Природокористування і якість життя - поради лікаря: чому з’явилися ГМО і наскільки вони безпечні
ГМО – мабуть найбільш знайома широкому колу абревіатура, що має відношення до їжі. Прийняття не дуже зваженого закону кілька років тому зробило її легко впізнаваною, адже напис «без ГМО» з’явився на всіх продуктах і напоях. Але ще до цієї «революційної» законодавчої ініціативи багато містян і особливо селян чули про картоплю, яку не їсть колорадський жук.
Давайте поговоримо про те, для чого потрібна їжа із «зміненою генетикою» і чи можуть бути наслідки від її споживання?
Генетично модифікована їжа звучить наче із науково-фантастичного фільму, але багато продуктів, які ми їмо, й корми, що споживають тварини, мають змінену ДНК. Це часто робиться для захисту врожаю під час його росту. Менше з тим генетично модифіковані джерела їжі не обмежуються фруктами та овочами. Провідні організації охорони здоров’я стверджують, що вони безпечні для споживання.
Серед рослин, які найчастіше модифікуються, — кукурудза, соєві боби, картопля. З модифікованих рослин роблять кукурудзяний крохмаль, кукурудзяний сироп, соєву олію, рапсову олію, кукурудзяну олію або цукровий пісок.
Генетично модифікована бавовна може використовуватися в текстилі. Вчені активно працюють та досягають успіху у змінах організмів, які здатні продукувати речовини із властивостями ліків, на кшталт інсуліну.
ЩО ТАКЕ ГМО
Тварина, рослина або мікроорганізм може бути ГМО (генетично модифікований організм). Для їх генетичної модифікації вчені використовують процес генної інженерії, який також називають сучасною біотехнологією, генною технологією або технологією рекомбінантної ДНК.
Перш за все науковці визначають рису, яку хочуть, щоб мав ГМО – наприклад, здатність протистояти комахам. Потім знаходять тварину, рослину чи мікроорганізм із цією ознакою, копіюють відповідний ген та вставляють його в ДНК тварини, рослини чи мікроорганізму. Вирощують новий ГМО, і якщо він успішний — розмножують.
Отже ГМО – організм із зміненою нуклеїновою кислотою (генетичним матеріалом), в якій присутній фрагмент від іншого організму.
НАВІЩО ПОТРІБНО ГМО
Основні причини полягають у тому, щоб допомогти культурам протистояти хворобам та гербіцидам, що використовуються для боротьби з бур’янами та іншими рослинами та можуть негативно вплинути на ріст. Використання ГМО може знизити вартість продуктів шляхом збільшення кількості їжі, яку можна зібрати.
У деяких випадках генетична модифікація може покращити поживну цінність їжі. Наприклад, виробництво генетично модифікованої сої з оліями, які мають сприятливіший для здоров’я жирнокислотний склад. Коли вчені додали до рису бета-каротин, це запобігло сліпоті у дітей у країнах, що розвиваються.
У майбутньому біоінженерні технології можуть бути використані для видалення алергенів, зміни поживних речовин у їжі або підвищення ефективності процесу виробництва.
До продуктів, які можуть піддаватися генетичній модифікації, належать люцерна, яблука, канола (генетично модифікований ріпак), кукурудза, бавовна, баклажани (певні сорти), папая (сорти, стійкі до вірусу кільцевої плямистості), ананаси (сорти з рожевою м'якоттю), картопля, лосось (AquAdvantage), соєві боби, кабачки (літні сорти), цукровий буряк та низка інших.
Вчені працюють над виробництвом генетично модифікованого м'яса. На ринку вже є лосось, який генетично модифікований, щоб рости швидше. ГМ-свині GalSafe у США схвалені для виробництва продуктів харчування, і в медичних цілях. Завдяки генетичній модифікації у них відсутній альфа-гал цукор, який може викликати алергічні реакції у деяких людей. Ці тварини потенційно можуть бути використані як джерело гепарину для розрідження крові (для форми, що не містить альфа-гал цукор).
ЯК МАРКУЮТЬ ГМ-ПРОДУКТИ
Відповідно до Закону про інформування споживачів харчових продуктів, який набув чинності 2019 року, виробники зобов’язані вказувати наявність ГМО на упаковці, якщо їхня частка перевищує встановлену законодавством норму вмісту ГМО в продуктах харчування — 0,9%.
Тобто, якщо в продуктах харчування є ГМО і його зміст перевищує встановлену норму в 0,9%, виробник зобов’язаний вказати це на упаковці позначкою «з ГМО». Причому норма ця діє для будь-якого інгредієнта харчового продукту. А ось позначка «Без ГМО», до якої так звикли споживачі, не є обов’язковим елементом маркування. Її виробник може наносити на свій розсуд.
ЧИ БЕЗПЕЧНІ ГМ-ПРОДУКТИ
Критики генетично модифікованих продуктів харчування кажуть, що вони, зокрема, можуть викликати алергію, зробити бактерії стійкими до існуючих антибіотиків або бути токсичними. Та закликають до більш довгострокових досліджень, кажучи, що наявні докази не підтверджуються (у більшості випадків) за кілька місяців. З іншого боку, ГМО-напрямок є відносно новим — перший ГМО продукт, людський інсулін, був виготовлений у 1982 році.
Всесвітня організація охорони здоров’я стверджує що ГМ-продукти на ринку такі ж безпечні та здорові, як і продукти, які не були генетично змінені. Їх споживання не має жодних ризиків для здоров’я. Генетично модифіковані продукти не впливають і на тварин. Тобто вживання ГМ-їжі не змінює ДНК тварини, яка її їсть, тому сама тварина не стає генетично модифікованою.
ГМ-продукти не є кориснішими, ніж їхні немодифіковані аналоги, але експерти кажуть, що це може змінитися в майбутньому. ГМ-їжа може бути здоровішою, якщо дослідження не продемонструють іншого. Почекаємо, коли наука розставить всі крапки над «і» та спростує скепсис критиків ГМО.
Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії