Медовий марафон можливостей кафедри бджільництва

Коли весняне повітря Голосієва наповнюється ароматом квітів і трав, а в коридорах кафедри бджільництва лунають не лише лекції, а й жваві дискусії та народження нових ідей, стає зрозуміло, що справа, якій присвятили життя кілька поколінь учених і педагогів, продовжується. Саме в такій атмосфері відбулася традиційна Декада кафедри бджільництва Національного університету біоресурсів і природокористування України, присвячена 95-річчю від дня народження видатного українського вченого і педагога Віктора Петровича ПОЛІЩУКА.

Цьогорічна декада стала не лише підсумком освітньої та наукової діяльності кафедри. Вона перетворилася на своєрідний маніфест любові до бджоли, до української землі та до справи, яка об’єднує науковців, студентів, аспірантів і практиків пасічної галузі. Протягом кількох днів кафедра бджільництва стала відкритим простором для спілкування, навчання, творчості та обміну досвідом.

Кафедра бджільництва має глибоке коріння і потужну наукову школу. Сучасні студенти та молоді дослідники продовжують традиції, закладені видатними українськими науковцями. Серед них особливе місце посідають праці Василя НЕСТЕРВОДСЬКОГО, Валерія БРОВАРСЬКОГО та Віктора ПОЛІЩУКА. Їхні дослідження стали фундаментом сучасного розвитку українського бджільництва, а їхній педагогічний талант сформував не одне покоління фахівців.

Віктор Петрович ПОЛІЩУК завжди наголошував, що бджільництво не можна розглядати лише як професію. Для нього це був особливий стан душі, спосіб мислення і спосіб життя. Саме тому робота кафедри сьогодні не обмежується лише навчальним процесом або науковими публікаціями. Головне завдання полягає у формуванні світогляду майбутніх фахівців, які усвідомлюють значення бджоли для екології, економіки та продовольчої безпеки держави.

Декада кафедри традиційно поєднує наукову складову з творчими та практичними заходами. Цьогорічний освітньо-практичний марафон під керівництвом Анастасії ВИДРИК показав, що наука може бути не лише змістовною, а й надзвичайно красивою та захопливою.

Учасники мали змогу долучитися до майстер-класів з виготовлення авторських воскових свічок, познайомитися з особливостями бджолиного воску, меду та інших продуктів бджільництва, а також відвідати Голосіївську навчальну пасіку. Саме там студенти і школярі на практиці вивчали медоносні рослини, спостерігали за життям бджолиної сім’ї та відкривали для себе багатогранний світ пасіки.

Особливу зацікавленість викликали творчі заняття для учнів київських ліцеїв № 116, 119 та 186. Разом із Ліною ОЧЕРЕДЬКО школярі створювали унікальні трав’яні чаї з п’ятнадцяти компонентів. Кожна суміш поєднувала рослини Голосіївського лісу та медоносні культури.

Такі заняття допомагають молоді не лише краще зрозуміти роль медоносних рослин у природі, а й відчути зв’язок між бджільництвом, екологією та здоров’ям людини. Багато учасників зізнавалися, що вперше відкрили для себе різноманіття рослинного світу, який забезпечує бджолу нектаром і пилком.

Під час декади викладачі кафедри представили низку авторських освітніх програм. Кожна з них відкривала окремий аспект бджільництва та показувала його з нової, іноді несподіваної сторони. Окремою подією декади став творчий конкурс фотографій, присвячений красі бджолиної родини та світу пасіки. Його організатором і керівником виступив доцент Микола ВОЙНАЛОВИЧ. Учасники конкурсу представили десятки робіт, у яких відобразили життя бджіл, квіткове різноманіття медоносів та атмосферу пасічної праці. Конкурс об’єднав студентів, школярів і молодих дослідників та показав, що бджільництво може надихати не лише на наукові дослідження, а й на творчість.

Доцент Ігор ГОЛОВЕЦЬКИЙ презентував пізнавальний освітній курс «Смак меду», присвячений властивостям, різноманіттю та якості меду. У межах занять учасники знайомилися з різними сортами меду, особливостями їх формування, походженням нектару та основними підходами до оцінювання якості цього унікального природного продукту.

Під час курсу учні мали змогу дізнатися про відмінності між сортами меду, його біологічну цінність, роль бджіл у формуванні якості продукту та значення меду у харчуванні людини. Окрему увагу було приділено питанням культури споживання меду та ознакам натуральності продукту.

