Вивчаймо нашу історію! Шануймо наших героїв!
Вивчаймо нашу історію! Шануймо наших героїв!
24 квітня 2023 року
Вже традиційно у 20-х числах квітня в славній козацькій столиці Трахтемирові ми вшановуємо великого і благовірного Гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного. За ініціативи голови наглядової ради НУБіП України Миколи Томенка та його БФ «Рідна країна», ННЦ ВР і СР університету, козацтва Київщини і Черкащини, заповідників «Трахтемирів» та «Переяслав» відбулася козацька тризна за Святим і Благовірним Гетьманом.
Весняний дощ не завадив патріотам відвідати місця слави великого воїна і державника: Сербову долину, де в 1618 р. Сагайдачного було обрано Гетьманом перед походом на Москву, головну площу Трахтемирова, де височіла колись церква, а зараз установлені відповідні пам’ятні хрести і знаки.
Активну участь у святі пам’яті взяли провідні фахівці ННЦ ВР і СР НУБіП України Володимир Гонський та Ігор Курисько. У своєму виступі Микола Томенко навів найцікавіші факти про життя і діяльність Великого, благовірного і нетипового Гетьмана України:
- народився Петро Конашевич у шляхетній родині поблизу Самбора, що на Львівщині;
- освіту здобув в Острозькій академії та за описами літописців був автором трактату на захист православ’я;
- Сагайдачним став вже на Запорозькій січі за вправну стрільбу із лука;
- реформатор козацького війська, ввів поділ на сотні і полки та перетворив козацтво на українську організовану силу, що поставила собі за мету створення власної державності;
- батько українського морського флоту;
- серед численних морських походів під проводом Сагайдачного на турецькі міста та фортеці, найзнаменитіші – взяття Кафи та похід на Варну, де за оцінками військових істориків, було знищено до 10 тисяч кораблів турецького флоту;
- відродив Митрополію Київської православної церкви на чолі з Йовом Борецьким;
- прославився походом на Московщину, під час якого на чолі 20-тисячного війська захопив Курськ, Єлець, Скопин, Ряжськ…
- за описами істориків, взяв участь у двобої з московським воєводою Василем Бутурліним, якого побив і скинув з коня. Проте, під впливом позиції поляків, відмовився від остаточного штурму та взяття Москви;
- без мудрості, мужності та самопожертви Сагайдачного та звитяги козацького війська не відбулося б спільної перемоги у визначальній для долі Центральної Європи Хотинській битві 1621 року.
Показово, що вірменський хроніст Авксент написав: «Якби не козаки, польське військо було б розбите за 3-4 дні. Перемогу здобуто лише завдяки БОГОВІ і ЗАПОРОЗЬКИМ КОЗАКАМ», а польський магнат Яків Собецький також визнав: «Справжніми переможцями під Хотином і рятівниками Речі Посполитої були КОЗАКИ».
Сагайдачний був правдивим меценатом і благодійником та заповів майже все своє майно та гроші Київській, Луцькій та Львівській школам «на науку і виховання бакалаврів учених дітей християнських…».
Гетьман впровадив жорстку дисципліну під час воєнних походів. Сам мало спав і не пив та строго заборонив козакам вживати оковиту. За порушення цієї вимоги під час воєнних дій порушника мали стратити, а під час морських походів – викинути в море.
20 квітня (10 квітня за старим стилем) 1622 року, тобто 401 рік тому, Петро Конашевич-Сагайдачний помер внаслідок ускладнень вогнепального поранення руки, яке отримав під час Хотинської битви.
Важливо, що рішенням священного Синоду ПЦУ 21 серпня 2020 року за героїчну і самовіддану діяльність, державницьку позицію і благовірне життя Петро Конашевич-Сагайдачний був канонізований у чині «Благовірний гетьман» і долучений до лику святих.
Сергій Михнюк,
директор ННЦ виховної роботи і соціального розвитку
