Дігіталізація проектів розпаювання колективних сільськогосподарських земель – черговий крок до прозорого управління земельними ресурсами

     27 січня 2022 року на факультеті землевпорядкування НУБіП України спільно з громадськими організаціями «Асоціація фахівців землеустрою України», «Земельна спілка України», «Асоціація сертифікованих геодезистів України» за участі Програми ЄС та Світового банку «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» (Land Transparency) відбулася презентація й обговорення проекту цифровізації планів розпаювання колективних сільськогосподарських підприємств, оприлюднених на Публічній кадастровій карті наприкінці минулого року (https://map.land.gov.ua/?cc=3461340.1719504707,6177585.367221659&z=5.3&l=pcm_nsdi_ksp_l&bl=ortho10k_all).

     Даний захід, йменований як «Дігіталізація проектів розпаювання колективних сільськогосподарських земель як крок до прозорого управління земельними ресурсами», зібрав понад 50 представників державних установ та організацій, закладів вищої освіти і приватних компаній у сфері геодезії та землеустрою. Семінар проходив із використанням хмарного сервісу Webex, онлайн-трансляцію вебінару можна буде переглянути на сервісі YouTube і також матеріал буде висвітлений на сторінках єдиного спеціалізованого журналу «Землевпорядний вісник».

     На початку вебінару, до його учасників, з вітальним словом звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що з листопада 2021 року на Публічній кадастровій карті опубліковано і доступний спеціальний інформаційний шар “Інформація щодо розпаювання земель”. Він містить дані про землі 6,5 тис. колективних сільськогосподарських підприємств розпайованих у 1990-х роках. Інформаційний шар включає контури меж сільських, селищних та міських рад, а також посилання на завантаження матеріалів разом із метаданими з описовою інформацією щодо таких матеріалів. Проект здійснювався за технічної і фінансової допомоги у рамках програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» (Land Transparency), що фінансується ЄС та Світовим Банком. 43 тис. трансформованих цифрових растрових зображень були оцифровані й розміщені Держгеокадастром спільно з ДП «Центр державного земельного кадастру» у якості нового інформаційного шару на Публічній кадастровій карті. І звернувся до учасників семінару з проханням надати відповіді на найбільш актуальні питання пов’язані з тим: кому все ж таки будуть корисні ці матеріали? як використати їх в освітній діяльності та наукових дослідженнях? як використати інформацію про паювання земель в управлінні земельними ресурсами територіальної громади? чи допоможуть дані про паювання земель врегульовувати земельні відносини та покращити захист прав землевласників і землекористувачів? як фермери та сільськогосподарські підприємства зможуть покращити управління своїм земельним банком на основі відкритих даних про паювання земель? як завантажувати та використовувати метадані проектів землеустрою щодо паювання колективних сільськогосподарських підприємств та ін.

     Потому у вітальній частині виступили очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець та координаторка програми «Підтримка прозорого управління земельними ресурсами в Україні» Дар’я Манжура. У своїх виступах співорганізатори заходу зазначили, що тема вебінару дуже важлива, оскільки дігіталізація допоможе зробити прозорими земельні відносини, а управління земельними ресурсами дієвим та ефективним.

     Від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до заходу долучився перший заступник голови відомства Анатолій Мірошниченко, який підкреслив, що користь від створення інформаційного шару «Інформація щодо розпаювання земель» та розміщення його на Публічній кадастровій карті відчутна, оскільки паюванням було охоплено значну частину території країни – 28 млн га сільськогосподарських угідь. Така інформація допомагає при визначенні правового режиму земельних ділянок, а також громадянам України, які мають намір реалізувати своє право на приватизацію земельної ділянки, і об’єднаним територіальним громадам, і для ринку сільськогосподарських земель. Разом з тим, залишаються перспективи до подальшого наповнення інформацією цього шару.

     Потому до слова запросили генерального директора ДП «Центр державного земельного кадастру» Юрія Діля, який відзначив, що завдяки підтримці Світового Банку Центром ДЗК забезпечено публікацію 43 225 прив’язаних до місцевості та відповідно трансформованих цифрових растрових зображень планів приватизації 6499 колективних сільськогосподарських підприємств. Наразі громадяни, фермерські господарства та сільськогосподарські підприємства можуть отримувати інформацію, що дозволить їм краще управляти своїм банком земельних ресурсів та використовувати ці дані й для інших цілей. Це була не проста робота і безумовно вона ще не завершена, адже розпаюванню підлягало майже 12 тис. колективних сільськогосподарських підприємств в Україні, але Центр ДЗК готовий продовжувати роботи з наповнення Державного земельного кадастру відомостями про його об’єкти і робити кадастр публічним.

