День вишиванки

 «Бережи українське – носи вишиванку»

Ліна Костенко

19 травня 2022 року відбулись збори групи студентів 19001б спеціальності 053 «Психологія». У ході онлайн-зустрічі обговорювалась низка нагальних питань: місця перебування студентів, підготовка до складання екзаменаційної сесії, підготовка до практики та ін.
Так як третій четвер травня є Днем вишиванки, який відзначають в Україні з 2006 року, то основну увагу під час зустрічі було приділено цій загальнонаціональній традиції.

Вишивати – давня українська традиція. Археологічні дослідження засвідчують: вишивка як окремий вид мистецтва на території сучасної України відома з VI століття. Вишивкою, за свідченням Геродота, свій одяг оздоблювали ще скіфи. Знайдені на Черкащині срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VІ ст., під час дослідження показали ідентичність з вишивкою українського народного костюма XVІІІ-XІX ст.

Сто років тому на виготовлення довгої сорочки йшло близько 8 км пряденої вручну нитки, а весь процес від вирощування рослини до пошиття речі займав близько року. Вишиванку з білого полотна одягали тільки у свята. У будні носили сорочки з полотна сірого кольору. У звичайної дівчини-селянки у скрині було 35 сорочок, а у заможної могло бути й більше 60. На зворотному боці вишиванки не повинно було бути ніяких вузликів − вважали, що це може стати причиною нещасть у житті.

На вишиванках зображали різні види орнаментів. Рослинний орнамент традиційно вишивали на жіночому одязі. Єдиний рослинний орнамент, який міг прикрашати чоловічу вишиту сорочку, – листя дуба – символ сили і мужності. Геометричний орнамент традиційно вишивали на чоловічому одязі.
Першим, хто поєднав українську вишиванку із буденним одягом, став Іван Франко. Саме він стильно скомбінував вишиту сорочку із піджаком. У такому вигляді його можна побачити на 20-гривневій купюрі.

Кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками. Вони відрізняються фасонами, кольором, способом вишивання, орнаментом і візерунками. Надзвичайно тонка вишивка «білим на білому» була поширена серед європейської знаті і української шляхти, яка носила вишиту таким чином нижню білизну й натільні сорочки. Одна з найоригінальніших вишиванок ‒ борщівська. Така сорочка розшита чорними нитками. Є легенда, що коли турки і татари знищили практично всіх чоловіків у Борщеві, жінки протягом декількох поколінь одягали саме такі чорно-білі сорочки в знак скорботи та печалі.
Найдовший рушник вишила власними руками Ніна Іванівна Федірко з Великої Димерки ‒ 7.3 метри, а ширина ‒ 0.68 метри. По обидва боки його розміщені 26 найменувань населених пунктів району з візерунками, притаманних кожному селу району. Найбільшу в світі вишивану сорочку було виготовлено у Трускавці та розміщено на фасаді школи-гімназії №2.

Валентина Теслюк
наставник групи ПС-19001б