Кафедра терапії і клінічної діагностики

Історія кафедри

 Історія кафедри терапії і клінічної діагностики Національного університету біоресурсів і природокористування України має свої витоки з 20-х років ХХ століття. 

 Саме з того часу, коли у 1920 році Управлінням вищими школами м. Києва було видано наказ про відкриття в Київському політехнічному інституті ветеринарного факультету, який у 1921 р. відокремився від КПІ зі створенням на його базі самостійного Київського ветеринарно-зоотехнічного інституту (КВЗІ).
 Із самого початку підготовки ветеринарних лікарів у КВЗІ навчальним планом ветеринарного факультету передбачалось вивчення дисциплін шести циклів. Дисципліни ветеринарно-клінічного циклу, а саме діагностика з терапевтичною пропедевтикою та спеціальна патологія і терапія внутрішніх хвороб із загальною терапією стали базою для створення потужної клінічної кафедри, якою сьогодні в Національному університеті біоресурсів і природокористування України є кафедра терапії і клінічної діагностики.
Сучасна кафедра терапії і клінічної діагностики НУБіП України історично утворилась із двох кафедр – клінічної діагностики (створена у 1922 р.) та патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин (створена у 1923 р.), які кількаразово об’єднувались, або ж існували як самостійні структурні підрозділи (рис. 1).
 
Рис. 1. Етапи становлення кафедри терапії і клінічної діагностики
 

У 1922 р. першим завідувачем кафедри клінічної діагностики Організаційною комісією КВЗІ було затверджено професора Михайла Степановича Леонтовича, який пропрацював на цій посаді 8 років. З 1923 р. на посаду асистента кафедри клінічної діагностики було зараховано талановитого в майбутньому вченого і видатного організатора навчального процесу на ветеринарному факультеті КВЗІ В’ячеслава Йосиповича Борисевича.

Рівно через один рік, у вересні 1923 р. в КВЗІ було створено кафедру патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин. Першим завідувачем цієї кафедри було призначено професора Федора Гнатовича Клісенка, який працював на цій посаді до 1932 року. На посаді асистента кафедри з часу її заснування працював талановитий вчений, згодом професор Павло Іванович Гіммельрейх.
Упродовж 1930–1931 рр. завідувачем кафедри клінічної діагностики був доцент В’ячеслав Йосипович Борисевич, а з 1931 р. по 1932 р. – доцент Михайло Іванович Тестопалов.
 
У 1932 р. відбулося перше об’єднання зазначених вище кафедр з утворенням кафедри незаразних хвороб с.-г. тварин та клінічної діагностики. Її завідувачем, упродовж 1932–1934 років був професор Павло Іванович Гіммельрейх, а з 1934 р. по 1938 р. – доцент В’ячеслав Йосипович Борисевич. На посаді асистента кафедри працював Корнелій Іванович Дмитрієв.
У цей час вчені Київського ветеринарного інституту (КВІ), серед яких доцент К.І. Дмитрієв, успішно виконують урядове завдання з вивчення етіології невідомого тоді захворювання – стахіботріотоксикозу. На базі результатів проведених досліджень були розроблені засоби боротьби з цим захворюванням та заходи з його профілактики. За проведену роботу доцент К.І. Дмитрієв, разом із іншими видатними вченими КВІ, професорами М.П. Вашетком, Ф.М. Пономаренком та С.Ю. Ярославом, у 1938 р. були удостоєні державних нагород.
У 1938 р. кафедра знову розділилась на два самостійних підрозділи. Завідувачем кафедри патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин Вченою радою КВІ за конкурсом був обраний професор Дмитро Васильович Соколов, а завідувачем кафедри клінічної діагностики – доцент В.Й. Борисевич.
 
