Конференція трудового колективу: звіт ректора Станіслава Ніколаєнка схвалено, а за основу дій на 2023 рік взято програму «Голосіївська ініціатива 2025»
Відбулася конференція трудового колективу НУБіП. До її роботи долучилися 265 делегатів та їхні колеги з відокремлених структурних підрозділів.
Як і завше, роботу відкривав звіт ректора університету Станіслава Ніколаєнка про результати діяльності університету у 2022 році та завдання на рік 2023. І розпочав він його словами подяки колективу, який у надскладних умовах воєнної пори зумів утримати і зберегти університет, ефективно господарювати, готувати кваліфіковані кадри і допомагати армії (наразі вже перераховано понад 22 млн грн), нашим колегам – волонтерам, студентам і випускникам, які зараз несуть службу в ЗСУ. Пам'ять тих, хто поліг, присутні вшанували хвилиною мовчання.
А далі ректор конкретно і виважено спинявся на основних аспектах діяльності колективу університету, розпочавши з головного. Ректорат, вчена рада університету ще 9 березня, реально оцінивши ситуацію, першими в Україні відновили з 14 березня навчальний процес! Це був ризикований, але правильний крок! І лише 4 квітня до нас доєдналися провідні столичні ЗВО.
Було організовано дистанційне навчання, яке охопило від 50 до 87 % студентів, проведено сесію, організовані практики. Правильним виявилося і рішення розпочати новий навчальний рік з 15 серпня. Оперативно надавалася допомога постраждалим від російської агресії (тільки з Благодійного фонду на це було спрямовано понад 700 тис грн, ще більше з бюджету університету, профспілок), допомагали і нашим колегам з Немішаївського та Ірпінського фахових коледжів, які постраждали від російських загарбників (проведені ремонти, встановили вікна, яких окупанти перебили лише в Ірпінському коледжі 180, надали комп’ютери, сервери тощо.) Зруйнували і наше НДГ «Ворзель». Корів з нього перевели до «Великоснітинського», було проведено розмінування і вдалося частково зібрати врожай та посіяти озимі.
Ректорат вживав дієвих кроків фінансово-господарського характеру у зв’язку із секвестром на 10% бюджету: вдалося мінімізувати негативний вплив його скорочення і зберегти кадровий потенціал. На жаль, зробити подібне у 2023 році буде складніше.
Діяльність університету постійно висвітлювалася на сторінках офіційного сайту та у соцмережах. До речі, наш сайт нарахував цього року більше 1,5 млн відвідувань, переглянуто 9,4 млн сторінок, а у Facebook охоплено 18,5 млн користувачів. Ось центр профорієнтаційної роботи університету!
Щодо навчальної діяльності. У нелюдських умовах – відключення світла, води, тепла, повітряних тривог, відсутності сталих контактів із студентами її організувати дуже важко. Інтереси студентів, якість їхньої теоретичної і практичної підготовки залишаються в центрі уваги ректора і ректорату. Все чітко планувалось, постійно робились соціологічні заміри, опитування, кращі студенти брали участь в різних конкурсах і олімпіадах.
У році, що минає, НУБіП вперше позиціонував себе в QS рейтингу університетів світу. До цього він був у рейтингу країн Європи та Центральної Азії, що розвиваються. Це гарний сигнал громадянам і партнерами в 125-ту річницю університету. Серед 300 українських вишів ми посіли 8-ме місце, в Києві – 3-тє, поліпшили свої показники і в міжнародних наукометричних базах SCOPUS, рівень цитувань індексу Гірша. Для загального розуміння важливості цього фактажу: за опитуваннями абітурієнтів, при виборі університету вони в першу чергу дивляться на його рейтинг, підкреслив ректор.
Взагалі наша змістовна профорієнтаційна робота дала певні результати. Нині в НУБіП навчаються біля 18 тисяч студентів, на перший курс вступило 3772, в магістратуру – 3005 (що на 1,5 тисячі більше проти минулого року). Найбільший ріст продемонстрували агрономи, ветеринарна медицина, тваринництво, інженерія, геодезія, лісове господарство та інші. Загалом набрали 1743 особи на державне замовлення, що є одним із кращих результатів в Україні та першим серед агробіологічних університетів.