     Надалі до обговорення приєднався завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин. У своєму виступі він відмітив, що новий шар містить дані про проектну документацію із землеустрою на колективні сільськогосподарські підприємства. Це документація – на основі якої було виділено земельні частки (паї) працівникам колишніх колективних підприємств. Фактично це історія формування майже 7 млн земельних ділянок приватної форми власності в Україні. Так, ми ще не бачимо в кадастрі документації на всі колишні колективні сільськогосподарські підприємства, залишається ще багато «білих плям» на Публічній кадастровій карті. Але проведена робота – це «перша ластівка» до публічності і доступності для широкого кола осіб документації із землеустрою. Вона сприяє прозорому та ефективному управлінню земельними ресурсами, дозволяє уникнути потенційних конфліктів, покращити захист прав землевласників і землекористувачів. Крім відомостей про розпаювання колишніх колективних господарств, в окремих випадках ці матеріали містять інформацію про ґрунтовий покрив (картограми агровиробничих груп ґрунтів), земельні угіддя (рілля, сіножаті, пасовища та ін.), межі населених пунктів, форми власності земельної ділянки. В перспективі й окремий шар із земельними угіддями має з’явитися на Публічній кадастровій карті. Як «ложку дьогтю» та елемент критики можна додати, що ці матеріали містять растрові, а не векторизовані зображення. Але для прийняття управлінських рішень достатньо того, що Центр ДЗК виконав геопросторову прив’язку растрових зображень. У подальшому матеріали в масштабі 1:10 000 стануть стартовою точкою для інвентаризації земель та встановлення меж земельних ділянок.
     Підводячи риску, експерт підкреслив, що зроблено важливий перший крок щодо наповнення фонду землевпорядної документації. Будь-яка публічність кадастрових відомостей – це крок у вірному напрямку. Тому архіви землевпорядної документації треба оцифровувати.

     Голова «Асоціації сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв у своєму виступі підняв багато питань, які залишаються невирішеними та проблем, з яким зіткнулися виконавці робіт із землеустрою під час проведення верифікації матеріалів, а саме питання точності меж, контурів угідь (полезахисних лісосмуг, польових доріг та ін.). Очільник сертифікованих інженерів-геодезистів переконаний, що інформація про паювання земель стане корисною під час розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад, оскільки саме зараз виконуються ці роботи у Харківській області.
     Директор департаменту технологічного забезпечення Державного земельного кадастру ДП «Центр державного земельного кадастру» Антон Тарасенко у своєму виступі наголосив на великому об’ємі робіт, який був виконаний для наповнення інформаційного шару щодо розпаювання земель. Керівник департаменту поділився проблемами і труднощами з якими довелося зіштовхнутися при оцифруванні растрових зображень планів приватизації колективних сільськогосподарських підприємств та прив’язки їх до місцевості. Також він повідомив, що найближчим часом планується публікація індексно-кадастрової карти у векторному вигляді на всю територію України в розрізі областей.

     Заступниця директора компанії БломInfo, експерт з просторового розвитку Катерина Резнікова поділилася досвідом використання інформації про паювання земель під час пілотного проекту з розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад. По-перше, така інформація корисна для визначення земель, які були у колективній власності, зважаючи на те, що відповідно до законодавства, усі паї, які залишатимуться не витребуваними до 2025 року, мають бути передані у комунальну власність. По-друге, інформація про проектні польові дороги міститься лише в проектах землеустрою щодо паювання колективних сільськогосподарських підприємств, оскільки фермерські господарства повинні брати в оренду і польові дороги. Крім того, територіальні громади можуть використовувати таку інформацію для виявлення вільних або зайнятих земель під час ухвалення рішень щодо надання дозволу приватизацію, а також це дозволить уникнути межових спорів. Також її наявність зменшує вартість робіт з розробки комплексних планів просторового розвитку територій громад.
     Потому до обговорення приєдналися освітяни. Завідувач кафедри управління земельними ресурсами та кадастру Державного біотехнологічного університету Ірина Кошкалда і декан факультету землевпорядкування та туризму Львівського національного аграрного університету Наталія Стойко. Вони зупинилися на питаннях використання цифрових растрових зображень проектно-технічної документації із землеустрою в освітній діяльності та наукових дослідженнях. Освітяни переконані, що інформація має бути доступною і для науковців, і для викладачів, і для студентів, і для пересічних громадян. Наприклад, у Львівському аграрному університеті учасники освітнього процесу використовують відкриті дані кадастру (інформацію щодо ґрунтового покриву та форм власності на земельні ділянки) для виконання курсових, практичних робіт, а також при підготовці магістерських досліджень. Декан додала, що використання нового інформаційного шару можливе при вивченні таких навчальних дисциплін як «Агроландшафтна організація території», «Землевпорядне проектування, «Земельний кадастр» та ін.

     Підтримав думку колег і декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який переконаний, що публічність інформації щодо земельних ресурсів, документації із землеустрою та їхнього використання в освітньому процесі суттєво впливає на його якість та сприяє вдосконаленню освітніх програм. Заклади освіти в яких готують фахівців у сфері геодезії та землеустрою повинні використовувати цей потужний інформаційний ресурс. Оскільки використання публічних і відкритих даних здобувачами та учасниками освітнього процесу сприятимуть академічній доброчесності, адже будь хто за відкритими даними зможе перевірити отримані результати як то при підготовці чи захисті кваліфікаційних робіт, наукових публікацій тощо. Крім того, він представив на розгляд учасників приклад застосування відкритих даних у наукових дослідженнях. Зокрема такі інформаційні шари Публічної карти як «Інформація щодо розпаювання земель» та «Дані супутникового моніторингу поверхні землі (посівів)» нині можна використовувати для визначення площ самосійних лісів на землях сільськогосподарського призначення. Наразі ці джерела інформації є найбільш актуальними.
     Загалом обговорення питання дігіталізаціі проектів розпаювання колективних сільськогосподарських земель було жвавим та емоційним, оскільки питання та проблеми, які розглядалися на семінарі, нині є важливими та актуальними.

Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування