Станіслав Ніколаєнко: життя, війна вимагають від студента не його мрій, а серйозної професійної підготовки. Про вступну кампанію і початок навчального року інтерв’ю з ректором НУБіП України
Шановний Станіславе Миколайовичу, як в цілому проходить цьогорічна вступна кампанія? Які прогнози? Що чекає наших абітурієнтів?
— Вступна кампанія непроста. Багато молоді виїхало за кордон, багато залишилося без домівок, засобів до існування. Якщо в минулому році в Україні зареєструвалося 248 тисяч абітурієнтів, 1 мільйон 110 тисяч подано заяв до закладів вищої освіти, то в цьому році зареєстровано лише 186 тисяч електронних кабінетів, а заяв подано 461 тисячу… Можете повірити?
Звідси і та напруга, великий дефіцит заяв при вступі.
Станом на 19 серпня в НУБіП подано 8110 заяв – проти 14 тисяч минулого року на цей період. Тобто приблизно вдвічі менше минулого року. Ніби й мало, але порівняно з іншими – краще!
Така картина властива на сьогодні й іншим українським вишам – КНУ імені Тараса Шевченка має 13 тисяч заяв, а в тому році мав 54,3 тисячі, що більше, ніж вчетверо!? Аналогічна ситуація і в КПІ, Державному торговельно-економічному університеті тощо.
Цей стан пояснюється і зменшенням числа молоді, так і зменшенням кількості заяв, які можна подавати, наявністю мотиваційного листа.
Будь ласка, детальніше про конкурсну ситуацію, кількість місць держзамовлення? На що розраховувати абітурієнтам?
— На сьогодні абітурієнти-випускники шкіл подали до нас 6700 заяв на 1442 місця державного замовлення денної та заочної форми навчання. Випускники коледжів відповідно – 1423 заяви на 688 місць.
Тобто серед випускників шкіл в цілому по університету конкурс складає п’ять заяв на місце. Для випускників коледжів – близько двох заяв на місце.
Скажіть, будь ласка, пане ректоре, де найбільший конкурс?
— Найбільше число заяв подано на ветеринарну медицину, агрономію, агроінженерію, харчові технології, маркетинг, право.
Пріоритети дещо змінилися, якщо раніше більшою популярністю користувалися право, економіка, гуманітарні спеціальності, то нині більш природничі, технічні спеціальності.
Прогнозую, що до 23 серпня, коли закінчиться кампанія ми будемо мати більше 10 тисяч заяв, при цьому ¾ з них – 1,2 та 3 пріоритети. І це добре. Без студентів не залишимося. Але треба в останні дні всім працювати. Прошу і в студентів допомоги, приведіть кращих дітей до нас.
А що зі вступом до магістратури? Що очікує магістрів?
— Ситуація ще не зовсім зрозуміла, адже частина магістрів із так званих кон’юнктурних спеціальностей ще не знають результатів своїх тестів. Ще треба два-три дні почекати для їх отримання.
На 19 серпня, за три дні, подано вже 1028 заяв. Це добре! Популярністю користуються екологія, комп’ютерна інженерія, геодезія та землеустрій, електротехніка, агроінженерія, освітні, педагогічні науки. Прогнозуємо, що число заяв буде в межах 2,5-3 тисяч.
Щодо державного замовлення, то воно поки остаточно невідоме, але, думаю, що буде на рівні 800 місць, в тому числі близько 100 на заочну форму. Ми працюємо з Міністерством освіти і науки в цьому напряму.
Станіславе Миколайовичу, ще тиждень тому були дискусії щодо вибору форми занять – очна, дистанційна чи змішана?
— Дуже гаряче було. Частина студентів, підігріта старшими товаришами, дуже не хотіла повертатися до аудиторій, особливо ті, хто перебуває на заході. Та ми спокійно всім все роз’яснили.
Дивіться – вчорашнє опитування 287 старост і профоргів груп 2 та 3 курсів, магістрів 2 року навчання показало, що 54% студентів вважають, що найбільшефективне очне навчання, 37% – змішане і лише 8% – дистанційне. Приємно, що зараз від 75% до 95% студенти присутні на заняттях. Хіба це не підтверджує нашу правоту? Є питання? Немає про що говорити, дискутувати… Все стало зрозумілим.
При цьому 86% опитаних підтримують позицію ректорату щодо навчання в змішаному форматі, і лише 8% не погодилися з цим. 80% студентів заявили, що університет на високому і достатньому рівні підготувався до прийому студентів.
Знаєте, чому вчена рада, ректорат вирішив так діяти? Бо ще в древньому Китаї мудрі говорили, що навчання – це коли розум боїться, а руки і ноги роблять те, що вчили! Тобто одні сухі знання для голови нічого не дають. Треба уміння, навички і компетенції. Досягти цього, лежачи на дивані з гаджетом, не можливо. Життя, війна, реалії економіки вимагають від випускника не його мрій, а справжньої підготовки до рівня навчальних вимог.
Розмовляв Валентин Обрамбальський
