Студентський науковий гурток «Імунітет рослин» кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна
Студентський науковий гурток «Імунітет рослин» кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна факультету захисту рослин, біотехнологій та екології був створений в грудні 2019 р.
Гурток є добровільним науковим об’єднанням студентів, утвореним з метою організації та сприяння їх науково-дослідницькій, дослідно-конструкторській та винахідницькій діяльності.
Гурток у своїй діяльності керується чинним законодавством України, Статутом Університету та Положенням про студентський науковий гурток.
Метою діяльності Гуртка є реалізація наукового і творчого потенціалу талановитих студентів Університету.
Наукові дослідження студентів спрямовані на вирішення актуальних питань, що стосуються імунітету рослин та імунологічного методу захисту сільськогосподарських культур від хвороб. У проблемній науково-дослідній лабораторії мікології і фітопатології студенти мають змогу поглиблювати вміння з визначення стійкості сільськогосподарських культур до хвороб, оволодівати cпособами і методами дослідження впливу пасивних та активних механізмів стійкості рослин на перебіг патологічного процесу, визначати вплив стійкості до хвороб на рівень продуктивності рослин…
Результати своїх досліджень гуртківці апробовують на наукових семінарах.
ЧЛЕНСТВО У ГУРТКУ
(із Положення про студентський науковий гурток «Імунітет рослин» кафедри фітопатологіїім. акад. В.Ф. Пересипкіна)
1. Членом Гуртка може бути студент денної форми навчання, який активно займається науковою діяльністю та дотримується Положення про Гурток.
2. Прийом у члени Гуртка проводиться на підставі письмової заяви особи, яка вступає.
3. Член Гуртка має право:
- здійснювати наукову, науково-дослідницьку, дослідно- конструкторську та винахідницьку діяльність;
- брати участь в обговоренні усіх питань діяльності Гуртка; обирати та бути обраним у керівні органи Гуртка;
- брати участь у роботі наукових конференцій, конкурсів та інших заходів, що проводяться за організаційної участі Гуртка;
- представляти результати своєї наукової роботи на засіданнях Гуртка;
- отримувати методичну, інформаційну та іншу допомогу від Гуртка.
4. Член Гуртка зобов'язаний:
- дотримуватись Положення про Гурток;
- систематично брати участь у роботі Гуртка шляхом проведення наукової роботи.
5. Членство припиняється у випадках:
- виходу із членів Гуртка за власним бажанням; виключення із його складу за порушення Положення про Гурток або невідповідність його вимогам.
ЗАВДАННЯ ГУРТКА:
· Поглиблення вмінь з методики обліку хвороб с.-г. культур ;
· Освоєння студентами cпособів і методів визначення рівня стійкості сільськогосподарських культур до хвороб;
· Визначення впливу стійкості сільськогосподарських культур до хвороб на їх продуктивність;
· Визначення впливу структурно-морфологічних та анатомічних факторів пасивного імунітету рослин на розвиток хвороб;
· Організація екскурсій у провідні науково-дослідні установи із захисту рослин;
· Збір наукового матеріалу для підготовки публікацій;
· Підготовка студентів до участі у наукових конференціях;
· Проведення наукових семінарів за результатами досліджень;
№ п/п | Заходи | Дата проведення | Місце проведення | Відповідальний |
1. | Ознайомлення членів гуртка з лабораторною базою кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна та умовами проведення досліджень. | Вересень 2023р. | Кафедра фітопатології ім.акад. В.Ф.Пересипкіна | В.А. Глимязний НПП кафедри |
2. | Семінар на тему: “ Стійкість сортів картоплі до фітофторозу”. | Жовтень 2023р. | Кафедра фітопатології ім.акад. В.Ф.Пересипкіна | В.А. Глимязний |
3. | Науково-практичний онлайн семінар на тему: "Вплив агрокліматичних факторів на стійкість рослин до хвороб." | Листопад 2023р. | Кафедра фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна | В.А. Глимязний |
4. | Вивчення впливу продихів злакових рослин на стійкість до іржастих хвороб; | Грудень 2023р. | Лабораторії кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна | В.А. Глимязний, староста гуртка |
5. | Екскурсія гуртківців у науково-дослідний інститут «Захисту рослин» відділ «Імунітет рослин» | Лютий 2024 | НДІ м.Київа | В.А. Глимязний Керівники дипломних робіт |
6. | Підготовка доповідей та тез для участі у наукових конференціях | березень 2024р. | Кафедра фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна | В.А. Глимязний староста гуртка |
№ | ПІБ | Курс навчання, група |
1. | Антоненко Микола | 4 курс 1 група |
2. | Баран Дарина | 4 курс 1 група |
3. | Бендерський Іван | 4 курс 1 група |
4. | Буднік Лілія | 4 курс 1 група |
5. | Бурлака Олександр | 4 курс 1 група |
6. | Васильченко Єгор | 4 курс 1 група |
7. | Велентій Богдан | 4 курс 1 група |
8. | Висоцька Катерина | 4 курс 1 група |
9. | Глушенко Артем | 4 курс 1 група |
10. | Іванський Павло | 4 курс 1 група |
11. | Іващенко Юлія | 4 курс 1 група |
12. | Іщенко Максим | 4 курс 1 група |
13. | Касіяді Владислав | 4 курс 1 група |
14. | Коновал Даяна | 4 курс 1 група |
15. | Легкобит Катерина | 4 курс 1 група |
16. | Лутікова Марина | 4 курс 1 група |
17. | Мамчур Денис | 4 курс 1 група |
18. | Марсаков Сергій | 4 курс 1 група |
19. | Олійник Вікторія | 4 курс 1 група |
20. | Пащевський Владислав | 4 курс 1 група |
21. | Пісна Діана | 4 курс 1 група |
22. | Сердюкова Марія | 4 курс 1 група |
23. | Ступенко Роман | 4 курс 1 група |
24. | Хвостенко Дмитро | 4 курс 1 група |
25. | Чуйко Вячеслав | 4 курс 1 група |
26. | Шевченко Аліна | 4 курс 1 група |
7 жовтня студенти гуртка «Імунітет рослин» провели заняття на тему "Стійкість сортів картоплі до фітофторозу та фузаріозу", під керівництвом керівника гуртка к.с-г.н., доцента кафедри фітопатології ім. акад. В.Ф. Пересипкіна Глим'язного Володимира Анатолійовича.
