Міжнародники долучились до віншування національного генія

Оце ж і сіяти година
Добро врожайного зерна,
Щоб колосилась Україна,
Його кохана сторона
П. Дорошко.
«Сковорода на Слобожанщині»

3-го грудня 2022 року минуло 300 років від дня народження Григорія Савича Сковороди – всесвітньо відомого українського філософа, письменника, музиканта, співака, авторитетного богослова, видатного мораліста, педагога-просвітника («Народна академія»), глибокого знавця античності, а також Біблії та її тлумача.
29 серпня у рамках проекту «Сковорода – 300» у Медіацентрі Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» відбувся захід-презентація з нагоди 300-річчя від Дня народження славетного українського генія.
За ініціативи в.о. завідувачки кафедри міжнародних відносин і суспільних наук НУБіП України доцента Хвіст В.О. та на запрошення керівництва генеральної дирекції ДП ГДІП до участі у панельній дискусії щодо непересічної ролі філософа для української культури у заході отримали змогу взяти участь студенти І курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії», що вони мали унікальну нагоду поставити запитання відомим державним та громадським діячам, науковцям і мистецтвознавцям, отримати розлогі професійні відповіді й взяти участь в дискусії.

Взагалі цей захід справив на нас незабутнє враження.
29 серпня – День пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України. Тож, на сампочаток заходу присутні вшанували хвилиною мовчання пам'ять захисників, які загинули за нашу Батьківщину.

Розпочав панельну дискусію відомий сковородино- та шевченкознавець, журналіст, член Правління Українського фонду культури та Громадського комітету Великого проекту «Григорій Сковорода-300», лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, Всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, Премії імені героя України Михайла Сікорського, почесний член Міжнародної громадської організації «Земляцтво житомирян», Державний радник юстиції України Борис Войцехівський. Він розповів про життя Григорія Сковороди, про його твори, боротьбу за все українське, волелюбство. Вкотре з його уст пролунали важливі слова: «Усе життя він прагнув допомагати рідному народу знайти шлях до кращого життя. Був і залишається зразком служіння Батьківщині, послідовним виразником народної демократії Своїм вченням Григорій Сковорода довів, що без відродження духовності, освіти та турботи про науку нам не відродити державність».

Продовжив захід Ігор Осташ - Надзвичайний і Повноважний Посол України, Надзвичайний і Повноважний Посол України у Ліванській Республіці. Він, зокрема, відзначив вплив війни, на українську культуру. «6 травня 2022 року російська ракета прямим ударом влучила у Національний літературно-меморіальний музей Г.С. Сковороди у селі Сковородинівка. Це була атака на українську культуру, мову, філософію, атака на все українське. Звичайно, треба розуміти, що ворог намагається вбити насамперед українство в Україні. Але, тим не менш, як ми знаємо, скульптура великого філософа вціліла, і вона зараз експонується в Києві у Національному центрі «Український дім». Я впевнений, скоро вона повернеться на своє місце до відновленого музею, бо що би не робили агресори, ми зможемо відновити музей Г.С. Сковороди, а також повернемо всі ті цінності, які були сховані, і, звісно ж, скульптуру великого філософа», - сказав пан Ігор.

Журналістка, філолог Андріана Біла представила на розгляд присутніх стрічку «Сучасний культурно-дипломатичний продукт». Ми показали Григорія Сковороду під цікавим кутом зору. Фільм став добре знаним у Лівані. У грудні 2022 року ми написали сценарій, зняли та змонтували фільм, що він згодом був представлений в Україні. Творці фільму намагалися зобразити ідею Сковороди, власне, через 30 творів різних художників і скульпторів з різних регіонів України. У фільмі зображено картини. А також показано аспекти війни, сучасні реалії в Україні, руйнації пам'яток Григорія Сковороди.

Генрі Ягодкін, заслужений художник України, зауважив, що подібне художнє втілення необхідне, щоб Україну, її культуру, творчість шанували у світі. Він був би щасливий, аби кожен долучився до цієї події і висловив щиру вдячність за можливість долучитись до огляду такого високого мистецтва.
Олег Шекера — професор, доктор медичних наук, заслужений лікар України наголосив, що Сковорода - символ української волі, розповів про письменника з боку медичних аспектів: «Сам Григорій Сковорода виявляє неабияку обізнаність з медичними теоріями античних лікарів. Хто з нас міг би похвалитися бездоганним здоров'ям чи то тілесним, чи то душевним, чи то духовним? Мабуть, жоден, або ж хіба людина, котра не надто об'єктивно дивиться на речі. Звісно, що бувають періоди, в які ми добре себе почуваємо, але таке «добре» почування завжди є відносним, а не бездоганно- абсолютним. Іншими словами, усі ми постійно потребуємо зцілюватися, як заповідав нам Григор Савич».

Із завершальним словом дискусії виступила Култаєва Марія Дмитрівна - докторка філософських наук, професорка, завідувачка кафедри філософії Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Вона закцентувала увагу учасників, зокрема, на тому, що потрібно бути вдячними. Так навчав Григорій Сковорода. «Ми маємо бути гідними звання людини, маємо кожного дня робити щось цінне для своєї країни», - наголосила Марія Дмитрівна.

Учасники заходу мали нагоду почути відомого українського державного та громадського діяча, Надзвичайного і Повноважного Посла України, міністра закордонних справ України (2007-2009 рр.), В.С. Огризка, його важливі слова про те, що ми є непереможні, як й сама творчість Григорія Сковороди. «Ми підіймемо свою культуру й покажемо, хто ми такі й будемо міцно захищати свою незалежність!», - висловив упевненість Володимир Станіславович.

Приєднався до заходу й Борис Іванович Гуменюк — український дипломат, доктор історичних наук, професор, Надзвичайний і Повноважний Посол України. Він подякував керівництву ДП ГДІП, Медіацентру за чудову організацію зустрічі, створення фільму, продовження пам'яті про талановитого письменника.

Григорій Сковорода боровся на етичному рівні. Його прапор борця перейняв вже на революційному рівні Тарас Шевченко. Буремної сили словом він надихнув наш народ на боротьбу за незалежність України. Всі грані національної ідеї в його «Кобзарі»: історичні, гуманітарні, світоглядні. Найголовніше наше завдання - глибоко вивчати і слідувати заповітам Пророка. Відзначаючи 300-річчя Сковороди, ми всі, в Україні сущі, зобов'язані всіляко сприяти СКОВОРОДИНІЗАЦІЇ КРАЇНИ на засадах його вчення та заповітів наголосив промовець.
Усім нам варто пам'ятати, що, як свідчить історія, найбільше зазнає та країна, де в занепаді духовність, освіта, культура, обороноздатність, тож бережемо нашу культурну та історичну спадщину, нашу ідентичність.

По закінченні офіційної частини студенти взяли участь у відкритті світлиці Григорія Савича Сковороди у приміщенні Media center GDIP.

Після участі у заході бакалаври-міжнародники здійснили невеличку прогулянку центром нашого міста, ще раз отримавши змогу помилуватись його старовинною та сучасною, вічно молодою красою.

Сергій Асатуров,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук,
Влада Юрченко,
студентка групи МВ 23001 б
Ян Манза,
студент групи МВ 23001 б (Фото)