Збитки землевласників та землекористувачів внаслідок збройної агресії: фіксація пошкоджень та руйнувань, методологія обрахунку, компенсація
Збитки землевласників та землекористувачів внаслідок збройної агресії: фіксація пошкоджень та руйнувань, методологія обрахунку, компенсація
16 травня 2022 року
факультет землевпорядкування
Військова агресія російської федерації проти України завдала українському народу неабияких втрат. Велика частина земель, зокрема сільськогосподарського призначення, зазнали значних пошкоджень, а їхні власники та користувачі – збитків. Це все має бути відшкодовано у повній мірі, включаючи не тільки фактичні втрати, а й упущену вигоду.
Нині є багато питань щодо нормативно-правового забезпечення визначення збитків землевласників і землекористувачів в умовах воєнного часу, особливостей документальної фіксації завданих війною пошкоджень і руйнувань, їх відображення у системах обліку та звітності, застосування методичних підходів до оцінювання завданих збитків, ролі професійних землевпорядників, оцінювачів, архітекторів, геодезистів, органів слідства, судових експертів, а також юридичних стратегій майбутньої компенсації майнових збитків і шкоди.
Факультет землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із громадськими організаціями «Асоціація фахівців землеустрою України», «Асоціація сертифікованих геодезистів України» та Асоціацією «Земельна спілка України» провели цього тижня круглий стіл, що стосувався актуальних питань фіксації та обрахунку збитків землевласників і землекористувачів внаслідок триваючої російської збройної агресії, а також юридичних перспектив їх компенсації.
Онлайн-захід зібрав близько 200 учасників, які брали активну участь у обговоренні актуальних питань. Круглий стіл проходив в онлайн-режимі з використанням хмарного сервісу Webex, трансляцію вебінару можна переглянути на YouTube (https://www.youtube.com/watch?v=sunz1TNzl8o&t=459s).
На початку, з вітальним словом до учасників зустрічі звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що метою даного круглого столу є обговорення дієвості процедур визначення збитків землевласників і землекористувачів та напрями їх удосконалення разом із провідними галузевими експертами – землевпорядниками, оцінювачами, архітекторами, геодезистами, представниками органів державної влади та місцевого самоврядування.
Продовжив думку Тараса Олексійовича очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який додав, що необхідна розробка відповідних механізмів, завдяки яким можна зробити обрахунки збитків землевласників та землекористувачів внаслідок триваючої російської збройної агресії. Андрій Кошиль, президент асоціації «Земельна спілка України», підтримав думку співорганізаторів семінару про важливість піднятого питання.
Потому виступила директорка Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Асоціація об'єднаних територіальних громад» Валентина Полтавець. Вона наголосила на необхідності розробки алгоритму визначення збитків землевласників та землекористувачів від збройної агресії, вирішенні питань ведення обліку збитків і визначенні порядку їх відшкодувань.
21 квітня 2022 року при Президентові України створена Національна рада з відновлення України від наслідків війни задля подолання її наслідків, до якої входять 15 робочих груп, у тому числі робоча групи з питань аудиту збитків, понесених внаслідок війни.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, який також є координатором робочої групи з питань аудиту збитків, понесених внаслідок війни, свій виступ розпочав із відповідей на прості на перший погляд питання: що таке збитки? навіщо потрібно їх визначати? за якими методиками треба визначати збитки? хто бере участь у розрахунку збитків? що включається до збитків землевласників та землекористувачів?
Оцінка розміру шкоди та збитків, що завдані збройною агресією російської федерації, є головною передумовоюдля здійснення кризових комунікацій, подання позовів до національних і міжнародних судів, створення компенсаційних фондів/комісій, планування програм економічного відновлення та відбудови тощо.
Вибір методології оцінки завданих збитків має бути підпорядкований юридичній стратегії за майбутніми позовами до держави-агресора (наприклад, порушення Конвенції про закони і звичаї суходільної війни від 18.10.1907; апелювання до Угоди між Кабінетом Міністрів України і урядом російської федерації про заохочення та взаємний захист інвестицій від 27.11.1998; використання резолюції ООН A/RES/60/147; створення компенсаційної комісії або інші варіанти), адже неналежна або невірна підготовка доказів щодо збитків може погіршити позиції України у судах.
