Студенти спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» ознайомились з науковими лабораторіями Інституту рибного господарства НААН України

  Cтудентів НУБіП України зустрів директор Інституту рибного господарства Ігор Грициняк, доктор сільськогосподарських наук, академік. Представив Інститут як головну наукову установу, що визначає та розробляє перспективні напрями розвитку рибного господарства, координує та здійснює методичне керівництво науково-дослідними роботами з рибництва та рибальства на внутрішніх водоймах України. Розповів про основні напрямки діяльності лабораторій Інституту та міжнародне співробітництво, оскільки сам є членом Ради директорів з питань міжнародного співробітництва Мережі наукових центрів аквакультури країн Східної і Центральної Європи (NACEE), основним завданням якої є координація науково-дослідних робіт з проблем водних біоресурсів і аквакультури в цьому регіоні. Інститут рибного господарства НААН є співвиконавцем за темами: селекція коропів, осетрівництво, збереження водних біоресурсів та інших.

  Студенти відвідали лабораторії Інституту, де науковці радо поділилися досвідом та передовими технологіями досліджень в рибній галузі. 

  В актовій залі для студентів завідувач відділу водосховищ Ігор Бузевич ‒ доктор біологічних наук, член-кореспондент НААН України розповів про реалізацію основних напрямів досліджень відділу які здійснюються на підставі результатів щорічних польових робіт, які проводяться у відповідності до апробованих методик іхтіологічних, гідрохімічних та гідробіологічних досліджень на водосховищах та Дніпровсько-Бузькій гирловій системі. Іхтіологічні дослідження, які здійснюються відділом водосховищ ІРГ НААН є найповнішими та найтривалішими за весь період експлуатації великих водосховищ України, завдяки чому створена унікальна база даних щодо біологічного стану популяцій основних промислових видів риб, що дозволяє розробляти довготривалі прогнози їх промислової експлуатації. Відділом підготовлені та удосконалені ряд методик проведення комплексних рибогосподарських наукових досліджень, адаптованих до конкретних умов водосховищ України.

  Далі завідувачка лабораторії кормів та годівлі риб, кандидат сільськогосподарських наук Ольга Дерень розповіла, що метою роботи лабораторії є пошук шляхів та засобів підвищення показників рибопродуктивності рибогосподарських водойм за рахунок годівлі, оптимізація всіх ланок годівлі риб, раціоналізація застосування штучних і природних кормів в аквакультурі, створення економічно вигідних комбікормів та преміксів. Поділилась досвідом роботи лабораторії, який передбачає використання біохімічних, фізіологічних та гістологічних досліджень, проведення виробничих перевірок створених продуктів та впровадження їх у виробництво. Експериментальні дослідження проводяться лабораторією в лабораторних і польових умовах з використання потужностей дослідних станцій і господарства Інституту.

  Завідувачка лабораторії лососівництва, осетрівництва та технологій відтворення рідкісних та зникаючих видів риб, кандидат сільськогосподарських наук Анна Кучерук представила презентацію про роботу лабораторії. Зазначила, що основною метою роботи є забезпечення розвитку в Україні аквакультури лососевих риб та істотного розширення видової структури об’єктів культивування за рахунок аборигенних представників лососевих риб.

  Важливе значення в діяльності лабораторії належить збереженню генофонду зникаючих видів лососевих риб, в тому числі дунайського лосося, харіуса, струмкової форелі. Розповіла, що актуальність роботи лабораторії зумовлена тим, що лососеві види риб належать до комплексу найцінніших представників прісноводної іхтіофауни України, збереження яких є завданням загальнодержавного значення. На даний час значна частина продукції лососівництва імпортується в Україну з інших країн, що створює надзвичайні обставини для пріоритетного розвитку вітчизняного лососівництва.

  Також студенти відвідали лабораторію екологічних досліджень, де Ніна Михайленко старший науковий співробітник, розповіла основні принципи роботи, а саме як здійснюються вимірювання під час проведення екологічних досліджень води, ґрунтів внутрішніх водойм, риби; дослідження впливу органічних і мінеральних добрив на розвиток природної кормової бази і як наслідок – збільшення рибопродуктивності ставів; дослідження основних забруднювачів у рибогосподарських водоймах як органічного, так і мінерального походження; розроблення методів очищення рибницьких ставів за допомогою сорбентів і реагентів; визначення закономірностей розподілу важких металів в екосистемі рибницьких водойм.

  Завітавши до лабораторії біотехнологій, студентів зустрів завідувач Юрій Рудь, кандидат сільськогосподарських наук та познайомив із основними методами геноміки та протеоміки для підвищення рибопродуктивності, а саме використання технологій рекомбінантних ДНК та стовбурових клітин, отримання одностатевих популяцій риб, впровадження молекулярно-біологічних, генетичних та кріобіотехнологічних досліджень в аквакультурі, розроблення ефективних методів діагностики і профілактики інфекційних захворювань риб. Розповів, що в роботі лабораторії використовуються такі методики: отримання ембріональних стовбурових клітин та їх культивування, кріоконсервування статевих продуктів, широкий спектр молекулярно-біологічних та біохімічних методів. Сучасні біотехнології дозволяють збільшувати темпи росту риб, підвищувати їх резистентність до інфекційних захворювань, впливати на репродуктивні процеси, отримувати поліпшені гібриди. Зазначив, що застосування біотехнології в аквакультурі також сприяє вивченню фундаментальних проблем іхтіології, біології розвитку, імунології, мікробіології, вірусології, тощо.

  Андрій Ващенко, кандидат сільськогосподарських наук, провів студентів лабораторією іхтіопатології та розповів основні принципи оцінки епізоотичного стану водойм. Зазначив, що робота лабораторії передбачає проведення комплексних досліджень з метою встановлення діагнозу та розроблення відповідних лікувально-оздоровчих заходів. Дослідження проводяться за загальноприйнятими в іхтіопатології, мікробіології, вірусології та рибництві методами. Показав принципи роботи автоклаву та роботи в мікробіологічному боксі.

  Заключним у виїзному занятті була лабораторія молекулярно-генетичних досліджень. Завідувачка Алла Мариуца, кандидат сільськогосподарських наук показала основні принципи проведення досліджень з питань вивчення генетичної структури популяцій різних видів риб з використанням новітніх технологій, який забезпечений сучасним обладнанням та працює над вивченням динаміки формування генетичної структури різнопорідних груп риб водних екосистем. Співробітниця лабораторії Юлія Глушко, кандидат сільськогосподарських наук, познайомила студентів з цитогенетичними дослідженнями в рибництві. Методологія роботи лабораторії передбачає використання генетико-біохімічних систем, ДНК-маркерів, цитогенетичного аналізу та біохімічних методів досліджень.

  Зустріч з науковцями Інституту рибного господарства дала змогу студентам розширити своє уявлення про науку в рибогосподарській галузі, почерпнути нових знань та загалом розширити свій кругозір. Виїзні заняття це завжди новий досвід, нові знайомства та позитивні емоції.