Пригарницький Павло: обираю магістратуру "Якість, стандартизація та сертифікація" на факультеті харчових технологій та управління якістю продукції АПК

       — Розкажіть коротко про себе.

— Я – киянин, закінчив ліцей №38 ім. Молчанова, маю диплом магістра економічного факультету КНУТД, одружений, обожнюю свою маленьку донечку. Мої батьки  своїм прикладом прищепили нам із сестрою, до речі, майстром спорту з волейболу, не тільки навички ЗСЖ, а тверде переконання, що чемність, освіченість та фізична культура  тіла мають бути обов’язковими атрибутами  кожної інтелігентної людини. Зараз я працюю директором газети «Здоровий спосіб життя» в Україні», назва якої говорить сама за себе. Головне завдання  колективу видання – дати якомога більше знань, зокрема і з правильного харчування, пересічному громадянинові,  переконати людей вдумливо працювати на своє здоров’я і довголіття.

        —  Звідки дізналися про НУБіП України?

—  Дозволю собі відповісти риторичним запитанням: Хто ж не знає про один з найкращих вишів країни, навчальний заклад із більш ніж віковою історією, солідним внеском у вітчизняну і світову науку і цілою когортою видатних випускників? При тому, мій дідусь теж навчався в стінах тодішньої академії сільського господарства. Але привів мене сюди щасливий випадок.

Вірне твердження, що інформація – рушій прогресу. Вранці, збираючись на роботу, вмикнув «Сніданок на «1+1»,  вухо зловило уривок розповіді з телевізора. Мова йшла про корисне і шкідливе поєднання продуктів, правила зберігання і необхідність уважно вивчати стікери зі складом молочної і м’ясної та рибної продукції,  про сучасні методи експертизи й аналізу.  Говорила декан факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК НУБіП України, професор Лариса Баль-Прилипко. Це і став, як виявилось, вирішальний пазл у моїх сумнівах і пошуках: ось де я буду здобувати ЗНАННЯ, потрібні і такі важливі для мене, моєї сім’ї, всіх українців.

      —  Що стало вирішальним у виборі даного факультету?

—  З дитинства знаю крилату фразу великого Гіпократа: «Ми те, що ми їмо». 

Не сприйміть мою відповідь за егоїзм, це не так, повірте. Я - людина, котра розуміє, що таке громадянський обов’язок.  Але вирішальним фактором вибору саме факультету харчових технологій є хвороба моєї донечки. Вона  - алергік. Уже третій рік проходить курс АСІТ терапії. Здорове харчування – це найважливіша запорука її здоров’я. Скільки таких дітей і дорослих сьогодні в нашій країні! Їм потрібна допомога. А це, в першу чергу, суворий контроль за  дотриманням усіма виробниками норм виробництва, доставки, зберігання продуктів та прозорості їх складу. Я хочу і буду цим займатися – по совісті, з глибокими знаннями, високою кваліфікацією. Тому я тут.  

Лариса Баль-Прилипко,
декан факультету