Наразі виділено дві методики для визначення збитків:
1) попередня (аналітична) оцінка збитків, що застосовуватиметься переважно для кризової комунікації, надання політичних оцінок і оперуватиме спрощеною методологією, яку зможуть використовувати міністерства, інші центральні та місцеві органи виконавчої влади, проте ці оцінки переважно не зможуть бути використані для виплат компенсацій і не можуть вважатися належними доказами у судах;
2) детальна (пооб’єктна) оцінка збитків, що здійснюватиметься у відповідності до законодавства про оцінку майна, оцінку земель, судову експертизу, що базуватиметься на методиці оцінки майна, методиках проведення судових експертиз, визначатиметься експертами, що мають спеціальну кваліфікацію, і, на відміну від попередніх оцінок, проходитимуть верифікацію, матимуть юридичне значення і зможуть бути використані для наступних позовів (у т.ч. у міжнародних судах і судах інших країн), виплати компенсацій тощо.
Фіксація руйнувань та пошкоджень має здійснюватися у Державному реєстрі майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації (постанова КМУ від 29 квітня 2022 р. № 505, передбачений законопроектом № 7198 від 24.03.2022).
Такий реєстр має бути єдиною державною інформаційно-комунікаційною системою, яка призначена для збирання, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації (документів) про пошкоджене та знищене нерухоме майно, просторові координати об’єктів, осіб, нерухоме майно яких пошкоджено або знищено, шкоду та збитки, завдані внаслідок пошкодження такого майна, та іншу інформацію.
Картографічною основою Реєстру пошкодженого та знищеного майна є картографічна основа Державного земельного кадастру, відомості містобудівного кадастру та кадастрів інших природних ресурсів, інші карти (плани), що складаються у формі і масштабі відповідно до норм та правил, технічних регламентів.
Для збирання інформації про пошкоджене або знищене нерухоме майно можуть використовуватися інформаційні продукти дистанційного зондування Землі, зокрема космічної зйомки.
Методика визначення шкоди та збитків повинна спиратись на наявну нормативно-правову базу та процедури та має визначати:
- витрати на рекультивацію земель, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва, облаштування та утримання інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій для облаштування державного кордону;
- завдані збитки власникам (землекористувачам) земельних ділянок сільськогосподарського призначення;
- витрати на відновлення меліоративних площ;
Відповідальними за визначення шкоди та збитків є обласні, Київська міська державні адміністрації, але… ключова роль належить постраждалій особі – саме від її організованості та цілеспрямованості буде залежати, чи вдасться належним чином зафіксувати та оцінити збитки.
Коректне визначення розміру збитків може потребувати додаткових зусиль або витрат – прийняття рішення комісією при районній військовій адміністрації та виконкомі місцевої ради, складання проектної документації, залучення професійного оцінювача тощо.
Ділянки, які були порушені внаслідок бойових дій, будівництва інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, після видалення вибухонебезпечних предметів потребують рекультивації (відновлення рельєфу та нанесення родючого шару ґрунту).
Рекультивація виконується за робочими проектами землеустрою, які розробляє сертифікований інженер-землевпорядник. У робочому проекті землеустрою (згідно постанови Кабінету Міністрів України від 02.02.2022 р. № 86) зазначається кошторисна вартість запроектованих робіт – цей показник дозволяє оцінити завдані збитки, навіть коли сама рекультивація ще не проведена.
Розміри збитків визначаються комісіями, до складу яких включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.
До збитків землевласників та землекористувачів включається:
- вартість житлових будинків, виробничих та інших будівель і споруд, включаючи незавершене будівництво;
- вартість плодоягідних та інших багаторічних насаджень;
- вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень;
- вартість водних джерел (колодязів, ставків, водоймищ, свердловин тощо), зрошувальних і осушувальних систем, протиерозійних і протиселевих споруд;
- понесені або необхідні витрати на поліпшення якості земель за період використання земельних ділянок з урахуванням економічних показників, на незавершене сільськогосподарське виробництво (оранка, внесення добрив, посів, інші види робіт), на розвідувальні та проектні роботи;
- інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Відновлення постраждалих меліоративних площ здійснюється шляхом реконструкції або капітального ремонту меліоративних систем та/або окремих об'єктів інженерної інфраструктури.