Ректорат проаналізував розподіл за галузями знань, з якого видно: три чверті спеціальностей в університеті пов’язані з агросектором, біотехнологіями, переробкою, соціальною сферою. Тобто гнучкий, раціональний курс – поєднання агровиробництва, інформаційних технологій з гуманітарним напрямком – виявився вдалим і дозволив збалансувати держзамовлення із контрактним. Наразі в НУБіП навчаються майже 50 % контрактників, найбільше на факультетах гуманітарно-педагогічному, економічному, аграрного менеджменту, інформаційних технологій, ННІ неперервної освіти та туризму, які внесли до бюджету майже 182 млн грн, що дало можливість працювати навіть в цих складних умовах.
Велику увагу ректорат приділяв і відокремленим структурним підрозділам: надавалася навчально-методична допомога, педагоги залучалися до конференцій, навчання в аспірантурі, своєчасно приймалися необхідні кадрові рішення, зокрема відбулася заміна керівників у Бобровицькому, Заліщицькому, Ірпінському фахових коледжах, де на посади директорів обрано відповідно Андрія Матвієнка, Бориса Павлюка і Дмитра Костюка. До речі, наші коледжі та інститути дещо поліпшили показники прийому в цьому році.
Постійно моніторили і якість освітнього процесу. У червні цього року пройшло відповідне опитування бакалаврів, і до двох третин студентів були повністю задоволені навчанням як з фахових, так і загальних дисциплін. Проте частина здобувачів мають питання до методик і послідовності викладання, дублювання тем, згадувалась і некомпетентність окремих викладачів. Тож мусимо зробити висновки. Перш за все це стосується завідувачів кафедр, деканатів та навчально-методичного відділу. Опитування старост у серпні щодо рівня організації дистанційного навчання опитані вважали його хорошим, 97 % – високим і достатнім.
Для зручності роботи в університеті підготовлено каталоги освітніх програм підготовки бакалаврів і магістрів, зростає відсоток викладання предметів іноземними мовами, для студентів підготовлено і запропоновано якісні 214 вибіркових дисциплін, що сприяє їх інтересу до занять.
Ще раз підкреслюю, зазначив Станіслав Ніколаєнко: курс на цифрову освіту, робота над створенням електронних навчальних курсів на платформі Ельорн, прийнятий ще в 2019 році, був вірний. Це оцінили і студенти.
Всього у цьому році ми випустили 4264 спеціалісти. Певне зниження тут пояснюється жорсткими заходами МОН України щодо вступу в магістратуру, введення ЄВІ тощо.
Події останніх років, агресія росії ще раз підкреслили значимість формування патріотизму, духовності і моральності, фізичної досконалості у молоді. В університеті діє програма «Фахівець, Громадянин, Патріот», яка трансформується в конкретні плани і заходи, роботу із молоддю. Ректорат активно співпрацює із студентським самоврядуванням, профспілковими організаціями. Студенти активно долучилися до волонтерської діяльності, допомоги ЗСУ. Регулярними були зустрічі із студактивом, старостами, керівниками СОН, студенти долучалися до участі у прийнятті всіх рішень щодо діяльності університету.
Велике навантаження несло студентське містечко. В гуртожитках проживало понад 5 тисяч студентів і аспірантів, ще майже 900 співробітників та членів їх сімей. У важких воєнних реаліях ми, на відміну від багатьох, оперативно забезпечили нормальні умови для проживання, облаштували укриття, яких маємо достатньо для організації навчального процесу. Ремонтувались інженерні системи, кімнати для першокурсників, облаштовували їх меблями тощо.
Ректорат намагався не забувати про морально-психологічний стан працівників, відзначати кращих. Позитивно оцінюючи стан виховної роботи в університеті, мусимо зауважити, що ще недостатньо координується діяльність кураторів, слабко організовано навчання студактиву, не завжди ми доходимо до кожного студента.
