Пам’яті професора Колесника Миколи Микитовича

 

На конференції планується обговорити шляхи підвищення якості наукових досліджень, актуальні проблеми у галузі генетики, розведення та біотехнології відтворення тварин і запропонувати механізми впровадженню результатів дослідницької роботи.

 

Чому ж конференція присвячена пам’яті Миколи Микитовича. Його біографія – це віддзеркалення розвитку генетики в НУБіП України. І недарма, бо саме з його ім’ям  пов’язані становлення і розквіт зоотехнічної науки, кафедр спеціальної зоотехнії і генетики нашого університету. Без перебільшення, Микола Микитович – то Вчений із великої літери. Його прізвище по праву стоїть із такими іменами, як Дубінін, Лаш, Фальконер і Гершензон. 

 

Дослідження професора спрямовані на вивчення типів конституції й екстер’єру сільськогосподарських тварин. У центрі уваги наукових праць – питання генетики, селекції і гібридизації у тваринництві. Ним розроблені принципи і методи якісного покращення порід домашніх тварин, визначення живої маси на основі промірів, походження і географічного розповсюдження великої рогатої худоби. І це далеко не все.

 

Народився майбутній учений у 1904 році в с. Ольшана Харківської області. Після закінчення школи  навчався у Харківському зоотехнічному інституті, де сформувався як науковець із зоотехнії. Проте на цьому не зупинився. Жага до знань привела його до Ленінградського державного університету. І вже у 1929 році Микола Микитович отримав кваліфікацію «біолог». 

 

Свою наукову-дослідну діяльність Микола Колесник розпочав ще у студентські роки. Публікував статті, згодом брав участь у численних експедиціях по вивченню стану тваринництва Киргизії, Дагестану, півдня України та очолював їх. Працював на різних посадах Інституту генетики АН СРСР. 

 

Враховуючи значний науковий доробок, у 1936 році Миколі Микитовичу без захисту дисертації за сукупністю робіт присвоєно науковий ступінь кандидата біологічних наук! Згодом у Всесоюзному інституті тваринництва учений захищає докторську дисертацію. Однак його мрія – це спілкування з молоддю. Тому з 1950 року займається педагогічною роботою в Рязанському сільськогосподарському інституті, де керує кафедрою розведення сільськогосподарських тварин і науковою студентською спілкою.

 

За наукову роботу і популяризацію наукових досягнень Микола Колесник був нагороджений грамотою, медаллю «За доблесну працю». 

 

Із 1952 року професор Микола Микитович працює у нашому університеті завідувачем кафедри тваринництва, потім спеціальної зоотехнії. У 1960 році призначений деканом зоотехнічного факультету. Незабаром (1965) очолює створену ним кафедру генетики. Упродовж 20 років під його чуйним керівництвом грунтовно вивчалась спеціальна генетика продуктивних і відтворних особливостей худоби за другорядними показниками. Ще однією заслугою стала активізація науково-дослідної роботи на кафедрі.

 

Усі, хто знав Миколу Микитовича, відзначають енциклопедичну освіченість, мудрість, простоту, чесність, скромність та інтелігентність ученого. Професор користувався беззаперечним авторитетом серед співробітників і студентів тодішньої сільськогосподарської академії, був великим працелюбом. Його учні згадують, що навіть свій 70-річний ювілей святкував за роботою.

 

Микола Микитович завжди займав активну громадську позицію, надзвичайно цінував знання. Учений надавав особливе значення науці. Одним із принципів її розвитку вважав підготовку достойної зміни. Тому створив потужну наукову школу біологів, генетиків. За роки життя М. Колесником підготовлено більше 50 кандидатів і докторів наук. Серед них Юрій Свечін, Анатолій Герасимчук, Василь Сіракуров, Віктор Поліщук. Його вихованці, а тепер уже видатні вчені і послідовники, згадують, наскільки ретельно він робив правки у наукових працях, помічав усілякі дрібниці, надавав значення деталям. Професор з усією відповідальністю підходив до вирішення поставлених завдань. 

 

Микола Микитович володів унікальною здатністю прогнозувати. Час підтверджує, що його наукова спадщина і нині залишається перевіреною і дієвою. За  життя М. Колесника світ побачили близько 200 праць та 6 авторських монографій. Його бібліотека частково знаходиться на кафедрі генетики, розведення та репродуктивної біотехнології тварин імені М. А. Кравченка. До речі, у свій час кафедрі генетики тварин і біотехнології присвоєно ім’я М. М. Колесника.

 

Студенти й аспіранти нашого вишу дотепер опановують зооінженерні технології за його методиками. Тож наукова теорія, наукова думка професора – жива, як і його портрет. Колектив університету пишається тим, що мали змогу працювати разом із Миколою Микитовичем і шанує світлу пам’ять про нього. 

 

Програму і детальні умови участі у конференції оргкомітет повідомить пізніше.