних умовах» (розробники: студенти Кирил Грабовецький та Юлія Усенко), «Виклики війни: основні наслідки для довкілля та завдання для майбутніх екологів» (розробник: доцент Віта Строкаль).

  Саме на території парку «Софіївка», в оточені інших слухачів, демонструючи плакати, студенти розповіли про екологічні наслідки, головні проблеми збереження природних ресурсів в умовах війни та шляхи мінімізації існуючих наслідків і ризиків для довкілля. Віта Петрівна доповнила студентів інформацією щодо питань продовольчої та водної безпеки які є актуальними в умовах війни, про важливість професії «Еколога» в теперішніх реаліях та необхідність підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівців-екологів для ринку праці і про ті виклики, які стоять перед майбутніми фахівцями. В ході представлення плакатів, дискусії які виникали серед учасників та слухачів охоплювали великий спектр питань та відповідей. Активність доповідачів та їхня зацікавленість щодо екологічних проблем в умовах війни – є аргументом того, що наше майбутнє покоління піклується про збереження природних ресурсів, розуміє наслідки війни для довкілля.

  Студенти також поділилися своїми враженнями від проведеного семінару на території дендропарку. Дарина Мандрика: «Вважаю ідею проведення семінару який стосувався екологічної освіти саме на території дендрологічного парку «Софіївка» найкращим рішенням, адже знаходячись на території, яка була створена силами людини, де наразі багате біорізноманіття ми змогли підняти та обговорити дану тему, підкреслити вагомість впровадження екологічної освіти – важливим аспектом розвитку та збереження нашої планети»; Анастасія Швець-Машкара: «Щодо семінару до Всесвітнього дня екологічної освіти, то мені дійсно дуже сподобалося, що у нас був такий захід на відкритому повітрі, серед дуже цікавої та різноманітної екосистеми, повністю створеної людьми. Ми побачили дійсно дуже багато та дискутували активно, дізналися багато нового на семінарі. Мені надзвичайно було цікаво! Красно дякую!»; Влада Бровченко: «Навіть не знала, що можна так цікаво та творчо підійти до висвітлення таких складних питань як екологічна освіта в умовах війни! Проведений семінар на території дендропарку «Софіївка» дозволив у неформальній обстановці розкрити та обговорити роль фахівця-еколога у сучасному суспільстві. В дружній та спокійній обстановці ми мали змогу поділитися нашими знаннями та отримати нові».

  Проведені просвітницькі заходи, які поєднують «навчання-наука-дозвілля» є важливими, оскільки дозволяють сформувати у студентів світогляд та розуміння майбутньої професії. А поєднання таких заходів із еко-дозвіллям і можливістю студентам продемонструвати свої знання перед іншими верствами населення (як семінар в парку) – дозволяє розширити знання як у самих студентів так і в інших верствах населення.