Студенти-ветеринари на практичному занятті з імунології тварин навчилися визначати стійкість антитіл

  13 березня 2023 року разом зі старшим викладачем Романом Романовичем Бокотьком студенти визначили стійкість антитіл та комплементу в імунологічній реакції гемолізу після обробки їх високою (56 ℃) температурою.

  Під час практичних занять студенти засвоїли наступні теоретичні положення: генез імунокомпетентної тканини; основні механізми формування специфічної та неспецифічної реактивності; суть імунологічних реакцій; визначення понять «антиген», «антитіло», «комплемент».
  В пробірку № 1 до еритроцитів барана вносили 0,5 мл гемолітичної сироватки, в пробірку № 2 – 0,5 мл комплементу, пробірка № 3 – контроль. Переносили пробірки № 1 і 2 у водяну баню на 20 хв. при температурі 56 ℃, після чого використали в імунологічній реакції гемолізу. В усі три пробірки вносили компоненти імунологічної реакції.

  Вмістиме пробірок перемішували та поміщали в термостат при температурі 38 ℃ на 30 хв. Через 30 хв. прочитали реакцію. Звернули увагу на відсутність гемолізу у пробірці № 2. Результати проведеної роботи заносили до протоколу заняття. Проаналізували отримані дані та зробили висновки про те, що комплемент нестійкий до нагрівання і після інкубації на водяній бані при температурі 56 ℃ втрачає свою біологічну активність.

  Далі на прикладі імунологічної реакції гемолізу студенти ознайомились зі значенням реакції адсорбції антитіл (гемолізинів) на поверхні антигену (еритроцитів) в механізмі протікання імунологічної реакції між антигеном та антитілом при додаванні антигену окремими частинами.

  Студенти проаналізували отримані дані та зробили висновки, звернули увагу на те, що додавання антигену окремими частинами до антитіл у подальшому не викликає гемолізу, оскільки реакція являє собою складний колоїдно-хімічний процес, на першому етапі якого відбувається адсорбція антитіл на поверхні антигену і не протікає за типом кратних відношень.

Ірина Марчишина,
студентка 1 курсу 6 групи
Роман Бокотько,
старший викладач