Від координат до безпеки держави: в НУБіП відбувся круглий стіл про критичні виклики геодезії

Топографо-геодезична сфера рідко опиняється в центрі суспільної уваги. Вона працює «за кадром», формуючи координатну основу для будівництва, землеустрою, містобудування, інфраструктурних проєктів та оборони. Проте саме від точності координат, стабільності систем відліку та доступу до геопросторових даних залежить сьогодні надто багато — від проєктування житлового будинку до наведення високоточної зброї. В умовах повномасштабної війни цей «невидимий фундамент» економіки та безпеки опинився під подвійним тиском: з одного боку — стрімкий технологічний стрибок і перехід на нові системи відліку, з іншого — екстремальні виклики воєнного часу.

Саме цим питанням був присвячений круглий стіл на тему «Критичні проблеми регулювання топографо-геодезичної діяльності: впровадження нових систем відліку, навігація у воєнний час, доступ до геоданих», що відбувся 4 лютого 2026 року на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України. Захід організовано спільно з ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» та ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України».

Онлайн-формат заходу дозволив залучити понад 140 учасників з різних куточків України — науковців, практиків, представників бізнесу, професійних асоціацій, закладів вищої освіти та оборонного сектору. Активна дискусія, численні запитання, коментарі та пропозиції засвідчили: галузь гостро потребує не декларативних рішень, а системного діалогу і скоординованих дій. Запис трансляції круглого столу доступний на YouTube (https://youtu.be/sG5izS7_JDk).

Модератором заходу виступив завідувач кафедри геодезії та картографії Тарас ЄВСЮКОВ, який у вступному слові наголосив на надзвичайній актуальності обраної теми. За його переконаннями, сьогодні геодезія живе одночасно у двох вимірах: швидких технологічних змін і безпрецедентних безпекових викликів.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся декан факультету землевпорядкування Олександр ШЕВЧЕНКО. Він акцентував, що перехід на нові системи відліку, стабільність GNSS-послуг в умовах радіоелектронних загроз та доступ до якісних геоданих виходять далеко за межі технічних дискусій. Також керівник факультету наголосив на тому, що потрібні не поодинокі експертні висновки, а скоординовані практичні рішення й пропозиції, які можна пропустити через механізми законотворення.

Співорганізатор заходу, очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій ПОЛТАВЕЦЬ, у своєму вітальному виступі окреслив три ключові проблеми регулювання топографо-геодезичної діяльності в Україні. Першою з них він назвав впровадження нових систем відліку, зокрема перехід до УСК-2000. Україна офіційно відмовилася від радянських систем координат СК-42 і СК-63 та гармонізувала державну систему координат з європейськими стандартами (ITRS/ETRS89). Проте на практиці значна частина фахівців і досі змушена працювати зі застарілими системами. Це призводить до серйозних проблем: архівна документація залишається в різних локальних системах координат, процеси трансформації часто супроводжуються помилками, а в кадастрі виникають накладання земельних ділянок. Додатковим викликом є стан Державної геодезичної мережі, значна частина пунктів якої знищена або перебуває на тимчасово окупованих територіях.

Другою проблемою стала навігація та геодезія у воєнний час. Війна докорінно змінила правила гри: точні координати перетворилися з інструменту зручності на питання життя і безпеки. Засоби радіоелектронної боротьби, спуфінг і глушіння сигналів GNSS унеможливлюють стабільну роботу класичних RTK-рішень у прифронтових і навіть тилових зонах. Водночас існує гострий конфлікт між потребою захисту оборонних об’єктів і необхідністю мати актуальні геодані для відновлення критичної інфраструктури. Значні площі територій залишаються недоступними для наземного знімання, а дистанційні методи, зокрема БПЛА з LiDAR-сенсорами, обмежені режимом «закритого неба».

Третьою темою став доступ до геоданих і цифрова трансформація. З одного боку, геопросторові дані мають бути відкритими для бізнесу і розвитку територій, з іншого — захищеними від використання ворогом. Ситуацію ускладнює недостатня наповнюваність баз даних: органи місцевого самоврядування часто не мають ані ресурсів, ані кадрів для якісної оцифровки. Обмеження доступу до публічної кадастрової карти, запроваджені в умовах воєнного стану, є зрозумілими з точки зору безпеки, але водночас стримують інвестиційні проєкти та розвиток прозорого ринку землі.