 У штаті кафедр і навчальних ветеринарних клінік, якими завідував професор Д.В. Соколов, з вересня 1938 р. на посадах асистентів працювали: Нагорний І.С., з перервою у зв’язку з мобілізацією до лав Радянської армії під час Другої світової війни (з 10.03.42 р. по 10.03.45 р.), а пізніше – на посаді доцента (до 1952 р.); Куріло Т.К. з вересня 1939 р., з перервою під час мобілізації до лав Радянської Армії (з 25.04.41 р. по 15.11.46 р.); Соколовський О.М. – з вересня 1938 р. по вересень 1939 р.; Чаковський Г.С. – з листопада 1939 р. по квітень 1940 р. 
На посаді ветеринарного лікаря-ординатора в період з вересня 1938 р. по липень 1941 р. працював Г.С. Кравець, а на посаді лаборанта – з 1938 р. і до початку війни – В.Ф. Осіпчук.
Поряд з навчальною роботою, під керівництвом професора Д.В. Соколова, були розгорнуті й наукові дослідження, на базі яких ним було оформлено і 12 грудня 1940 р. в спецраді КВІ захищено докторську дисертацію на тему: «Картина крови и её диагностическое значение при стахиботриотоксикозе лошадей».
Упродовж 1930–1940 рр. кафедри інституту збагатилися цінною оптикою й апаратурою. Ветеринарні клініки інституту придбали рентгенкабінет із фотолабораторією, в організації яких взяли активну участь доцент В.Й. Борисевич та асистент О.П. Слєсаревський.
У роки Другої світової війни, а саме окупації м. Києва, КВІ було евакуйовано до м. Свердловськ. Під час евакуації кафедри КВІ переорієнтувались, переважно, на тематику військового часу та на актуальну тематику для тваринництва господарств Уралу. Зокрема, заслуговує на увагу довідник «В помощь войсковому ветврачу», у підготовці і виданні якого взяла участь група вчених КВІ – професори Д.В. Соколов, Т.П. Слабоспицький, Ф.М. Пономаренко; доценти – В.Й. Борисевич, К.І. Дмитрієв, Р.А. Чеботарьов, В.К. Чубар, С.В. Баженов. Ця праця отримала високу оцінку командування і була покладена в основу підготовки військового ветеринарного довідника, виданого пізніше Головним Ветеринарним Управлінням Червоної Армії.
Під час війни співробітники кафедри очолювали ветеринарну службу в Армії, займаючи досить відповідальні пости. Так, асистент О.Й. Соколовський був терапевтом армії, а пізніше – фронту. Начальником лікувального відділення дивізійного, а потім і фронтового, лазаретів був асистент І.С. Нагорний. Саєнко О.К. – ветеринарний лікар, а потім старший ветеринарний лікар кавалерійського полку, ветеринарний лікар дивізії, ветеринарний лікар корпусу, підполковник ветеринарно-медичної служби, воював у складі 2-го Українського, Західного, 1-го і 2-го Білоруських фронтів. Начальником лікувального відділу фронтового лазарету, а потім помічником начальника ветеринарного відділу армії на Південно-Західному, Південному, Сталінградському та 1-4 Українських фронтах був майор ветеринарної служби Г.І. Антонець.
25 липня 1944 р. викладачі та студенти КВІ повернулися з евакуації. З часу реевакуації і до 1947 р. кафедра клінічної діагностики та кафедра патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин продовжували свою діяльність, як окремі, самостійні структурні підрозділи КВІ під керівництвам доцента В.Й. Борисевича та професора Д.В. Соколова, відповідно.
У 1947 р. відбулося чергове об’єднання двох кафедр (завідувач кафедри, доцент В.Й. Борисевич), яке було досить нетривалим. Уже в 1949 р. кафедра патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин та клінічної діагностики була розділена на дві окремі кафедри. У зв’язку зі значною модернізацією навчально-матеріальної бази і появою рентгендіагностичної апаратури одна із кафедр одержала назву кафедри клінічної діагностики з рентгенологією та радіобіологією. Її завідувачем залишився доцент В.Й. Борисевич. На посадах асистентів цієї кафедри працювали Г.І. Антонець та О.К. Саєнко.
 
Рис. 2. Доценти В.Й. Борисевич та Г.І. Антонець проводять лабораторне заняття з клінічної діагностики
Іншу кафедру, що мала назву кафедра патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин, очолив професор Михайло Андрійович Полянський.
На посаді доцента цієї кафедри працював І.С. Нагорний, який у вересні 1952 р., за конкурсом, обирається завідувачем кафедри акушерства. На посадах асистентів кафедри працювали К.В. Орлова, О.Й. Соколовський, Г.К. Курило та М.І. Оніпенко. З 1950 р. на посаді ординатора кафедри працює З.П. Ковальчук. Співробітники обох кафедр упродовж 1949–1959 рр. проводили активну наукову роботу щодо вивчення хвороб коней із симптомокомплексом колік, внутрішнього травматизму передшлунків у великої рогатої худоби та інших напрямків.
Грунтуючись на результатах цих досліджень Г.І. Антонець у 1956 р., а К.В. Орлова у 1958 р. захистили кандидатські дисертації. В цей період завідувачі обох кафедр – В.Й. Борисевич та М.А. Полянський – були активними співавторами підручників і навчальних посібників: «Довідника ветфельдшера» (Харків, 1950), «Колгоспної виробничої енциклопедії» (Київ, 1956), підручника «Основи ветеринарії» (Київ, 1958).
 