До заходу долучилися навчальні заклади з різних регіонів України. Участь у заняттях у очному та дистанційному форматі взяли майже 150 шкіл і близько 600 учнів, що свідчить про значний інтерес молоді до пізнання світу бджільництва та продуктів бджолиної праці.

Анастасія ВИДРИК представила практичну програму, присвячену роботі з бджолиним воском. Учасники дізнавалися про його властивості, історичне використання та сучасні технології переробки.

Уперше в історії українського бджільництва під керівництвом Валентини ГОЛОВЕЦЬКОЇ було проведено конкурс «Етикетка й упаковка продукції бджільництва» серед виробників продукції бджільництва з усієї України. Ця ініціатива стала важливим кроком для підтримки вітчизняних виробників і популяризації якісної української продукції.

Сьогодні в Україні працюють сотні пасічників і виробників продукції бджільництва, які успішно реалізують мед та інші бджолопродукти як у традиційних торговельних мережах, так і через інтернет-платформи. У таких умовах велике значення має не лише якість самого продукту, а й культура його подання споживачеві. Саме тому ідея проведення конкурсу, спрямованого на розвиток брендування, дизайну та культури пакування продукції бджільництва, викликала значний інтерес серед виробників.

На конкурс було подано понад 30 заявок на участь. Учасники надсилали фотозразки своїх етикеток і упаковок, а також реальні зразки продукції поштою. Це дало змогу організаторам детально оцінити дизайнерські рішення, якість матеріалів, інформативність етикеток, естетичність оформлення та загальне враження від представленої продукції.

Конкурс проводився у двох номінаціях. Перша номінація передбачала визначення кращої етикетки, де оцінювалися дизайн, інформативність, оригінальність і відповідність вимогам маркування продукції. Друга номінація була присвячена кращій упаковці, де увага приділялася зручності використання, екологічності матеріалів, естетичному вигляду та здатності упаковки формувати позитивний імідж продукції бджільництва. Проведення такого конкурсу стало важливим кроком для розвитку сучасної культури представлення українського меду та інших бджолопродуктів. Він показав, що українські виробники дедалі більше уваги приділяють не лише якості продукції, а й її візуальній привабливості, що є важливим чинником успішного просування на внутрішньому та міжнародному ринках.

Мотивуючою подією в межах декади кафедри став особливий майстер-клас «Відкриття медової кав’ярні», який провів Андрій ЧЕСАНОВСЬКИЙ у затишній локації HONEY BEE у місті Ірпінь. Захід привернув значну увагу як пасічників, так і підприємців, які цікавляться новими форматами розвитку бджільницького бізнесу.

Під час прямої трансляції до ефіру приєдналася надзвичайно велика аудиторія. За перебігом майстер-класу спостерігали понад 15 тисяч глядачів з різних куточків України. Така активність ще раз підтвердила високий інтерес до теми розвитку малого підприємництва у сфері бджільництва. Захід перетворився на справжній професійний діалог. Провідні пасічники України ставили спікеру складні та практичні запитання щодо організації бізнесу, формування асортименту продукції, маркетингу та залучення клієнтів. На всі запитання учасники отримали ґрунтовні й фахові відповіді, підкріплені реальним досвідом роботи.

Андрій Миколайович на живому прикладі продемонстрував, як академічні знання, підприємницька ініціатива та грантова підтримка можуть перетворитися на успішний сучасний бізнес-проєкт. Його досвід став наочним підтвердженням того, що продукція бджільництва може бути основою для створення нових креативних форматів підприємництва.

Особливо цінним стало те, що багато учасників, які раніше сумнівалися у доцільності започаткування власної справи, отримали потужний заряд впевненості та мотивації. Майстер-клас показав, що навіть невеликий бізнес у сфері бджільництва може бути успішним, якщо поєднати знання, наполегливість, творчий підхід і любов до своєї справи.

Надзвичайно приємно, що під час такої масштабної події активну участь брали аспіранти кафедри бджільництва. Молодий та амбітний аспірант Назар БІЛЬКО під керівництвом доцента Ігоря ГОЛОВЕЦЬКОГО провів чотиригодинний майстер-клас, присвячений теоретичним та практичним аспектам технології виробництва бджолиного воску.

Заняття проходило у змішаному форматі, поєднуючи очну та дистанційну участь, що дало змогу залучити широку аудиторію. У майстер-класі взяли участь майже 90 учасників, серед яких були як початківці, так і досвідчені любителі бджільництва.