Оцінкою рівня університету, його престижності є стан наукової та інноваційної роботи. Не випадково Гумбольдська університетська модель передбачає інтеграцію викладання і дослідження. Наш університет намагався йти цим шляхом, проте тут не вдалося подолати нашої старої хвороби – нерівнонапруженості в роботі. Ректорат всіляко сприяв вченим університету в їхньому пошуку, надавалася технічна і методична підтримка, координувалась вся науково-технічна діяльність.
На кінець листопада об’єм наукових досліджень склав 66 млн. грн., у т. ч. 37,7 млн. грн – за загальним фондом. Це четвертий показник в Україні. Проте якщо у енергетиків чи лісівників він сягає 40 тис. грн., то в менеджерів чи гуманітаріїв – у десятки разів менший. У розрізі наших підрозділів на передових позиціях – вчені УЛЯБП АПК, УкрНДІ радіології, агробіологи, енергетики, лісівники, тваринники, ветлікарі і юристи. Лідерами є колективи кафедр таксації лісу та лісового менеджменту, міжнародного права, глобальної економіки, технологій та дизайну виробів з деревини, інформаційних систем і технологій, землеробства та гербології та інші.
За рік, що минув, під впливом обставин воєнного часу, дещо зменшилось число патентів та свідоцтв про винаходи, проте зріс перелік створених сортів та гібридів сільськогосподарських культур, укладено три ініціативні угоди. Пригальмувалася і динаміка наукових публікацій (на сьогодні їх більше 600 проти 926 у минулому році).
Для повноти аналізу ректор також продемонстрував показники Н-індексу серед завідувачів кафедр та НПП університету: тут найкращі показники показали Світлана Прилуцька, Володимир Булгаков, Валерій Лахно, Михайло Муштрук, Микола Чаусов, Валентин Процак та інші. Щодо міжнародних грантів, то тут відзначилися Оксана Тонха та Юлія Слива. Роман Василишин, Юрій Ромасевич та Іван Лакида беруть участь в україно-австрійському та литовському проєктах, а Володимир Стародубцев та Ольга Зібцева перемогли в конкурсі спільних українсько-турецьких проєктів. Продовжують реалізовуватись проєкти з МАГАТЕ (Святослав Левчук), Австрією (Віктор Миронюк), Чехією (Володимир Стародубцев), Міжнародним центром радіактивності CERAD (Валерій Кашпаров). Приємно зазначити, що держава визнала вклад наших молодих вчених. Премію Президента України присуджено Євгенію Шульзі та Наталії Шинкарук, Стипендію ВРУ – Марині Дейнега та Ігорю Яковенку.
Надалі нам потрібно рішуче переглядати ставлення до дослідництва, участі студентів у цій діяльності, створювати умови для цієї надважливої роботи. Маємо сміливіше йти на створення різних центрів, лабораторій, які були б корисними бізнесу в повоєнній Україні. Тут є цікавим досвід створення Кластеру цифрової енергетики, ініціатором якого є професор Віктор Каплун.
Минулий рік виявився надзвичайно складним для наших НДГ, Боярської ЛДС, всієї інноваційної роботи, організації практик. Станом на сьогодні господарства реалізували сільськогосподарської продукції на 200 млн. грн. Дещо знижено надходження від рослинництва. Проте краще спрацювали тваринники: виручка на 1 працівника склала 615 тис. грн, а виручка з 1 га ріллі – 35 тис. грн. Незважаючи на військові дії на території Боярської ЛДС і понесені збитки, її колектив працював стабільно. Ректорат регулярно проводив аналіз діяльності НДГ, надавав необхідну допомогу, зокрема прокредитовано весняно-польові роботи на 7 млн. грн. Нашим господарникам слід бути більш відповідальними, сміливіше залучати інвестиції, запроваджувати інновації, розробки вчених університету, закликав ректор.