  
 
Рис. 3. Прийом хворої тварини проводить асистент З.П. Ковальчук на заняттях з внутрішніх незаразних хвороб тварин
У 1957 р., вже після приєднання Київського ветеринарного інституту до складу Української академії с.-г. наук, завідувачем кафедри патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин за конкурсом було обрано доктора ветеринарних наук, професора Митрофана Тихоновича Скородумова.
У 1959 р. відбулося останнє об’єднання кафедри патології і терапії незаразних хвороб с.-г. тварин із кафедрою клінічної діагностики з рентгенологією та радіобіологією зі створенням кафедри терапії і клінічної діагностики.
З цього часу, завдяки таланту і організаторським здібностям професора М.Т. Скородумова, кафедра терапії і клінічної діагностики набирає стрімкого і стабільного розвитку.
Під керівництвом М.Т. Скородумова створюється наукова школа, головними напрямками досліджень якої стають вивчення патогенезу, розробка методів діагностики, лікування та профілактики за шлунково-кишкових і респіраторних хвороб молодняку, патології печінки та хвороб сечової системи с.-г. тварин.
Уперше у ветеринарній медицині були розроблені ендоскопічні методи дослідження тварин: метод гастроскопії та гастрофотографії (В.Ю. Чумаченко), лапароскопії, гастробіопсії (О.Л. Коршак), бронхоскопії (В.Я. Колесник), нові методи досліджень (за допомогою фістул) шлунка, кишечнику, печінки, підшлункової залози та інших органів (Г.Д. Святовець, В.С. Козачок, В.Ю. Чумаченко, А.Е. Шестеренко, О.Л. Коршак та ін.).
  
Рис. 4. Лекцію з внутрішніх незаразних хвороб тварин читає професор М.Т. Скородумов
На основі результатів досліджень аспіранти і співробітники кафедри захищають кандидатські дисертації: Святовець Г.Д., 1961 р.; Чумаченко В.Ю., 1963 р.; Козачок В.С., 1964 р.; Коршак О.Л., 1965 р.; Шестеренко А.Е., 1965 р.; Колесник В.Я., 1967 р.; Медвєдєв С.С., 1969 р.; Говядін В.Г., 1969 р.
 
Рис. 5. Професор М.Т. Скородумов із аспірантом В.С. Козачком
Учні М.Т. Скородумова – В.Ю. Чумаченко (у 1974 р.) та О.Л. Коршак (у 1990 р.) захистили докторські дисертації.
Упродовж 1957–1968 рр. співробітниками кафедри терапії і клінічної діагностики, під керівництвом професора М.Т. Скородумова, виконано, підготовлено і опубліковано велику кількість оригінальних наукових праць з досліджуваних проблем. Для забезпечення навчального процесу професором М.Т. Скородумовим був написаний і виданий перший підручник для студентів ветеринарних факультетів «Патологія і терапія внутрішніх хвороб домашніх тварин», який багаторазово перевидавався.
У 1968 р. на посаду завідувача кафедри терапії і клінічної діагностики за конкурсом обирається талановитий і перспективний вчений, доктор ветеринарних наук, професор Микола Олександрович Судаков.
У цей час на кафедрі терапії і клінічної діагностики, працювали доценти Г.І. Антонець, М.І. Оніпенко, В.С. Козачок; асистенти З.П. Ковальчук, О.Л. Коршак, В.Я. Колесник, Г.М. Ткаченко; старші лаборанти Л.А. Ліпінська, О.С. Мельничук; ординатор О.Ф. Сотнікова; зав. рентгенрадіобіологічною лабораторією І.Г. Погурський; стажист В.І. Береза; старший препаратор В.І. Будник.
 
