Виступ науковців університету на конференції «THE 10th SMART CITY APPLICATIONS International Conference» – результат активної співпраці факультетів
З 10 по 12 листопада 2025 року у місті Тенжер, Марокко відбулася 10-та Міжнародна конференція SCA2025 - «SMART CITY APPLICATIONS» з міждисциплінарних питань застосування розумних міст SMART CITY, участь у якій прийняли понад 300 учасників з різних країни світу: США, Португалія, Велика Британія, Канада, Мароко, України, Малазія, Італія, Іспанія, Німеччина, Польща, Австрія, Туніс, Інді, Словенія та інших. Робоча мова конференції — англійська.
Організатором та засновником такої щорічної Міжнародної конференції є Medi-ADD -The Mediterranean Association of Sciences and Sustainable Development (Середземноморська асоціація наук та сталого розвитку), яка надає майданчик для безпрецедентних можливостей дослідникам, науковцям, студентам та фахівцям різних галузей спілкуватися, співпрацювати, набувати знань та ділитися досвідом.
Medi-ADD заохочує виступи науковців з оригінальними дослідженнями, інноваційними проектами, практичним тематичним дослідженням та перспективними концепціями, пов'язаними з усіма аспектами розумних міст, включючи: цифрові двійники, георозумні інформаційні системи, розумну освіту, цифровий бізнес та розумну економіку, сталий розвиток та екологічні рішення, а також передові інформаційні технології та інформатику на 10 різногалузевих секціях.
Топ спікери цьогорічної конференції — професори Mariofanna Milanova та Praneetha Kotla із США, а також Kamal Essalai з Марокко.
Науковців університету з факультетів інформаційних технологій — Володимир НАЗАРЕНКО та землевпорядкування — Андрій МАРТИН, а також керівники навчального та навчально-методичного відділів Оксана ЗАЗИМКО і Лариса КЛІХпредставили два спільних дослідження на різних секційних засіданнях: «SMART ECONOMY and FINANCE» та «EDUCATION and LEARNING TECHNOLOGIES» у перший день проведення міжнародної конференції, які викликали жвавий інтерес в учасників мультидисциплінарного наукового заходу.
На секції «SMART ECONOMY and FINANCE», на якій працювало понад 100 учасників конференції Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем. мереж та кібербезпеки та Андрій МАРТИН, завідувач кафедри землевпорядного проектування виступили з доповіддю «Green Сity Economic Informatio System: a Case Study of Kyiv».
Виступ науковців НАЗАРЕНКА В.А. та МАРТИНА А.Г. був присвячений висвітленню результатів проведеного авторами дослідження з використання інформаційної параметричної системи в управлінні міськими земельними ресурсами, як важливого інструмента гармонізації планування з цілями сталого розвитку. При використані авторами динамічних моделей даних та алгоритмів, система дозволяє приймати більш ефективні рішення щодо управління землекористуванням, показуючи, що розширення меж міста Києва сприятиме його переходу до зеленого міста.
На виступі авторами було зазначено, що концепція системи була розроблена для Києва. Водночас, він може слугувати прикладом для інших міст, які прагнуть впроваджувати зелені міські ініціативи. Подальші зусилля будуть зосереджені на інтеграції цієї системи з інноваційними міськими технологіями та сприянні державно-приватному партнерству для підтримки її впровадження.
Критично важливим елементом представленої системи є економічний кластер інформаційної системи «зеленого міста», який об'єднує різні компоненти для забезпечення ефективного моніторингу та контролю за умовами життя в місті. Основні компоненти інформаційної системи посилюють контроль системи за життєдіяльністю міста та сприяють організації додаткових послуг мешканцям та зацікавленим сторонам. Окрім того, була запропонована концептуальна модель системи управління Smart City.
Підсумовуючи, доповідачі зазначили, що хоча цифрові технології та зовнішнє фінансування відіграють критично важливу роль, довгостроковий успіх «зелених» міст залежатиме від ефективного врядування, участі громадян та сталих інвестицій у цифрову інфраструктуру.
Майбутні дослідження спрямовані на соціальні наслідки інноваційних зелених систем, зокрема їхній вплив на справедливість, житло та доступ до суспільних благ.
На секції «EDUCATION and LEARNING TECHNOLOGIES», де працювали 104 учасники конференції, Володимир НАЗАРЕНКО, доцент кафедри комп’ютерних систем, мереж та кібербезпеки представив результати спільного дослідження «INTEGRATING GEMIFICATION and VIRTUAL LABS: A MODULAR SIMULATION SYSTEM for CROSS-DISCIPLINARY STEM EDUCATION», проведеного з Оксаною ЗАЗИМКО, доцентом кафедри матеріалознавства та технології конструкційних матеріалів та Ларисою КЛІХ, професором кафедри біохімії.
У доповіді було презентовано результати дослідження з розробки, впровадження та оцінки гейміфікованої симуляційної платформи, яка інтегрує сучасні цифрові технології, імерсивні технології та модульні навчальні рамки для підтримки лабораторної освіти у вищій освіті. Як зазначив доповідач, платформа значно покращила залученість студентів, виконання завдань, концептуальне розуміння та безперервність навчання, зосередившись на трьох різних технічних та технологічних дисциплінах — біохімії, матеріалознавстві та комп'ютерних системах.
Основний результат роботи полягає у вирішенні проблеми фрагментації сучасних освітніх технологій. Замість того, щоб пропонувати універсальне рішення, наша платформа надає інтегровану, масштабовану та незалежну від дисципліни модель для сучасного лабораторного навчання. Модульність системи дозволяє налаштовувати сценарії, кросплатформне розгортання та аналітику в режимі реального часу, що робить її придатною для різноманітних інституційних контекстів та рівнів інфраструктури.
У дослідженні наголошується на здатності платформи підтримувати освітню стійкість в умовах збоїв, наприклад, під час пандемій, збройних конфліктів або логістичних обмежень, коли фізичні лабораторії недоступні. Незважаючи на свою обіцянку, платформа також створює проблеми, починаючи від калібрування механіки гейміфікації і закінчуючи справедливим доступом і дизайном оцінки. У майбутньому автори планують працювати над усуненням таких обмежень, вивчаючи довгострокове утримання, різноманітні профілі студентів та ширшу інтеграцію освітніх програм для використання її для різних освітніх компонентів.
Науковці університету планують і надалі розширювати наукові зв’язки між різними підрозділами для проведення спільних наукових досліджень та досягнення кращих результатів.