Щодо міжнародної діяльності. Стратегічна Програма розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2025» розпочинається саме з неї, чим ми і підкреслюємо її значення. Бо якби не було міжнародної підтримки, то ми б ніколи не встояли перед російським агресором.
Тут розроблено і подано 28 проєктних заявок за міжнародними грантовими програмами, 276 НПП побували в іноземних університетах, провели стажування, 97 студентів навчалися, а 64 – пройшли практичне навчання за кордоном. Зусиллями міжнародного відділу 308 іноземців продовжують навчатись в університеті, із них 186 – на підготовчих курсах, що принесло 7,6 млн грн. Колективом університету продовжується реалізація низки міжнародних проєктів, зокрема з двома китайськими університетами щодо створення філій. Як і співпраця із 9 іноземними університетами щодо отримання подвійних дипломів та робота в межах програми ERASMUS +.
Зрозуміло, що міжнародну діяльність нині здійснювати особливо важко, проте зупинятись не можна!
Ще одне надважливе питання – фінанси. Велась активна робота з МОН, Мінфіном, що дало можливість практично не зменшити загальний фонд бюджету. Хоч, як бачимо, серйозно просів спецфонд за рахунок зниження показників навчально-дослідних господарств, госпрозрахункових підрозділів. Обсяг фінансування всього колективу університету сягнув 1,64 млрд. грн, частка коледжів та інститутів склала 310 млн. грн. Вжитими ректоратом заходами вдалося утримати практично на минулорічному рівні середній рівень заробітної плати, який серед НПП склав 26,2 тис. грн, інших працівників – 9,6 тис. грн, що значно вище середньої заробітної плати по МОН.
Військовий стан, обмеження на ведення господарських робіт вплинули і на об’єм виконаних ремонтно-будівельних робіт, який склав всього 13,4 млн. грн, що вчетверо менше минулого року. Проте все ж вдалося перекрити дах гуртожитку №10, підготувати гуртожитки і навчальні корпуси до нового навчального року, відремонтувати бомбосховища та укриття. Ректоратом складений план дій на випадок блекауту: всі деканати і директорати будуть переведені до навчального корпусу №3, а проживання для тих, кому ніде дітись, буде облаштовано у гуртожитку №2, де встановлено генератори і дров’яне опалення. У восьми корпусах і гуртожитках облаштовані пункти обігріву на дровах, є автономне забезпечення питною водою.
Всім зрозуміло, що наступний рік буде дуже важким і хоч попереду ювілей – 125-річчя університету, доведеться відзначити його скромно і економно, максимально при цьому зберігаючи створену нами матеріально-технічну базу.
Нині в ректораті ведемо консультації, як пройти 2023 рік? Де взяти кошти на заробітну плату, комунальні послуги? Доведеться підтягувати паски всім, скорочувати розмір заробітної плати тощо. Бо в Законі про Держбюджет на 2023 рік Верховною Радою України видатки на вищу школу скорочено на 19%. Для нас – це більше 120 млн. грн. і цей факт ніяк не об’їдеш і не проігноруєш, бо так зараз живе вся Україна, підсумував очільник університету.
І про перспективи. Зрозуміло, що наступний рік нам, напевно, доведеться працювати в умовах воєнного стану. А це означає домінування синхронного навчання, використання електронних платформ, використання відеозанять, оперативне реагування на загрози ракетних ударів, турбота про моральний стан студентства і співробітників, велика увага до самостійної роботи молоді, підготовка місць до можливого блекауту, наявність бомбосховищ, резервного опалення і живлення, харчування і тощо. Маємо потурбуватися про кожного члена колективу, не допускати морального вигорання. І це спільне поле діяльності з профспілковою організацією, студентським самоврядуванням.