Під час заходу Назар БІЛЬКО детально розглядав ключові етапи виробництва воску, його очищення та підготовку для різноманітних технологічних процесів, а також пояснював, як теоретичні знання застосовуються на практиці. Такий формат занять дозволяє молодим науковцям набирати досвід у проведенні освітніх заходів, а учасникам отримати ґрунтовні знання та практичні навички, необхідні для ефективної роботи на пасіці та у виробництві продуктів бджільництва.

Завідувач кафедри, професор Микола ПОВОЗНІКОВ поділився ліричними та водночас глибоко науковими розповідями про життя бджолиної сім’ї, роль бджіл у природних екосистемах та культурі українського народу.

На кафедрі розроблено низку авторських екскурсійних програм, що дозволяють по-новому відкрити для відвідувачів світ бджільництва. Серед них популярні екскурсії «Вжалила бджола», «По пасіці пройдеш, баночку меду знайдеш», «Медова соната», «Ліричні стежинки НУБіП» та інші тематичні маршрути. Під час таких зустрічей гості мають змогу дізнатися більше про життя бджолиної сім’ї, особливості роботи пасіки, властивості продуктів бджільництва та роль бджіл у природних екосистемах.

Для того щоб охопити ширшу аудиторію поціновувачів бджіл та бджолопродуктів, кафедра активно використовує сучасні інформаційні ресурси. Вона представлена у соціальних мережах та інших онлайн-платформах, де регулярно висвітлюється освітня, наукова та просвітницька діяльність колективу. Завдяки цьому зацікавлені люди можуть ознайомлюватися з роботою кафедри, її навчальною та матеріальною базою, дізнаватися про нові події, дослідження та можливості співпраці. Це сприяє популяризації бджільництва та зміцненню зв’язків між наукою, освітою і практикою.

Зважаючи на численні звернення пасічників України щодо потреби у поглибленні професійних знань, колектив кафедри бджільництва за підтримки адміністрації факультету під час проведення своєї декади презентувала нову освітню програму «Бджільництво та апітехнології». Це унікальна програма, яка на сьогодні не має аналогів в Україні та спрямована на підготовку сучасних фахівців, здатних поєднувати наукові знання з практичними навичками ведення пасічного господарства.

Програма покликана врахувати сучасні виклики галузі, потреби виробництва та вимоги ринку. Вона передбачає поглиблене вивчення біології бджолиної сім’ї, технологій утримання бджіл, виробництва і переробки продуктів бджільництва, розвитку апітехнологій, а також використання сучасних цифрових інструментів у професійній діяльності пасічника.

Приємно відзначити, що до обговорення програми активно долучилися представники практичного бджільництва. Серед них промислові пасічники Віктор ПАПП, Сергій ВЕЛИЧКО, Іван ДОСКОЧ, голова Асоціації професійних пасічників України Олександр ГЕРА, президент Спілки пасічників України Сергій ГРИНЬОВ, а також член ради роботодавців факультету Валерій ДОМБРОВСЬКИЙ. Учасники обговорення висловили низку слушних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на подальше вдосконалення програми та її максимальне наближення до потреб сучасного виробництва.

Особливо цінною стала участь у заході голови Наглядової ради НУБіП України Віктора Олексійовича БОЙКА та ректора університету Вадима Анатолійовича ТКАЧУКА. Їхня підтримка засвідчила важливість розвитку бджільництва як складової аграрного сектору та підготовки висококваліфікованих фахівців для галузі.

Під час виступу Віктор Олексійович звернув увагу на ключові вимоги до сучасного професіонала. Серед них здатність ефективно виконувати конкретні посадові обов’язки, володіння цифровою інформацією, використання можливостей штучного інтелекту, а також уміння розробляти і застосовувати чіткі технологічні протоколи виконання виробничих операцій як у тваринництві, так і в бджільництві.

Висловлені під час обговорення побажання та рекомендації стали важливим орієнтиром для подальшого вдосконалення освітньої програми. Вони допомагають кафедрі рухатися в ногу з часом і формувати навчальний процес відповідно до сучасних вимог галузі.

Надзвичайно корисними були і поради ректора університету Вадима ТКАЧУКА. У своєму виступі він зосередив увагу на економічній складовій виробництва та детально зупинився на формуванні ланцюжка собівартості продукції бджільництва. Такий підхід дозволяє майбутнім фахівцям краще розуміти економіку галузі та ефективно планувати виробничу діяльність. Відчувається, що у професійному стилі керівника університету поєднуються важливі якості сучасного лідера — це талант і творчість, твердість у прийнятті рішень, турбота про розвиток університету, терпіння, толерантність, стратегічна тактика, увага до технологій і прагнення до постійного вдосконалення. саме такі підходи формують середовище, у якому народжуються нові ідеї та розвивається сучасна аграрна освіта.

