Педагогіка без кордонів: у НУБІП обговорили підготовку міжнародної науково-практичної конференції

У стінах Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулася подія, що засвідчила відкритість академічного середовища до діалогу, стратегічного мислення та міжнародної співпраці. Організаційна зустріч за круглим столом провідних науковців у галузі педагогіки з президентом НУБіП України, доктором педагогічних наук, професором, академіком Національної академії педагогічних наук України та Національної академії аграрних наук України Станіславом Ніколаєнком стала не лише робочою нарадою, а й простором для обговорення спільних цінностей, наукових пріоритетів і майбутніх орієнтирів розвитку педагогічної науки. У науковому діалозі взяли участь декан гуманітарно-педагогічного факультету канд. пед. наук, доц. Інна Савицька, заступник декана докт. пед. наук, проф. Ігор Буцик, завідувачі провідних кафедр факультету та науковці, практики у галузі педагогіки

У центрі уваги учасників - питання підготовки та проведення міжнародної науково-практичної конференції з педагогіки як платформи для інтеграції українського наукового досвіду в європейський та світовий освітній простір. У конструктивній, динамічній атмосфері обговорювалися концептуальні засади майбутнього наукового форуму, його тематичні акценти, формат міждисциплінарної взаємодії та залучення іноземних партнерів.

У центрі обговорення учасників круглого столу опинилися ключові організаційні та змістові питання підготовки майбутньої міжнародної конференції з педагогіки, яка покликана стати майданчиком для відкритого фахового діалогу між українськими та закордонними науковцями.

Передусім було наголошено на необхідності ґрунтовного аналізу аналогічних науково-педагогічних заходів, проведених в Україні протягом останніх п’яти років. Такий аналіз дозволить уникнути дублювання тематики, чітко окреслити наукову новизну конференції та визначити ті проблемні поля, які залишаються недостатньо осмисленими в сучасному педагогічному дискурсі.

Окремий акцент зроблено на компаративному вимірі конференції. Учасники зустрічі дійшли згоди, що надзвичайно важливо представити порівняльний аналіз актуальних тенденцій розвитку вищої освіти в країнах Європейського Союзу та США. Особливу увагу запропоновано приділити реалізації освітньої стратегії ЄС до 2030 року та визначенню місця України в цьому процесі: де ми перебуваємо сьогодні, які цілі вже досягнуто і які виклики залишаються відкритими.

У ході дискусії було запропоновано структурувати проблемне поле конференції через зіставлення українських реалій і зарубіжного досвіду. Зокрема, йшлося про такі складові освітньої системи, як оновлення змісту освіти, форми і методи навчання, автономія закладів освіти та фінансові механізми їх функціонування, розвиток дистанційного навчання, цифровізація та використання штучного інтелекту, технічне забезпечення освітнього процесу, професійний розвиток педагога та система його соціальних гарантій. У порівняльному контексті обговорювалися також питання прозорого вступу, грантових механізмів фінансування, корпоратизації університетів, ролі наглядових рад, вартості навчання та формування індивідуальних освітніх траєкторій.

Важливим етапом обговорення стало формулювання власних відповідей української педагогічної спільноти на сучасні виклики. У цьому контексті учасники круглого столу запропонували вибудувати логіку конференції за трьома часовими горизонтами: що система освіти пропонує сьогодні, які кроки можуть бути реалізовані в найближчій перспективі та яке бачення освіти формується на майбутнє. Такий підхід дозволить не лише зафіксувати поточний стан, а й окреслити стратегію розвитку педагогічної науки та практики.

Значну увагу було приділено і структурі конференції, зокрема формуванню тематичних секцій. Серед пріоритетних напрямів запропоновано секції, присвячені поверненню школи до повноцінного освітнього процесу в умовах воєнного та післявоєнного часу, трансформаціям професійно-технічної освіти й коледжів, сучасним викликам і перспективам розвитку вищої школи, а також співпраці науки і бізнесу як чиннику інноваційного розвитку освіти.

Підсумовуючи зустріч, учасники наголосили, що майбутня міжнародна конференція має стати не лише науковою подією, а й простором стратегічного мислення, де народжуватимуться ідеї, здатні впливати на освітню політику та практику в Україні й за її межами.

Проведення такого круглого столу засвідчило готовність науково-педагогічної спільноти до відкритого професійного діалогу та спільної відповідальності за майбутнє освіти. Узгоджені підходи, окреслені напрями роботи й сформульовані смислові акценти стали важливим кроком на шляху підготовки міжнародної конференції з педагогіки як події, здатної об’єднати науку, освіту й управлінські рішення. Саме такі зустрічі формують інтелектуальний фундамент для модернізації освітньої системи України та її інтеграції в європейський та світовий освітній простір, а також є яскравим прикладом того, як академічне лідерство, наукова експертиза та стратегічне бачення об’єднуються задля створення події, здатної не лише актуалізувати ключові проблеми сучасної педагогіки, а й сформувати нові смисли, що відповідатимуть викликам глобалізованого світу.