Життя показало, що обраний Україною вектор розвитку співпраці з Європейським Союзом, США є об’єктивно вірним. Щоб переконатись у правоті цієї тези лише погляньмо на Європейську стратегію для університетів, затверджену Євросоюзом напередодні війни. Серед пріоритетів у вищій освіті Європи визначено: майже половина людей у віці 25-34 років мають здобути вищу освіту, а 80% населення повинні мати цифрові навички, планується підготовка 20 мільйонів спеціалістів з ІКТ, які будуть задіяні у виробництві. Ці цілі є абсолютно прийнятними і для нашої країни, певен ректор. Здійснюючи оцінку крокам України в минулому в напрямку євроінтеграції, по-новому оцінюється і приєднання України до Болонського процесу. Що б було з нашою освітою без цього стратегічного рішення прийнятого в 2005 році?
Євросоюз поставив чотири серйозні цілі щодо Європейської стратегії. Виходячи з неї, для нас, як ніколи, важлива співпраця з європейськими університетами, участь студентства в програмах ЕРАЗМУС + та досліджень у програмі «Горизонти Європи». Цікаво, що серед останніх кроків університетської спільноти Європи є намір мати загальноєвропейський диплом і студентський квиток! Тому активізація міжнародної діяльності, подолання мовного бар’єру, входження НУБіП до одного із створюваних нині Європейських університетських альянсів є пріоритетним завданням на найближчі роки.
Два місяці нас чекає перерва у заняттях, але не в конструктивній роботі. Тож готуємо нові лекції, семінари, презентації, оновлюємо електронні навчальні курси, проводимо підвищення кваліфікації, зміцнюємо матеріально-технічну базу тощо. Враховуючи потенційну небезпеку ракетних атак, розроблено алгоритм дій університету в разі надзвичайних подій, зокрема і блекауту. Мусимо бути готовими до всього, наголосив Станіслав Ніколаєнко.
Але попереду все ж новорічні свята, тому всім всіляких гараздів і миру!
В обговоренні звіту ректора взяли активну участь декани факультетів – конструювання та дизайну Зіновій Ружило, економічного Анатолій Діброва, заступник директора ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження Семен Волошин, заступник декана гуманітарно-педагогічного факультету Ігор Буцик, завідувачі кафедр Алла Клепко, Володимир Василів, Сергій Рубан, директор Бережанського агротехнічного інституту Мирон Жибак, голова профбюро механіко-технологічного факультету Оксана Ачкевич, заступниця голови СО НУБіП Олександра Калініченко. Йшлося практично про всі аспекти життєдіяльності їхніх колективів – навчання, стажування, виховну роботу тощо. Їх об’єднала думка: ми цей важкий воєнний рік пройшли гідно, а рішення ректорату і вченої ради університету завжди були своєчасними і правильними.
Емоційним, як і завжди видався виступ голови наглядової ради НУБіП Миколи Томенка. 24 лютого ми, наш університет зуміли обрати нову стратегію, яку цілком можна назвати стратегією життя. А не очікування чи виживання, як багато інших закладів вищої освіти. Ми показуємо, як слід діяти в умовах війни. І досвід, набутий протягом крайніх десяти з невеликим місяців, вимагає свідомого осмислення, бо ж багато хто так і залишається в пасивному вичікуванні. У наступному році освітянам слід активно об’єднувати університети – за фаховим спрямуванням, створювати своєрідний альянс університетів, змушувати владу дбати про вищу освіту як майбутнє нації і враховувати її потреби. Тільки так сьогодні можна вижити!
І, звісно, Микола Томенко не міг не торкнутися питання підготовки до 125-річчя НУБіП: кожна кафедра, факультет чи ННІ повинні продумати свої заходи, щоб перетворити цей ювілей на справжнє свято.
Делегати конференції звіт ректора Станіслава Ніколаєнка схвалили, а за основу дій на 2023 рік постановили взяти програму «Голосіївська ініціатива 2025».
А далі свої корективи у програму внесла повітряна тривога. І наступні питання порядку денного – про виконання колективного договору між адміністрацією НУБіП України та працівниками університету в 2022 році й продовження строку його дії на 2023 рік, зміни до положення «Про оплату праці працівників НУБіП України», затвердження виборних представників до складу вченої ради університету – зайняли лічені хвилини.
Валентин Обрамбальський,
Ірина Кушніренко