Реконструкція та капітальний ремонт меліоративних систем здійснюються на підставі проектів, що розробляються у відповідності до ДБН В.2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди».
У проектах зазначається кошторисна вартість робіт, що дозволяє оцінити розмір завданих збитків навіть в умовах, коли реконструкція або ремонт ще не проведені.
Володимир Шалаєв, заслужений експерт-оцінювач Українського товариства оцінювачів, член-кореспондент (FRICS) Британського Королівського інституту сертифікованих фахівців з нерухомості RICS, член Міжнародної федерації нерухомості FIABCI Україна та Європейської групи асоціацій оцінювачів (TEGoVA), у своєму виступі зазначив, що Фонд державного майна України разом з Українським товариством оцінювачів уже передали на розгляд до Кабміну проект методики оцінки майна для розрахунку збитків. Найскладніша робота це обстеження будинків, які пошкоджені на 20-80 %, крім того у громад немає коштів на проведення цих робіт.
Потому до слова запросили експерта з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Сергія Кубаха, який у своєму виступі акцентував увагу учасників заходу, що для визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації важливою є фіксація реальних втрат аграріїв, які стануть неналежними доказами у національних та міжнародних судах.
Голова Харківського осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Павло Матвєєв у своєму виступі розповів про завдану шкоду та збитки землевласникам та землекористувачам на Харківщині, зокрема у Роганській територіальній громаді.
Микола Шишов, завідувач відділу досліджень з питань землеустрою та оцінки земель Київського науково-дослідного інституту судових експертиз наголосив, що для доказової бази дуже важлива фіксація пошкоджень нерухомого майна до початку його відновлення, а також відмітив, що робота колегами-експертами Одеського, Харківського та Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз проводиться в дуже небезпечних умовах.
Далі до обговорення приєднався заступник директора з наукової роботи ДП УДНДІПМ «Діпромісто» Юрій Палеха. До уваги учасників заходу він представив Методику обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, бойових дій та терористичних актів (https://www.minregion.gov.ua/napryamki-diyalnosti/building/normatyvno-pravove-regulyuvannya-pytan-obstezhennya-ta-vykonannya-pershochergovyh-robit-z-vidnovlennya-poshkodzhenyh-obyektiv/), яка визначає особливості обстеження будівель та споруд, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій. Цю Методику розроблено для використання виконавцями робіт з обстеження, а також власниками або управителями об’єктів, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, місцевими або військовими адміністраціями. Проведення обстеження пошкодженого об’єкта забезпечується замовником (власником, управителем або уповноваженим органом) шляхом залучення фахівців, що мають відповідну кваліфікацію.
Враженнями про проведений захід поділилися маріупольці. Роман Челпан, у минулому керівник міського управління земельних ресурсів, подякував організаторам за обговорення важливої теми і відмітив, що проблема на окупованих територіях змінюється дуже динамічно. Едуард Колесов, старший судовий експерт відділу будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Донецького НДЕКЦ МВС, спираючись на власний досвід, підкреслив, що фіксація пошкодженого майна дуже проблематична, особливо для Маріуполя та Херсонщини.
Цікаво було почути думку щодо визначення збитків землевласників та землекористувачів в умовах воєнного часу доцента кафедри геоінформатики і фотограмметрії Надії Лазоренко, директора Навчально-наукового інституту архітектури, будівництва та землеустрою Григорія Шария, члена громадської організації «Українське товариство оцінювачів» Юрія Дехтяренка, заступниці директора компанії БломInfo Катерини Резнікової.
Загалом обговорення питання визначення шкоди та збитків, завданих земельному фонду України внаслідок збройної агресії було жвавим та емоційним.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