 
 
 
 
Рис. 6. Співробітники кафедри терапії і клінічної діагностики з завідувачем кафедри професором М.О. Судаковим, 1980 р.
За роки завідування кафедрою (1968–1987 рр.) професором М.О. Судаковим створена наукова школа з вивчення мікроелементозів у с.-г. тварин. За його керівництва, було організовано і проведено 19 наукових експедицій у різні біогеохімічні зони України.
Вивченню мікроелементозів у с.-г. тварин у різних біогеохімічних зонах України присвячено цілий ряд кандидатських дисертацій, виконаних і успішно захищених аспірантами та співробітниками кафедри під керівництвом професора М.О. Судакова, в числі яких: Береза В.І. (1973 р.); Погурський І.Г. (1974 р.); Павленко О.І. (1974 р.); Левицький А.Е. (1983 р.); Січкар В.С. (1985 р.); Копил М.І. (1985 р.); Бондар В.О. (1988 р.); Долецький С.П. (1989 р.); Товстига В.П. (1989 р.).
 
Рис. 7. Професор М.О. Судаков, асистенти І.Г. Погурський, В.С. Січкар та М.В. Олексієнко в лабораторії спектрального аналізу кафедри
Після ряду успішно захищених дисертацій Міністерство вищої і середньої освіти СРСР направляє в цільову аспірантуру на кафедру терапії і клінічної діагностики УСГА іноземців.
Успішно виконують і захищають кандидатські дисертації під керівництвом: професора М.О. Судакова (доктор філософії): Аль-Азарі Мунтасір Чад Уейід (1983 р.); Аль-Ані Аудей Юнес Хасан (1984 р.); Солдж Ассо Бендима (1984 р.); Саїд Карім Хашимі (1989 р.); доцента Г.М. Ткаченка – Яхья Ібрагім Ельхаг (1989 р.); доцента В.Я. Колесника – Джеридан Хамза (1989 р.) і Бабакір Мохамед Ель-Амір (1989 р.).
Всесоюзне визнання кафедри терапії і клінічної діагностики стає безперечним завдяки активній участі її співробітників у підготовці великої кількості ветеринарних лікарів для всіх республік колишнього Радянського Союзу та участі професора М.О. Судакова у підготовці ряду довідників і підручників, таких як «Велика ветеринарна енциклопедія», «Ветеринарний енциклопедичний довідник», «Внутрішні незаразні хвороби тварин», виданих російською та українською мовами.
Упродовж завідування кафедрою професора М.О. Судакова, її співробітниками було опубліковано біля 300 наукових та навчально-методичних праць, зокрема 3 монографії, 8 підручників та навчальних посібників, 7 довідників, 14 науково-практичних рекомендацій та настанов і більше 10 методичних вказівок для навчального процесу.
У цей час кафедра терапії і клінічної діагностики УСГА здобуває і широке міжнародне визнання, завдяки підготовці ветеринарних фахівців для ряду країн Європи, Азії, Африки і Америки. Професор М.О. Судаков запрошується до складу міжнародного авторського колективу з написання підручника «Хвороби спортивних коней», який було видано німецькою мовою.
 
У 1988 р. на посаду завідувача кафедри терапії і клінічної діагностики за конкурсом було обрано доктора біологічних наук, професора Володимира Юхимовича Чумаченка.
У цей час на кафедрі працюють професор М.О. Судаков, доценти В.І. Береза, В.Я. Колесник, М.І. Оніпенко, І.Г. Погурський, асистенти В.С. Січкар, С.П. Долецький, А.Е. Левицький, В.О. Бондар, Т.І. Левищенко, старші лаборанти Г.А. Скибун та О.С. Мельничук, лаборанти Л.С. Бризницька, Г.Р. Мироненко, ветеринарний лікар-рентгенолог (з 1973 р. по 1986 р. – зав. рентгенрадіобіологічною лабораторією) А.К. Поліщук та ветеринарний лікар-ординатор Л.О. Шевчук.
 
 
 
 
Рис. 8. Колектив кафедри терапії і клінічної діагностики, очолюваний професором В.Ю. Чумаченком, 1988 р.

