До 100-річчя кафедри терапії і клінічної діагностики Серія публікацій: Завідувачі кафедри

До 100-річчя кафедри терапії і клінічної діагностики

Серія публікацій: Завідувачі кафедри

 ГІММЕЛЬРЕЙХ ПАВЛО ІВАНОВИЧ

Гіммельрейх П.І. очолював кафедру патології і терапії незаразних хвороб сільськогосподарських тварин та клінічної діагностики з 1932 р. по 1934 р.

У 1927 році він був обраний до складу контрольної комісії, як одного з керівних органів новоствореного Українського ветеринарного товариства.

Гіммельрейх П.І. вивчав шлунково-кишкові хвороби у коней: гостре розширення шлунка, хімо- і копростаз. За цією темою у 1936 р. він захистив докторську дисертацію «К вопросу острого расширения желудка у лошадей». У 1937 р. П.І. Гіммельрейху присвоєно звання професора. 

Під час війни, у вересні 1942 р., КВІ відновив свою роботу у м. Києві. Професор П.І. Гіммельрейх читав дисципліни «Внутрішні хвороби тварин» та «Клінічна діагностика». В жовтні 1943 р. інститут у повному складі (з усім персоналом, лабораторіями і сільськогосподарськими дослідними тваринами) переїхав до м. Кам’янець-Подільський, де працював до 1 січня 1944 р. Згодом, за розпорядженням Рейхскомісара Коха, ветеринарний інститут евакуювали до м. Кенігсберг (нині м. Калінінград, РФ), а професорсько-викладацький склад евакуювали до м. Мюнхен, де на ветеринарному факультеті місцевого університету був організований науковий осередок для евакуйованих із Сходу фахівців сільського господарства. Київська група професорів стала основою створеного ветеринарного факультету. Професор П.І. Гіммельрейх – фахівець з внутрішніх хвороб і клінічної діагностики, професор Б. Фурсенко – мікробіолог, професор О. Корсунський – епізоотолог, професор С. Крашенінніков – зоолог і паразитолог, професор В. Радзимовська – фізіолог і біохімік, професор І. Розгін – патолог і зоогігієніст, а також доценти І. Онуфрієнко, Є. Гіммельрейх, І. Волинець. Крім цього, київські вчені читали курси лекцій і проводили дослідження на кафедрах і в дослідних лабораторіях місцевого університету.

20 листопада 1945 р. у Мюнхенському університеті почав роботу ветеринарно-зоотехнічний відділ при агрономічному факультеті. А в березні 1947 р. комісії, у складі професорів П.І. Гіммельрейха, О. Корсунського та І. Розгона, було доручено розробити навчальний план і пропозиції щодо перетворення ветеринарного відділу у ветеринарний факультет. 12 січня 1948 р. на засіданні професорської ради ветеринарного факультету деканом факультету було обрано професора І. Розгона, заступниками декана: із заочної освіти – професора П.І. Гіммельрейха, із навчальної роботи – доцента Я. Вакуленка, із наукової роботи – професора В. Радзимовську. У такому складі деканат діяв до 1950 р., коли ветеринарний факультет припинив свою роботу.

Інформація із книги С.К. Рудика «Моя Альма-Матер». К., 2007.  НАУ. 338 с.