На кафедрі бджільництва часто можна почути вислів завідувача кафедри, який уже став своєрідним професійним кредо колективу: Яка технологія, такий і результат. У цих словах закладена глибока практична і наукова філософія, що підкреслює важливість правильного підходу до кожної технологічної операції у бджільництві. Саме тому кожен співробітник кафедри намагається дотримуватися цього принципу у своїй науковій, педагогічній та практичній діяльності. Важливо не лише передати знання студентам, а й показати, як ці знання працюють у реальних виробничих умовах.

З цією метою співробітники кафедри регулярно моделюють різні виробничі ситуації, з якими пасічники можуть стикатися у своїй роботі. Такі приклади аналізуються та висвітлюються на інформаційних сторінках кафедри, що дозволяє пасічникам отримувати практичні поради та бачити можливі шляхи вирішення проблем. Не стала винятком і Декада кафедри. Під час проведення заходів було змодельовано декілька варіантів проведення весняних робіт на пасіці та догляду за бджолиними сім’ями. Учасникам детально показали можливі помилки у технології, звернули увагу на типові недоліки та запропонували управлінські рішення, які дозволяють їх усунути і підвищити ефективність роботи пасіки.

Приємно відзначити, що за цим практичним обговоренням у форматі прямої трансляції спостерігала значна аудиторія. До перегляду долучилися майже 1500 небайдужих людей. Під час трансляції вони активно ставили запитання та отримували конкретні відповіді від фахівців кафедри. Такий формат відкритого спілкування ще раз підтвердив, що сучасна наука має бути максимально доступною для практиків, а взаємодія між науковцями та пасічниками є важливою умовою розвитку бджільництва.

Одним із найбільш зворушливих результатів роботи кафедри стала діяльність онлайн-школи «Юний пасічник». Сьогодні цей освітній проєкт об’єднує дітей та підлітків з різних куточків світу.

До навчання долучилися понад 100 учасників з України, Німеччини, Польщі, Сполучених Штатів Америки та навіть Нової Зеландії, це діти які вимушено виїхали з батьками через військові дії в нашій країні. Понад сто юних слухачів вивчають основи бджільництва, знайомляться з біологією бджолиної сім’ї та отримують перші практичні знання про догляд за пасікою. Такий міжнародний інтерес до української освітньої ініціативи свідчить про високий рівень наукової школи кафедри та її здатність об’єднувати людей навколо спільної мети.

Одним із найважливіших заходів, які відбулися під час декади кафедри, стала наукова конференція, присвячена 95-річчю від дня народження видатного вченого, педагога і дослідника бджільництва Віктора ПОЛІЩУКА.

Ця подія стала знаковою для наукової спільноти, адже ім’я Віктора Петровича тісно пов’язане з розвитком української школи бджільництва та становленням сучасних наукових підходів у цій галузі.

Захід проходив у змішаному форматі, що дало можливість долучитися до нього широкому колу учасників. У роботі конференції взяли участь понад 140 науковців, викладачів, аспірантів, студентів, а також практикуючих пасічників з різних регіонів України. Учасники обговорювали актуальні проблеми галузі, сучасні напрями наукових досліджень та перспективи розвитку бджільництва.

Паралельно з основною частиною конференції працювала студентська секція. У її роботі взяли участь студенти більшості факультетів університету, що свідчить про зростаючий інтерес молоді до проблематики бджільництва, екології та раціонального використання природних ресурсів.

Під час студентської секції молоді дослідники представили свої наукові напрацювання, поділилися результатами досліджень та обговорили практичні аспекти розвитку галузі. Така активність студентів підтверджує, що в університеті формується нове покоління фахівців, які готові продовжувати наукові традиції та розвивати бджільництво України.

Вже третій рік поспіль кафедра долучається до Всеукраїнської виставки з бджільництва, яка проходить у місті Черкаси. Не стала винятком і цьогорічна подія. На виставку традиційно з’їхалися пасічники з різних регіонів України, представники виробників обладнання, науковці та всі, кому небайдужий розвиток галузі бджільництва.