У цей період співробітниками кафедри проводяться дослідження з розробки методів ранньої діагностики, лікування та профілактики за патології обміну речовин у тварин з використання ЕОМ та з вивчення ролі природної резистентності в патогенезі, лікуванні і профілактиці захворювань тварин, особливо новонароджених.
Тоді ж виконують і успішно захищають кандидатські дисертації під керівництвом професора В.Ю. Чумаченка: Макарова С.М. (1990 р.); Довгій Ю.Ю. (1996 р.); Макарін А.О. (1999 р.); доцента В.Я. Колесника – М.В. Айшпур (1997 р.).
Упродовж завідування кафедрою терапії і клінічної діагностики (1988–1999 рр.) проф. В.Ю. Чумаченка, її співробітниками було опубліковано більше 200 наукових та навчально-методичних праць, зокрема 3 монографії, 6 підручників та навчальних посібників, 2 типові навчальні програми, 3 довідники, 9 науково-практичних рекомендацій та настанов на ветеринарні препарати, біля 10 методичних вказівок для забезпечення лабораторних занять студентів, одержано 4 авторські свідоцтва на винаходи.
 
У лютому 1999 р. на посаду завідувача кафедри терапії і клінічної діагностики Національного аграрного університету (НАУ) призначається, а в травні цього ж року – обирається за конкурсом Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, академік Національної академії аграрних наук України, доктор біологічних наук, професор Микола Іванович Цвіліховський.
У цей час на кафедрі працюють професор В.Ю. Чумаченко, доценти М.І. Оніпенко, В.Я. Колесник, В.І. Береза, О.І. Павленко, І.Г. Погурський, В.С. Січкар, С.П. Долецький, В.О. Бондар, В.А. Грищенко, асистенти А.О. Макарін, Т.І. Левищенко, старші лаборанти Г.А. Скибун та В.І. Хрипун, ветеринарний лікар-рентгенолог А.К. Поліщук, ветеринарний лікар-ординатор Л.О. Шевчук, лаборанти К.К. Дерев’янко та О.І. Ящук, аспірант Н.І. Руда.
 
 
 
Рис. 9. Колектив кафедри терапії і клінічної діагностики, очолюваний професором М.І. Цвіліховським, 1999 р.

Під керівництвом професора М.І. Цвіліховського на кафедрі терапії і клінічної діагностики вже в лютому 1999 р. створюється проблемна наукова лабораторія «Внутрішніх незаразних хвороб тварин» і започатковуються дослідження за темами: «Дослідити внутрішні незаразні хвороби молодняку тварин та розробити нові методи їх діагностики, профілактики і лікування», «Вивчити особливості метаболічної і функціональної адаптації телят до позаутробного життя та розробити способи профілактики і корекції виявлених порушень» і госпдоговірних тематик з науково-дослідним господарством «Шевченківське» Інституту цукрових буряків УААН Тетіївського району Київської області «Діагностика, профілактика і терапія порушень обміну речовин у великої рогатої худоби» та з держплемзаводом «Плосківський» Броварського району Київської області «Комплексна профілактика ацидозу і порушеного обміну речовин у великої рогатої худоби із застосуванням біогенних компонентів».
 
Рис. 10. Доценти С.І. Голопура, Н.І. Бойко, Т.В. Немова за дослідженнями в «Проблемній науково-дослідній лабораторії внутрішніх незаразних хвороб тварин»
Наукові дослідження кафедри, разом із започаткованою у 2004 р. ще однією темою «Розробити лікувально-профілактичні заходи при внутрішніх хворобах молодняку тварин, викликаних порушенням біогеоценозу», виконуються в рамках загальнодержавної галузевої науково-технічної програми на 2001–2005 рр. «Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні» за розділом 13–113 – «Розробити і впровадити комплексні методи діагностики, терапії та профілактики незаразних хвороб тварин», а з 2006 р. – в рамках загальнодержавної галузевої науково-технічної програми на 2006–2010 рр. «Здоров’я тварин та безпека тваринницької продукції» за розділом 102.04. «Вивчити комплексну патологію обміну речовин у жуйних тварин при порушенні екосистем та розробити засоби і способи відновлення фізіологічних функцій».
Водночас, під керівництвом проф. В.Ю. Чумаченка продовжуються дослідження за започаткованими раніше науковими напрямками, а також за темою «Розробити теоретичні основи комп’ютерного методу диспансеризації тварин з метою діагностики, терапії та профілактики патології обміну речовин».
У 2000 р. кандидатську дисертацію успішно захищає здобувач кафедри О.А. Дикий (науковий керівник – доц. В.Я. Колесник), а в 2001 р. Н.І. Руда (нині Бойко) (науковий керівник – проф. В.Ю. Чумаченко).
У цей час дослідження кафедри здійснюються в напрямках: вивчення молекулярних механізмів становлення функціональної активності кишечнику у тварин в ранній постнатальний період онтогенезу в нормі та за патології; розробка методів ранньої діагностики, лікування та профілактики за патології обміну речовин, у тварин; рання діагностика та профілактика порушень обміну речовин в організмі дрібних тварин; вивчення ролі природної резистентності в патогенезі, лікуванні та профілактиці захворювань тварин, особливо новонароджених; дослідження молекулярних механізмів формування імунорезистентного стану організму новонароджених тварин; розробка нових лікувально-профілактичних препаратів з імуностимулюючим ефектом, створюваних на основі біогенних сполук мікроелементів; дослідження функціонального стану організму спортивних коней та розробка методів їх реабілітації після інтенсивних фізичних навантажень; розробка методів діагностики, лікування та профілактики внутрішніх хвороб тварин з використанням новітніх технологій у ветеринарній медицині.

