Студенти-екологи удосконалили професійні компетентності під час навчально-просвітницького заходу «Краса поряд!»
Студенти-екологи удосконалили професійні компетентності під час навчально-просвітницького заходу «Краса поряд!»
15 травня 2023 року
Навчання в умовах воєнного стану є досить складним організаційним та комунікативним процесом, який поєднує не лише теорію з практикою, але й розвиток особистості, підтримання ментального і фізичного здоров’я студентів. Майже місяць тому студенти спеціальності «Екологія» приступили до очного відвідування занять. Після тривалого часу перебування на дистанційному навчанні, вони намагаються якомога більше часу проводити в колективі, відвідувати різноманітні патріотичні, культурні й спортивні заходи, максимально спілкуватися з одногрупниками. Студенти впевнені в тому, що сформувати робочу дружню атмосферу в умовах дистанційного навчання доволі проблематично, і це можливо створити лише під час відвідування різних просвітницько-наукових заходів, безпосереднього живого спілкування один з одним та виконанням спільних наукових робіт.
З погляду на дану ситуацію, провівши низку зустрічей із студентами групи, врахувавши їхні побажання у проведенні навчальних занять, за нинішніх умов у країні куратор студентів спеціальності «Екологія» Віта Строкаль спільно з іншими науково-педагогічними працівниками кафедри екології агросфери та екологічного контролю Оленою Наумовською, Євгенієм Бережняком, Сергієм Павлюком, Світланою Паламарчук, Ганною Сербенюк ініціювали ідею щодо об’єднання кількох практичних занять із профільних дисциплін і для даної групи провести 2 травня 2023 року одне спільне виїзне практичне заняття у реальних умовах з охопленням прикладів справжніх природних та техногенно-змінених ландшафтів, заповідних територій і різних цікавих природних комплексів. Відповідно до цього була розроблена програма під назвою «Навчально-просвітницький захід «Краса поряд!»». Захід включав три різні локації, кожна з яких охоплювала певну екологічну проблему чи природну спадщину, яка потребує охорони й збереження. Таким чином, на прикладах кожної окремо взятої відвідуваної території, викладачі пояснювали про особливості хорологічного поширення природних ландшафтів, наслідки їх антропогенної трансформації для людей і довкілля, заходи поліпшення та можливого відновлення.
Перша локація – приватний дендрологічний парк «Добропарк» (с. Мотижин, Макарівський р-н, Київська обл.), яка включала ознайомлення із умовами трансформації природних ландшафтів з метою їх окультурення і рекреаційної привабливості. Студенти мали змогу наочно розглянути особливості формування колекцій квіткових і дерево-чагарникових рослин, а саме гортензій, лаванди, тюльпанів, магнолій, сакур, бузку, кількох видів берізок, хвойних дерев і кущів, а також понад 20 тисяч тюльпанів, які були спеціально привезені з відомих садів Англії, Франції, Голландії та Бельгії й адаптовані до місцевих умов місцезростання. Зокрема, Євгеній Михайлович розповів про переваги й недоліки антропогенного навантаження на ландшафти, окреслив основні ризики ведення рекреаційної діяльності у даному парку, зосередив увагу студентів на позитивних аспектах озеленення території й заходах відновлення порушених ландшафтів внаслідок руйнування російськими військами.
Олена Наумовська долучилася до дискусії й додала корисної інформації студентам щодо висвітлення проблем утилізації відходів, навела приклади поводження із відходами і їх сортуванням у рекреаційних природних комплексах. Сергій Павлюк продемонстрував студентам знання у розрізі вивчення екологічного значення фауни, яка тут зустрічається. Необхідно додати, що на території цього парку знаходяться дві штучні водойми й зрошувальний канал, вода із яких використовується для меліоративних потреб парку. Дійсно, ці природні компоненти ландшафтів створюють привабливі умови для повноцінної рекреаційної діяльності відвідувачів парку.
Віта Строкаль та Ганна Сербенюк розповіли про вплив антропогенної діяльності на зарегульованість стоку малих річок, причини їх зникнення з мапи України, а також про наслідки забруднення водойм пластиком, завдяки рекреаційній діяльності. Слід зазначити, що на території парку дотримуються правил сортування сміття та піклуються про збереження природних комплексів, що знаходяться на території. Велика проблема виникла в період окупації (лютий-березень 2022 року), що створила загрози, як для повноцінного функціонування самого парку, так і для окремих компонентів природних ландшафтів. Проте за рік, завдяки ентузіазму небайдужих співробітників парку й волонтерів природні комплекси були повністю відновлені. Нині ж триває процес озеленення території парку.
Друга локація – околиці річки Тетерів (м. Коростишів) – передбачала вивчення екологічних проблем водних ресурсів. Зокрема, студенти мали змогу побачити греблю, помилуватися скелястими берегами річки, споглядати небажані наслідки рекреаційної діяльності (присутність великої кількості відходів з пластику, паперових виробів і залишків продуктів харчування у водній товщі). Віта Строкаль та Світлана Паламарчук розповіли про деякі історичні факти щодо можливостей експлуатації річки. Так, свого часу у місті Житомирі на ній було побудоване водосховище й електростанція. Нині річка протікає вузькою долиною із крутими схилами та в'юнким руслом у межах Українського кристалічного масиву і є правою притокою р. Дніпро, що впадає у Київське водосховище. Хоча за офіційними даними рибальські промисли для р. Тетерів не характерні, проте нам вдалося помітити кількох місцевих мешканців, які ловили рибу. Пройшовши набережною Коростишівського парку вздовж берегів річки, ми мали можливість споглядати за місцевими природними ландшафтами, кам’янистою береговою лінією, що мають природні гранітні утворення і водно-заплавні долини.
Локація 3 «Коростишівський каньйон» - затоплений гранітний кар’єр. Олена Наумовська та Євгеній Бережняк розповіли студентам про історію його виникнення і сучасне значення. У результаті затопленого кар’єру, де десятиліттями видобували лабрадорит, габро і сірий граніт, утворилося штучне глибоке озеро. Навколо озера сформувалася специфічна природна екосистема із властивими ландшафтами для даної території – особливо поширені соснові дерева, а подекуди поодинокі листяні. Сам каньйон має форму деформованої чаші складеної із виступаючих гранітних валунів та монолітних кам’яних брил, один бік яких деформувався та осів.
Вважаємо, що такий формат проведення спільних виїзних практичних занять є досить ефективним, додатково мотивує студентів до якісного навчання й наукових пошуків, поліпшення ментального та фізичного здоров’я молоді, що є надзвичайно важливим в умовах воєнного стану сьогодення. Також такі заходи є інформативними для студентів, де поєднується лекційний матеріал із практикою, набуваються нові професійні знання й уміння, які вони зможуть реалізувати у наступних практичних заняттях або ж під час підготовки власних наукових робіт.
Як організатор виїзного заняття хочу висловити подяку декану факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Юлії Василівні Коломієць за розуміння й підтримку у проведенні даного заходу. Також щиро вдячна педагогам кафедри екології агросфери та екологічного контролю, які прийняли активну участь у цих заняттях, за ваш професіоналізм, бажання і ті знання, які ви намагалися передати студентам під час відвідування вищезазначених локацій.
Безперечно хочу подякувати і студентам своєї групи, які під час заходу проявили зацікавленість, були допитливими і креативними у поставлених запитаннях.
Віта Строкаль,
організатор заходу, доцент