Засідання наукового гуртку «Імунітет рослин» 28.10.2022року.
Тема засідання « Фітонциди як механізм пасивного імунітету рослин до хвороб».
На засідані присутні: керівник – Глимязний В., члени :Бендерський І., Буднік Л., Васильченко Є., Глушенко А., Іванський П., Мамчур Д., Марсаков С., Олійник В., Сердюкова М., Ступенко Р., Шевченко А.
Вивчення фітонцидних властивостей вищих рослин в нашій країні розпочав Б. П. Токін (1928), віддавши цій проблемі багато років свого життя. Він же запропонував і термін фітонциди, що означає «вбивають рослини» [phyton сaedere (лат.) -Вбивати].
Під фітонцидами розуміють особливі речовини хімічної природи, які продукуються вищими рослинами, що володіють властивостями гальмувати розмноження або вбивати бактерії, найпростіші, гриби.
Фітонциди, які продукуються рослинами, можуть зустрічатись як в леткому, так і в рідкому вигляді, Відомі леткіі фітонциди ялівцю, черемхи, цибулі, часнику, цитрусових і багатьох інших рослин. Ще більший інтерес представляє рідка фракція фітонцидів, що знаходиться в тканинах рослин.
Для вивчення дії рідкої фракції фітонцидів цибулі на предметне скло наносять рідку фракцію цибулі, капають супензію конідій і зооспори Рh. infesfans, краплю накривають покривним склом і, розглядаючи препарат в мікроскоп, переконуються в наявності та руху зооспор. Потім піпеткою набирають сік цибулі і краплю його поміщають поруч з покровним склом. Знову досліджують препарат, звертають увагу на рух зооспор: воно прискорюється в направлінні від джерела фітонцидів, потім сповільнюється і зупиняється зовсім, помічають по годинах, скільки на це йде часу.
Засідання наукового гуртку «Імунітет рослин» 11.11.2022року.
Тема засідання: « Наявність трихом як механізм пасивного імунітету рослин до хвороб».
На засідані присутні: керівник – Глимязний В., члени :Бендерський І., Буднік Л., Васильченко Є., Глушенко А., Іванський П., Мамчур Д., Марсаков С., Олійник В., Сердюкова М., Ступенко Р., Шевченко А.
Трихоми - спеціалізовані виступи та вирости епідерми (грец. trychoma, trychos — волосся), які утворюються з епідермальних клітин.
Будова покривних волосків, їх щільність, орієнтація відносно осі та поверхні органу зумовлюють характер опушення:
-шовковисте (волоски тонкі, прямі, довгі, притиснуті до поверхні);
-бархатисте (волоски сосочкоподібні, гладкі);
-волохате (волоски густі, звивисті, сплутані);
-повстинне (волоски дуже густі, розгалужені або перисті);
-шерстисте (короткі волоски, що стирчать)
-щетинисте (волоски короткі, товстостінні, жорсткі);
-війчасте (волоски м’які, короткі, розміщені по краю листковидних частин).
Трихоми епідерми бувають (мал.1): 1-11 — прості волоски: 1 — дворогий; 2 — ретортовидний; 3 — Тподібний; 4 — щетинистий з бородавчастої кутикулою; 5 — бичевидний з витягнутою апікальної клітиною; 6 — багатоклітинний, однорядний, конічний з штрихуватою кутикулою; 7 — чіпкий крючковидний; 8 — гіллястий; 9 — зірчастий (вигляд зверху і збоку); 10 — пухирчастий; 11 — сосочковидні; 12-15 — залозисті волоски: 12 — з одноклітинною ніжкою і багатоклітинною головкою; 13 — з багатоклітинною однорядною, довгою ніжкою і одноклітинною, маленькою головкою; 14, 15 — з багатоклітинною головкою і багатоклітинною одно - та багаторядної ніжкою; 16-21 — емергенці: 16 — пекучий волосок (а — багатоклітинна підставка; б — ампулка; в — головка); 17 — щетинка; 18 — щитковидна, або пельтатна, залозка; 19, 20 — колючка і шип.
Малюнок 1. Види трихом та емергенції.
Кількість та будова трихом є структурно-морфологічними особливостями рослин і відносяться до пасивних механізмів стійкості рослинного організму проти хвороб. Під час засідання гуртку, його учасники мали з’ясувати вплив інтенсивності опушення листя суниці на рівень їх ураження білою та бурою плямистостями.
Аналізуючи листкові пластинки суниці, студентами встановлено пряму залежність розвитку хвороб від рівня їх опушеності . Чим більша кількість трихом на поверхні листків рослин суниці тим менший розвиток білої та бурої плямистості.