Упродовж 2005–2008 рр. у зв’язку з тим що академік М.І. Цвіліховський очолював Навчально-науковий інституту ветеринарної медицини та якості і безпеки продукції тваринництва НАУ, виконуючим обов’язки завідувача кафедри був кандидат ветеринарних наук, доцент Сергій Іванович Голопура.
У цей час, під керівництвом професора М.І. Цвіліховського виконали та успішно захистили кандидатські дисертації аспіранти кафедри: Скиба О.О. (2006 р.); Грушанська Н.Г. (2006 р.); Бугай А.О. (2008 р.).
Також протягом першого десятиріччя ХХІ століття продовжують працювати над виконанням дисертацій: докторських – доценти Д.М. Масюк, С.П. Долецький та А.О. Макарін; кандидатських – О.В. Саган, Р.І. Шестопалка, С.Г. Вишневський, О.О. Павелиця, Т.В. Немова і здобувачі О.М. Вержиховський, О.Д. Заріцький та Л.В. Ситніченко.
 
 
      
 
Рис. 11. Професор М.І. Цвіліховський з учнями Т.В. Немовою, Л.В. Ситніченко, О.О. Павелицею, П.В. Лазаренком та М.В. Дробот
Упродовж 1999–2008 рр. співробітниками кафедри підготовлено і видано більше 600 публікацій, зокрема 8 науково-практичних рекомендацій, 12 патентів на винаходи, розроблено 9 ветеринарних препаратів та підготовлено і затверджено технічні умови ще на 5 ветеринарних препаратів («Профстимкор», «Сулактоферан», «Лактомікс», «Янтамікс» та «Карбомікс»).
 
Рис. 12. Учасники Першого Всеукраїнського семінару завідувачів та провідних викладачів клінічних кафедр, Київ, НАУ, 2002 р.
Велика увага приділяється формуванню навчально-методичного забезпечення навчального процесу. Так, у період з 1999 р. по 2008 р. співробітниками кафедри самостійно та у співавторстві із провідними вченими з інших вищих навчальних закладів України, підготовлено і видано 12 підручників, навчальних посібників та довідників, двічі перевидано (2001 р. та 2007 р.) 2 типові навчальні програми з дисциплін «Клінічна діагностика хвороб тварин» та «Внутрішні хвороби тварин», Галузевий стандарт освіти для підготовки лікарів ветеринарної медицини за ОКР «Спеціаліст» та ОКР «Магістр». Упродовж 2001–2008 рр. викладачами кафедри підготовлено і видано 25 методичних вказівок для забезпечення лабораторних занять студентів, зокрема 5 – англійською мовою.
У цей час кафедра продовжує брати активну участь у проведенні післядипломного навчання лікарів ветеринарної медицини України. Завідувач кафедри, проф. М.І. Цвіліховський наказом Голови державного департаменту ветеринарної медицини Мін АП України за № 15 від 18 лютого 2005 р. призначений головою навчально-методичного центру з післядипломної освіти лікарів ветеринарної медицини України.
 
Рис. 13. Завідувач кафедри терапії і клінічної діагностики, професор М.І. Цвіліховський з Головою Державного департаменту ветеринарної медицини України П.І. Вербицьким, 2003 р.