До заходу долучилися і співробітники кафедри бджільництва разом із представниками деканату факультету тваринництва та водних біоресурсів. Участь у виставці стала ще однією нагодою для професійного спілкування, обміну досвідом і налагодження нових партнерських зв’язків між наукою та практикою.

Під час наукової конференції колектив кафедри представив нову освітню програму «Бджільництво та апітехнології». Програма спрямована на підготовку сучасних фахівців, які поєднуватимуть глибокі знання з біології бджолиної сім’ї, технологій утримання бджіл та інноваційних підходів до використання продуктів бджільництва. Особлива увага в ній приділяється розвитку апітехнологій, підвищенню ефективності пасік та впровадженню сучасних наукових розробок у практику.

У межах виставки було укладено низку договорів про співпрацю з виробниками продукції бджільництва. Такі домовленості відкривають нові можливості для проведення спільних досліджень, практичної підготовки студентів та впровадження результатів наукових робіт безпосередньо у виробничу діяльність пасік.

Важливою подією стало також поповнення навчально-наукової колекції медів кафедри новими зразками з різних регіонів України. Це розширює можливості для досліджень, навчальної роботи зі студентами та популяризації культури споживання натурального меду.

Активною була і комунікаційна складова заходу. Представники кафедри дали інтерв’ю Черкаському телебаченню та поспілкувалися з численними блогерами, які висвітлюють тематику бджільництва та аграрного розвитку. Завдяки цьому широка аудиторія змогла більше дізнатися про діяльність кафедри, її наукові здобутки та освітні можливості. Такі зустрічі переконливо демонструють, що кафедра бджільництва з кожним роком посилює свої позиції і поступово стає одним із важливих центрів розвитку галузі в Україні. І закономірно виникає запитання. Чому це стало можливим? Відповідь проста. За цими результатами стоїть щоденна робота науковців, викладачів і студентів, їхнє прагнення розвивати українське бджільництво та поєднувати науку з практикою. Саме така співпраця і формує майбутнє галузі.

За роки своєї роботи кафедра сформувала власну систему цінностей і принципів, які визначають її діяльність. Символічною формулою цієї філософії стали вісім ключових понять, що починаються з літери Д. До них належать доцільність, доброчесність, дослідження, демонстрація, досвід, довіра, добробут і допомога. Ці принципи визначають не лише навчальний процес, а й взаємини між викладачами, студентами та партнерами кафедри.

Сучасний пасічник вже давно не обмежується лише роботою на пасіці. Він має бути дослідником, підприємцем, менеджером і комунікатором. Нові технології, цифрові інструменти та навіть можливості штучного інтелекту поступово стають частиною професійної діяльності галузі.

Сьогодні кафедра бджільництва НУБіП України активно розвиває наукові дослідження, співпрацює з пасічниками та галузевими організаціями, бере участь у міжнародних конференціях і наукових проєктах. Результати роботи колективу знаходять відображення у фахових публікаціях, галузевих виданнях та популярних аграрних медіа.

Спільно з журналом «Агробізнес» започатковано нову інформаційну платформу для розвитку бджільницького бізнесу. У межах цієї співпраці у виданні створено окрему рубрику, присвячену бджільництву, якої раніше у журналі не було. Метою цієї ініціативи є поширення сучасних наукових знань, практичних рекомендацій та актуальної інформації для пасічників і всіх, хто працює у сфері виробництва продукції бджільництва.

Співробітники кафедри щомісяця готують для журналу аналітичні матеріали, науково-популярні статті та практичні поради. У публікаціях висвітлюються питання сучасних технологій утримання бджіл, підвищення продуктивності пасік, використання продуктів бджільництва, а також нові результати наукових досліджень. Така співпраця дозволяє ефективніше поєднувати науку і практику, роблячи сучасні знання доступними для широкого кола пасічників та сприяючи розвитку бджільництва в Україні.

Кафедра стає платформою для обговорення актуальних проблем бджільництва, розвитку медоваріння, впровадження нових технологій утримання бджіл і підвищення ефективності пасік.

Головна мета залишається незмінною — підготувати нове покоління фахівців, які будуть не лише професіоналами своєї справи, а й відповідальними господарями своєї землі, людей, які поєднують знання, досвід і гідність.

Пам’ятаючи про спадщину попередників, колектив кафедри впевнено дивиться у майбутнє. Робота триває щодня. У навчальних аудиторіях, на дослідних пасіках, у лабораторіях і під час зустрічей з практиками галузі.

Саме так народжується нова сторінка історії українського бджільництва і формується медове майбутнє України.