Голова ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло МАТВЄЄВ наголосив на ролі професійних спільнот у формуванні зважених рішень і комунікації з органами влади.

Значний інтерес учасників викликала доповідь завідувача лабораторією опрацювання спостережень ГНСС ДП «Науково-дослідний інститут геодезії і картографії» Василя ПЛИСКИ, який детально розповів про розвиток і функціонування української постійної GNSS-мережі як фундаменту системи відліку в Україні. Він зупинився на інтеграції мережі з міжнародними системами координат, використанні програмних продуктів Bernese і GAMIT для координатних розрахунків, а також на проблемах, спричинених втратою окремих станцій під час російського вторгнення. Окрему увагу доповідач приділив питанням точності даних, доступності сервісів обробки та співпраці з іншими мережами, зокрема для визначення висот у різних системах.

Директор ПрАТ «Систем Солюшнс», голова Київського осередку «Асоціації сертифікованих геодезистів України» Володимир БАБЧЕНКО поділився міжнародним досвідом переходу на сучасні системи відліку. Він навів приклади Нідерландів, Фінляндії, Естонії та ін. європейських країн, де геодезичні дані є відкритими і безкоштовними для користувачів, що стимулює інновації та розвиток економіки. На його переконання, Україна також має рухатися в напрямі повної цифровізації, відмови від паперових процедур і забезпечення електронного доступу до координатних та висотних даних. Окремо Володимир БАБЧЕНКО зупинився на роботі GNSS в умовах дії РЕБ і поділився деякими «лайфхаками».

Окремий блок дискусії був присвячений критичним проблемам та стратегії розвитку геодезичної основи України. Офіцер відділу організації навігаційного забезпечення управління воєнно-топографічного і навігації Топографічної служби Збройних Сил України, підполковник Юрій СТОПХАЙ зазначив, що чинна правова база та системи геодезичного і вертикального відліку в Україні значною мірою базуються на вимірах радянських часів і потребують термінової модернізації. Він запропонував провести технологічний аудит Держгеокадастру та розробити спільну стратегію розвитку геодезичних основ. На його думку, децентралізоване накопичення даних і регулярні вимірювання є більш безпечними та ефективними в умовах війни.

Доцент кафедри геоінформатики і фотограмметрії КНУБА, ГІС-спеціаліст Julie’s Data Юлія МАКСИМОВА представила практичний досвід апробації бази геоданих топографічної основи в QGIS. Вона окреслила три ключові проблеми: не самоописність специфікації, наявність неоднозначних вимог і відсутність формалізованої структури. Серед типових помилок — невідповідності кодів атрибутів, дублювання записів і неоднозначні інтерпретації значень. Доповідачка дійшла висновку, що технічне завдання потребує суттєвого доопрацювання, а використання валідаторів даних має стати обов’язковою практикою.

Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій МАРТИН наголосив на необхідності безкоштовної публікації трансформаційних полів і відкритого доступу до даних державного земельного кадастру. Він підкреслив, що обмеження доступу до геопросторових даних мають застосовуватися лише тоді, коли користь від них переважає потенційну шкоду.

До обговорення активно долучилися представники наукової та професійної спільноти, зокрема голова Івано-Франківського осередку «АФЗУ» Дмитро ПРИЙМАК, голова Київського обласного осередку ГО «АСГУ» Микола СКОРИК, сертифікований інженер-землевпорядник Олександр ПЕТРОВИЧ, завідувач кафедри геодезії та землеустрою Одеської державної академії будівництва і архітектури Анатолій КОЛОСЮК та інші.

Обговорення засвідчило: проблеми регулювання топографо-геодезичної діяльності є складними, багатовимірними і надзвичайно актуальними. Учасники заходу дійшли спільного висновку про необхідність звернення до регуляторних органів з пропозиціями щодо перегляду обмежень доступу до геопросторових даних в умовах війни та формування довгострокової стратегії розвитку галузі.

Черговий круглий стіл на факультеті землевпорядкування НУБіП України засвідчив, що подібні заходи є важливим кроком до консолідації професійної спільноти і підтвердив думку, що саме в діалозі науки, практики і держави народжуються рішення, здатні забезпечити точність, безпеку і стійкість країни — сьогодні і в майбутньому.