На початку 2000-х років колектив кафедри поповнився новою когортою науково-педагогічних працівників та аспірантів: кандидат біологічних наук, доцент О.М. Якимчук, кандидати ветеринарних наук, доценти С.І. Голопура, Н.І. Бойко, О.О. Скиба, кандидати ветеринарних наук Н.Г. Грушанська, В.М. Костенко, К.С. Медведєв, А.М. Титаренко та асистенти Р.І. Шестопалка, С.Г. Вишневський, аспіранти О.О. Павелиця, Т.В. Немова, Т.А. Палюх, М.В. Дробот, М.М. Обруч, М.О. Маринюк, які разом із досвідченим і відповідальним виконавцем наукових тематик кафедри, кандидатом ветеринарних наук, доцентом В.І. Березою працювали над створенням нових ветеринарних препаратів, їх патентуванням, розробкою на них технічних умов, настанов та інструкцій по застосуванню тощо.
Окрім науково-педагогічних працівників якість навчального процесу з 2000 року забезпечували старші лаборанти: Г.А. Скибун, О.Г. Мокієнко, О.В. Саган, Л.В. Лозова; лаборанти: Т.О. Сопленко, О.В. Дієсперова, Ю.В. Подоліч, Л.В. Кірик, О.В. Хуторна, В.Г. Обруч; лікарі-ординатори: М.Є. Балалова, П.В. Мартиненко, О.О. Ланіна, О.В. Солодуха, М.В. Дробот. лікарі-рентгенологи: А.К. Поліщук, О.Г. Гулякова.
 
Рис. 14. Колектив кафедри терапії і клінічної діагностики, очолюваний професором М.І. Цвіліховським, 2008 р.
З 2008 року кафедру терапії і клінічної діагностики очолювали: професор Грищенко В.А. (в.о., 2008 р.), академік НААН, професор Цвіліховський М.І. (2008–2012 рр.), доцент Голопура С.І. (в.о., 2012–2015 рр.).
 
З 2015 р. і до нині кафедру очолює спочатку як в.о., а з 2016 р. обраний за конкурсом на цю посаду, кандидат ветеринарних наук, доцент Костенко Віталій Михайлович.
Сьогодні, крім викладання двох класичних дисциплін – «Клінічна діагностика хвороб тварин» і «Внутрішні хвороби тварин» для студентів ОС «Бакалавр» і дисципліни «Спеціальна пропедевтика, терапія і профілактика внутрішніх хвороб тварин» для студентів ОС «Магістр», кафедра бере активну участь у забезпеченні багатьох магістерських програм і є куратором магістерської програми «Ветеринарні превентивні технології забезпечення здоров’я тварин».
Підготовку фахівців третього освітньо-наукового рівня вищої освіти (доктор філософії) спеціальності 211 «Ветеринарна медицина» з дисципліни професійної підготовки «Діагностика і терапія тварин» забезпечує доктор біологічних наук, професор, академік НААН України М.І. Цвіліховський. За його ж керівництва здійснюється науково-дослідна діяльність кафедри в умовах проблемної науково-дослідної лабораторії «Внутрішніх незаразних хвороб тварин».
    
