Випускник-Герой Олександр Ушинський з напутнім словом сьогоднішнім студентам

  Дорогі студенти та студенточки НУБіП, викладачі та співробітники знаного і авторитетного в Україні та поза її межами закладу. На нашу долю випали великі випробування під час російської агресії, а по суті російсько-української війни, яку розпочали проти нас путінські нелюди, спочатку, ніби приховано, в 2014 році, анексувавши Крим, частину Донецької та Луганської областей, а згодом, не отримавши належної реакції світу, 24 лютого 2022 року, вдалися до повномасштабного вторгнення на територію суверенної держави Україна.

   Мій багатолітній вчитель та наставник, легендарний політик та дисидент – шестидесятник, який був засуджений комуністичним режимом до страти (72 доби перебував у камері смертників), 27 років таборів та катівень сибіру, світлої пам’яті Левко Лук’яненко, говорив мені: – «Сашко! Не будь наївним, без крові та жертв повної незалежності України від росії не буде…». Але більшість з нас скептично ставилися до застережень знаних політиків, аналітиків та попереджень західних розвідок про підготовку та попередні дати вторгнення військ росії на нашу територію. Але не так сталося, як гадалося…
   Доконаний факт – у ХХI – му столітті росія агресор, терорист, вбивця, мародер та гвалтівник…

   Шановні друзі! Мав за велику честь навчатися з Вами в одній альма матір, сидіти за партами, ходити коридорами різних історичних корпусів, проживати в продовж шести років (1 рік підготовчого факультету) у одній, 542-й кімнаті сьомого гуртожитку, працювати на дослідних полях та у будівельних загонах, та як і Ви – насолоджувався чарівними краєвидами Голосієво… Сьогодні настали інші реалії – часи випробувань нас на стійкість, незламність духу та безмежну віру у нашу спільну Перемогу над мокшанською росією. Ви бачили, з якою радістю та зі сльозами на очах, зустрічали нас на звільнених територіях Харківської та Херсонської областей та, особливо показово, у місті Херсон. Кожен із нас усвідомив свою визначальну місію у цій Вітчизняній війні, хтось в’яже маскувальні сітки, інші заготовляють продовольчі продукти та теплі речі для бійців, інші донатять кошти на Збройні Сили України, а комусь випала сама відповідальна та почесна місія – захищати святу українську Землю із зброєю в руках. Саме на воїнів, в тім числі, на наших з Вами випускників, Ми покладаємо найбільші надії та сподівання на швидку Перемогу та мир…

  Ми – всі діти одного багатонаціонального народу, основу якого складає українська нація, з території якого не розпочиналися загарбницькі війни, але події останніх восьми місяців ще більше об’єднали наше суспільство та показали всьому світу, що Ми, є дійсно народ, якого правди сила, ніким звойована ще не була…
   Ми – неодмінно переможемо у цій кровопролитній війні, тому що нас не здолати і не поставити на коліна, нащадків козацького роду, славних українців багатьох поколінь, відбудуємо зруйновані міста і села, кинемо зерно у відвойовану та окроплену кров’ю багатьох поколінь Землю, будемо вирощувати хліб та народжувати діток на мирній та квітучій українській землі у дружній європейській сім’ї.

   Я, щиро вірю у кожного з Вас та у нашу спільну Перемогу над споконвічним ворогом – путінською росією. Дякую, дорогенькі, що Ви є, допомагаєте та надихаєте наших воїнів різних поколінь – дітей, батьків та дідусів на знищення ворогів які, в черговий раз, посміли ступити своїми брудними чоботами та рваними лаптями на святу українську Землю.

   Ви – українське студенство, бережіть себе, плекайте свою мову, віру, історію та культуру, вивчайте мирні науки, щоб піднятися з руїн, радувати нас високими врожаями та новітніми технологіями у різних сферах виробництва, підіймати економіку держави. Вірте у Збройні Сили України!
Слава Вам! Слава Україні!

    Щиро Ваш, капітан ЗСУ,
голова ГС « Асоціація ветеранів АТО, сімей загиблих (поранених) та інвалідів війни»,
112 бригада, 127-й батальйон, «Кіборг», учасник оборони
м. Маріуполя, м. Києва та Харківської області
Олександр Ушинський