Організація навчання з домедичної допомоги на підприємстві
Проблематика питання
Сучасне виробництво — це високотехнологічне обладнання, автоматизовані лінії та складне електронно-механічне начиння приладів. Але водночас це динамічна, рухома та сконцентрована робота багатьох людей, які керують, слідкують за роботою та ремонтують промислове обладнання. Цим людям потрібні безпечні умови праці та своєчасна домедична допомога у разі надзвичайної ситуації чи загострення хвороби.
За статистикою Всесвітньої організації охорони здоров’я, серцево-судинні захворювання є лідерами в рейтингу смертності населення в Україні та країнах Європи. Нерідко хвороби серця чи інсульт можуть викликати раптове погіршення стану людини та зупинку серця на очах у працівників підприємства. У цих випадках навички надання домедичної допомоги стають надважливими.
Нормативно-правова база з навчання домедичної допомоги в Україні
Відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р. № 2694-ХІІ, «працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги1 потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії». Найчастіше ці інструктажі проводять самі фахівці з охорони праці.
Тобто до прибуття медичних працівників підприємства або фахівців екстреної медичної допомоги працівники мають надати постраждалому необхідну допомогу відповідно до 29 Порядків надання домедичної допомоги особам при невідкладних станах, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 16 червня 2014 р. № 398.
Для успішної допомоги замало лише бажання її надати — необхідно мати практичні навички та чіткий алгоритм дій.
Хто має право навчати персонал підприємства
Все більше підприємств організують навчання своїх працівників, залучаючи до цього інструкторів з домедичної допомоги. Але ми повинні усвідомлювати, що не всі інструктори, що приїздять на підприємство, мають практичний досвід надання невідкладної допомоги та вміють якісно подати інформацію.
Існують певні кваліфікаційні вимоги до осіб, які надають інформаційні послуги у сфері домедичної допомоги.
Але навіть наявність медичної освіти не дає безумовного права на надання цих послуг. Ось що зазначено у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 «Охорона здоров’я», затвердженому наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 березня 2002 р. № 117, зі змінами, внесеними наказом Міністерства охорони здоров’я України від 9 серпня 2017 р. № 918: «Інструктор з надання догоспітальної допомоги: «Вища освіта за ступенем молодшого бакалавра з будь-яких спеціальностей галузі знань «Охорона здоров’я». Наявність досвіду практичної роботи у сферах охорони здоров'я, цивільної безпеки, соціального захисту не менше 2 років.
Наявність сертифіката закладу, акредитованого МОЗ України, про проходження навчання за програмою підготовки за кваліфікацією «Інструктор з надання догоспітальної допомоги».
Програми навчання, контроль знань та Refresh-тренінги з домедичної допомоги
На сьогодні законодавством передбачені програми підготовки та підвищення кваліфікації І, ІІ, ІІІ рівнів, які мають, відповідно, 8, 48, 120 навчальних годин. Навчальна година складає 60 хвилин. Тривалість щоденного навчання не має перевищувати 8 годин (накази Міністерства охорони здоров’я України «Про організацію навчання окремих категорій немедичних працівників навичкам надання першої невідкладної медичної допомоги» від 2 березня 2009 р. № 132 та «Про удосконалення підготовки з надання домедичної допомоги осіб, які не мають медичної освіти» від 29 березня 2017 р. № 346).
Періодичність підвищення кваліфікації немедичних працівників встановлена 1 раз на 3 роки.
Основою всіх тренінгів має бути «алгоритм базової підтримки життя» (Basic Life Support).
1. Розпізнавання зупинки дихання та кровообігу.
2. Порядок виклику бригади швидкої допомоги.
3. Проведення якісної серцево-легеневої реанімації.
4. Використання АЗД (автоматичного зовнішнього дефібрилятора).
5. Допомога при обструкції дихальних шляхів стороннім тілом (прийом Геймліха).
Також необхідно відпрацьовувати навички щодо:
- зупинки кровотечі з кінцівок методом прямого тиску на рану, накладання тиснучої пов’язки та джгута (Есмарха та турнікету);
- допомоги при:
- травмах опорно-рухового апарату (забої, вивихи та переломи);
- термічних ураженнях;
- судомах;
- порушеннях мозкового кровообігу (інсульту) та серцевого (інфаркту).
Висновки та заключні положення
Основною метою проведення навчання є формування чіткого алгоритму дій та якісних практичних навичок при наданні першої допомоги.
Для досягнення цієї мети потрібно дотримуватися таких умов:
- позитивна атмосфера на курсі;
- власний досвід та приклади з життя;
- діалог з аудиторією;
- досвідчені інструктори з практичним досвідом роботи;
- якісне обладнання для тренування;
- учбова література та робочі матеріали.
Джерело: журнал «Охорона праці і пожежна безпека»
доц. М. Мотрич