Закріплення теорії на навчальній практиці з агрохімії
Сучасний розвиток агропромислового комплексу України потребує висококваліфікованих спеціалістів. Саме тому практична підготовка майбутніх агрономів має надважливе значення.
Студенти 1, 8, 9, 10 груп другого курсу агробіологічного факультету НУБіП України у період з 08 по 10 червня проходили навчальну практику на кафедрі агрохімії та якості продукції рослинництва ім. О.І. Душечкіна. База практики ВП НУБіП України «Агрономічна дослідна станція» (с. Пшеничне).
Мета – закріпити та поглибити знання, сформовані у процесі вивчення дисципліни агрохімія, на основі оволодіння прогресивними технологіями з використанням сучасних експрес методів рослинної діагностики та формування вміння самостійно приймати науково-обґрунтовані рішення і робити висновки.
Варто зазначити, що протягом навчального року другокурсники ретельно вивчали будову та теоретичні основи роботи машин на лекціях і лабораторних заняттях. Проте справжнє розуміння техніки приходить тоді, коли студент бере до рук інструмент і самостійно розбирає вузол чи налаштовує механізм.

Відповідно до програми практики кожен день вирізнявся особливим завданням, де студенти могли практично втілити теоретичний матеріал, що був засвоєним на лекційних заняттях. Звісно, що враховуючи військовий стан, практика розпочалася з інструктажу безпеки та важливості реагування на існуючі загрози.


Однією з основних ознак, за якими можна візуально діагностувати стан посівів, є колір листя і стебел. Крім того, зовнішні ознаки недостатності живлення іноді стають помітні надто пізно, коли внесенням добрив вже не можна відновити рівновагу. Тому візуальна діагностика повинна підкріплюватися іншими методами обстеження рослин.
Більш точно, ніж візуальна діагностика, визначити недолік елемента живлення дозволяє метод ін’єкцій або обприскування. Він полягає в тому, що передбачуваний бракуючий елемент вводять в стебло або обприскують ним листя і декілька днів спостерігають за рослиною. Зникнення ознаки дефіциту елемента підтверджує правильність припущення.
Проте, точно визначити стан посівів можна лише проведенням хімічної (тканинної і листкової) діагностики. Тканинна встановлює вміст неорганічних сполук елементів живлення (нітратів, фосфатів, сульфатів калію, магнію та ін.) у тканинах свіжих рослин, в їх соку і витяжці. Листова діагностика основана на аналізі валового вмісту в листках елементів живлення.


Аналіз рослин, або у вужчому значенні рослинна діагностика, показує актуальний поточний вміст макро- і мікроелементів в рослині. Дані стосовно концентрації поживних речовин в конкретній культурі можна використати для виявлення та усунення дефіциту елементів живлення, що, в свою чергу, забезпечить високий рівень врожайності.
Аналіз рослинних тканин (насамперед листя) є досить економічним і стратегічним інструментом моніторингу стану росту і розвитку рослин. Це такий індикатор здоров’я рослин і стану доступності поживних речовин для засвоєння через коріння і листя, який є гарною основою для діагностики існуючих проблем підживлення в рослинництві. Для деяких рослин така діагностика дає можливість також визначати найсприятливіші строки збирання врожаю. Особливу важливість листова діагностика набуває при інтенсивних технологіях вирощування с.-г. культур.


Була проведена серія польових випробувань для оцінки переваги використання N-Tester™ для точного внесення азотних добрив. Внесення правильної кількості азоту на зернові допомагає отримати вигоду в урожайності та якості зерна.
N-Tester™ діє шляхом вимірювання вмісту хлорофілу в листі, яке пов'язане з азотним станом рослини. Точка вимірювання повинна знаходитися в середині пластини першого, повністю розвиненого листа. Тридцять випадкових вимірювань в полі, виконаних з використанням звичайної схеми "W", дають середнє значення, яке використовується для визначення кількості азоту потрібного рослині. Отримання рекомендації щодо внесення можливо тільки в тому випадку, якщо жоден інший елемент живлення не обмежує ріст рослини.
Підсумовуючи варто відмітити, що практичне навчання є критично важливим, оскільки дозволяє студентам застосовувати теоретичні знання на реальних об'єктах, формувати професійні навички, розвивати критичне мислення через вирішення практичних задач.