Це, зокрема, дозволило упродовж останнього 10-річчя здійснювати наукові дослідження в межах наступних держбюджетних науково-дослідних тем: «Розробити методику, прилади і обладнання для дистанційної діагностики клінічних показників тварин» (2008–2010 рр.); «Забезпечення здоров’я тварин на основі диспансеризації стада» (2009–2011 рр.); «Розробити методи діагностики та профілактики внутрішніх хвороб тварин з використанням інформаційних технологій» (2010–2012 рр.); «Розробити препарати з використанням нанотехнологій у ліпосомальній та мікрокапсулярній формах і дослідити їх клінічну ефективність при незаразній патології тварин» (2012–2014 рр.); «Розробка новітніх теоретико-адаптивних систем синтезу технічного забезпечення ранньої діагностики внутрішніх хвороб великої рогатої худоби» (2016–2018 рр.), а також численних ініціативних тем.
Головними напрямками наукових досліджень на кафедрі сьогодні є: вивчення молекулярних механізмів мембранного травлення в тварин у нормі та за патології, пошук і розробка способів корекції виявлених порушень; дослідження патології обміну речовин в організмі тварин та розробка високоефективних діагностичних і лікувально-профілактичних засобів; вивчення механізмів формування колострального імунітету та його ролі в системі профілактики хвороб новонароджених телят; експериментальне обгрунтування та розроблення (інформативних) неінвазивних методів діагностики мікроелементозів у тварин та корекції порушень обміну мінеральниих речовин; розробка методики, приладів і обладнання для дистанційної діагностики клінічних показників у тварин; рання діагностика, лікування та профілактика за незаразної патології в організмі дрібних домашніх тварин; дослідження функціонального стану організму спортивних коней та розробка методів їх реабілітації після інтенсивних фізичних навантажень.
Протягом останнього 10-річчя під керівництвом академіка НААН України, професора М.І. Цвіліховського виконали та успішно захистили докторські дисертації: Руденко А.А. (2013 р.); Долецький С.П. (2015 р.); Грушанська Н.Г. (2019 р.); а також кандидатські дисертації: Шестопалка Р.І. (2009 р.); Немова Т.В. (2010 р.); Вержиховський О.М. (2010 р.); Павелиця О.О. (2011 р.); Палюх Т.А. (2012 р.); Ситніченко Л.В. (2014 р.); Локес-Крупка Т.П. (2015 р.), Вишневський С.Г. (2017 р.); Маринюк М.О. (2017 р.); Плисюк В.М. (2018 р.); Іванченко Н.Ю. (2019 р.).
Продовжують працювати над виконанням дисертацій: докторських –Д.М. Масюк, С.І. Голопура, А.О. Макарін А.О. Бугай, Т.П. Локес-Крупка; кандидатських – М.В. Дробот, П.В. Лазаренко, М.М. Обруч, О.С. Костюк, Б.В. Попадюк, І.М. Якимчук, М.М. Кощавка, Ю.В. Корнійчук, М.С. Великанова, В.О. Біленький, Р.П. Сіренко.
З 2008 року співробітниками кафедри опубліковано близько 650 праць, зокрема 28 підручників, навчальних посібників та довідників, близько 100 методичних вказівок для навчального процесу, 10 монографій, 18 наукових та науково-виробничих рекомендацій, одержано 40 авторських свідоцтв і патентів, підготовлено і видано 5 галузевих стандартів освіти та типових навчальних програм, 1 технічні умови і настанови на ветеринарні препарати, опубліковано більше 400 наукових, навчально-методичних, бібліографічних статей та тез доповідей українською, російською, польською й англійською мовами.
 
Рис. 15. Колектив кафедри терапії і клінічної діагностики, очолюваний доцентом В.М. Костенком (2018 р.). Зліва направо: перший ряд: асп. М.М. Кощавка, к.вет.н., ст.викл. Т.А. Палюх, д.вет.н., доц. Н.Г. Грушанська, акад. НААН, д.б.н., проф. М.І. Цвіліховський, д.вет.н., проф. С.П. Долецький, к.вет.н., доц. Т.В. Немова, асп. Ю.В. Корнійчук; другий ряд: к.вет.н., доц. А.О. Макарін, лікар-ординатор М. В. Дробот, к.вет.н., доц. В.О. Бондар, зав. каф., к.вет.н., доц. В.М. Костенко, к.б.н., доц. О.М. Якимчук, к.вет.н., доц. Н.І. Бойко, ст. лаб. Л.В. Лозова, асп. Б.В. Попадюк; третій ряд: асп. І.М. Якимчук, ст. лаб. О.В. Саган, к.вет.н., доц. С.І. Голопура, к.вет.н., ст.викл. М.О. Маринюк, к.вет.н., доц. О.О. Павелиця, к.вет.н., В.М. Плисюк
 
   З діяльністю кафедри терапії і клінічної діагностики в різні періоди її історії пов’язана доля більше 150 людей. Загалом, за 100 років співробітниками кафедри захищено 10 докторських та 59 кандидатських дисертацій, опубліковано близько 2300 праць, у т.ч. 85 підручників, навчальних посібників та довідників, 75 статей в енциклопедіях і словниках, близько 170 методичних вказівок для навчального процесу, 32 монографії, 57 наукових та науково-виробничих рекомендацій, одержано 62 авторських свідоцтв і патентів, підготовлено і видано 15 галузевих стандартів освіти та типових навчальних програм, більше 30 технічних умов і настанов на ветеринарні препарати та інформаційних листів, опубліковано більше 1600 наукових, навчально-методичних, бібліографічних статей та тез доповідей українською, російською, польською, англійською і німецькою мовами.
 

 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook