Гуманітарії крокують разом із Україною до спільної перемоги!

9 квітня 2022 року

Понад 40 днів, як ми живемо зі страшним словом «війна», яке стало реальністю нашого життя. 40 днів, як ми здригаємося під звуки сирен, що повідомляють про повітряні атаки окупантів. 40 днів, кожен ранок яких ми починаємо зі слів «Як ти?» у переживаннях за свої рідних, близьких, друзів.

Але, незважаючи на страшну реальність, життя продовжується.

З 14 березня у Національному університеті біоресурсів і природокористування України відновлено навчання у дистанційному форматі.

Таке рішення було прийнято ректоратом і отримало одноголосну підтримку як серед викладачів, так і серед студентів. Бо сьогодні справа кожного свідомого громадянина нашої держави – це якісно робити свою справу. Кожен на своєму місці.

Безстрашні воїни ЗСУ, яких ми підтримуємо всім, чим можемо, боронять рідну землю від ворога. Сміливці – надзвичайники ліквідовують наслідки бомбардувань та обстрілів. Медики, часто ціною власного життя, не тільки поспішають на передову та мобільні госпіталі, але і несуть повсякденну варту серед мирного населення. Працівники комунальних служб кожного дня виходять на роботу, аби міста і села прокидалися у чистоті, аби всі комунікації працювали. Їдуть у тролейбусах, трамваях і вагонах метро водії, доставляючи на роботу всіх, хто має змогу працювати. Безмежно вдячні кожному Герою і Героїні!

 

Наш фронт сьогодні – це навчання. Ми маємо бути сильною, мудрою, освіченою. професійною нацією, яка відбудує свою країну і завжди нестиме за неї відповідальність перед світом, пишатиметься Україною.

Викладачі кафедри педагогіки сьогодні представляють різні міста України (Київ, Черкаси, Тернопіль, Івано-Франківськ, Харків, Дніпро….) – ті, де знайшли прихисток разом з родинами, але від цього стали працювати ще натхненніше, бо кожен хоче своїм внеском пришвидшити перемогу. Також, надається посильна допомога у прийомі біженців у тих регіонах, де інтенсивність бойових дій нижча. Розселяються жінки і діти, налагоджено співпрацю з місцевим бізнесом щодо забезпечення побутових умов тимчасово-переміщених осіб з гарячих точок нашої країни.

Заняття зі здобувачами освіти проводяться у дистанційному режимі із використанням новітніх технологій та можливостей платформ Zoom або Cisco Webex. Викладачами використовуються всі канали комунікації зі студентами – Telegram, Viber, електронна пошта тощо. Лекційний матеріал та завдання до практичних робіт викладачі надають не тільки під час заняття, але і надсилають здобувачам освіти всіма можливими засобами комунікації, аби студент міг опрацювати матеріал у зручний для себе час.

Крім основної, освітньої діяльності, викладачі кафедри педагогіки займаються підтримкою і допомогою Збройним силам України: так, було перераховано на користь ЗСУ одноденний заробіток кожного викладача і співробітника кафедри; посильні матеріальні внески було зроблено і самостійно. Ми активно допомагаємо з продуктами харчування, предметами побуту, питною водою тим регіонам нашої країни, які опинилися в зоні бойових дій чи на межі гуманітарної катастрофи.

Проводиться робота спрямована на підтримку Збройних Сил України, здійснюються пожертви на закупку засобів індивідуального захисту наших воїнів їх обмундирування, забезпечення теплим одягом та інше.

Додаткових ролей у викладачів сьогодні багато: хтось, рятуючи неповнолітніх дітей, змушений був шукати прихисток у більш безпечних регіонах України чи закордоном: бути батьком чи матір’ю, що боронить своїх дітей; хтось залишається у столиці, на території рідного університету, щоденно несучи вахту захисту цілісності майна кафедри і всього закладу освіти, студентського кампусу; хтось, розуміючись більше інших і ІТ-технологіях, веде інформаційну війну, знищуючи ворожі сайти та канали; хтось рятує тварин із зони бойових дітей, які теж стали жертвами безглуздої війни; хтось плете маскувальні сітки у відповідь на потреби захисників чи готує їм смачні обіди; ще хтось працює волонтером, розвантажуючи та забезпечуючи доставку до місця призначення гуманітарних вантажів, супроводжуючи автобуси із біженцями з гарячих точок; хтось опікується старенькими батьками, намагаючись захистити від жахливих новин та забезпечити хоч якийсь мінімум комфорту сивій статечній старості, спокій якої відібрали вороги…..

Так чи інакше, але всі ми разом, на передовій і в тилу. Всі працюємо заради перемоги і процвітання нашої нескореної держави, пишаючись тим, що Україна ніколи не вела загарбницькі війни, а лише захищалась від ласих на чуже добро далеких, а тепер уже і близьких сусідів.

 

Олександр Кучай,
професор кафедри педагогіки

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook