Навчаємось, розвиваємось, працюємо в науковому гуртку «Іхтіологічний»

  Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ століття) в якості стратегічного завдання реформування освіти визначає формування освіченої, творчої особистості, становлення її морального здоров'я, забезпечення пріоритетності розвитку людини.

  Реалізація завдань, які поставлені перед сучасною освітою, передбачає вибір оптимальних, науково-обґрунтованих підходів до організації навчально-пізнавальної діяльності студентів і методики формування їх дослідницьких умінь. Дослідницькі уміння, як готовність до здійснення дослідницької діяльності, є складними та узагальненими, оскільки мають властивість широкої трансляції у нові нестандартні умови, можуть бути застосовані як у навчальній так і позанавчальній діяльності, сприяють творчому застосуванню отриманих знань на практиці. Серед багатьох форм і видів дослідницької діяльності вагоме місце належать науковим гурткам, яку вважають однією з провідних у формуванні інтересу студентів.
  З метою ефективної організації дослідницької діяльності студентів-гуртківців, керівники гуртка, і зокрема гуртка «Іхтіологічного», повинні зуміти чітко спрогнозувати кінцевий результат того чи іншого дослідження, і в результаті, заздалегідь передбачити ті знання, навички та особистісні якості учасників гуртка, які будуть формуватись та розвиватись в процесі гурткової роботи. Вдале прогнозування надасть можливість підібрати оптимальні засоби і форми організації навчальної роботи, і таким чином створити найбільш сприятливі умови для всебічного розвитку й вдосконалення особистості студента, зокрема його наукового світогляду, творчих здібностей, пізнавального інтересу, високих моральних якостей та мотивів діяльності.
  Керівниками наукового гуртку «Іхтіологічний» є завідувач навчально-науково-виробничої лабораторії «Водні біоресурси та аквакультура» Петро Шевченко та старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології Аліна Макаренко. Гурток створено з метою пізнання та поглиблення знань про рибу як живий організм у всій різноманітності життєдіяльності.

  Учасники гуртка вивчають зовнішню та внутрішню будову риб, промислові види риб, іхтіоценози водойм України, походження та систематику, місця існування, способи живлення, розмноження, руху та міграцій, внутрішньовидові та міжвидові взаємовідносини риб, а також цікаві факти з життя риб.
  З метою визначення внутрішньовидової та міжпопуляційної мінливості морфобіологічних ознак проводили морфометричний аналіз риб. На основі зібраного матеріалу досліджували статеву, розмірну, екологічну мінливість, а також мінливість виду в ареалі.

  Вивчення морфологічних ознак риб є ключовим питанням будь-якого іхтіологічного дослідження, має значення не тільки для встановлення місця риби в систематиці риб, але і для практичних цілей, так як вони є відображенням глибинних потреб виду до умов оточуючого середовища, які з’явились в процесі еволюційного розвитку. Без глибинного аналізу морфології риб, діапазону їх видової і популяційної мінливості неможливо скласти загальну уяву про популяцію в цілому, її продукційних можливостей та господарського значення.

  Гурток є центром обміну інформацією про нові дослідження, новини у світі іхтіології, а також сприяє поширенню свідомості про важливість охорони рибних ресурсів і водних екосистем. Найважливіше те, що робота у гуртку дозволяє студентам набути компетенцій та краще опанувати навички фахової підготовки. Гурток надає можливість сформувати розуміння студентами їх фаху та правильно обрати у подальшому магістерські програми для наступного етапу освітнього процесу.

  З метою формування дослідницьких умінь студентів на заняттях гуртка використовували активні методи, які були спрямовані на розвиток творчого мислення, учасники гуртка виконували численні творчі завдання. Суттєвим підсиленням навчання було застосування мультимедійної інформації, яка поставала потужним інтерактивним та ілюстративним засобом. Безпосереднє дослідження студенти проводили в такій послідовності: попереднє вивчення об'єкта дослідження (теоретичне і практичне); підбір літератури з визначеної проблеми і опрацювання літературних джерел; визначення мети та методики дослідження; постановка експерименту, його проведення, спостереження, ретельні записи ходу дослідження; обробка результатів та їх обговорення; написання наукової роботи; виготовлення наочності, підготовка до конкурсу-захисту робіт. Особливу увагу звертали на формування в студентів уміння фіксувати результати досліджень: оформляти результати у формі таблиць, схем, фотознімків, формулювання висновків, виготовляти наочні посібники, готуватись до конкурсу-захисту робіт. Таким чином, зміст формування дослідницьких умінь полягає у формуванні системи знань, умінь і навичок, необхідних для проведення пошуково-дослідницької діяльності гуртківців.
  Студенти на науковому гуртку уміло розкривають свої здібності у напрямах наукової діяльності; формують креативну особистість; поглиблюють вивчення обраної дисципліни; обмінюються досвідом організації й проведення наукової роботи серед членів гуртка; набувають досвіду у організації та участі у науковій роботі, зокрема у конференціях, семінарах, наукових конкурсах, круглих столах, олімпіадах, форумах; забезпечують активну участь у науково-дослідній діяльності.

  Щира подяка нашим захисникам, що ми маємо можливість жити, працювати та передавати досвід нашому молодому поколінню! Кожен з вас береже наш спокій і наше серце та серце нашої держави. Нехай сили ваші міцнішають, а віра у перемогу ніколи не покине ваше хоробре серце. Сильного вам вольового характеру, спритності та стійкості. Нехай мир стане реальністю. Слава Україні!!!

Наталія РУДИК-ЛЕУСЬКА,
завідувачка кафедри гідробіології та іхтіології