Історія кафедри

КАФЕДРА БІОХІМІЇ І ФІЗІОЛОГІЇ ТВАРИН ІМ. АКАД. М.Ф. ГУЛОГО (2017-2024 рр.)

Згідно наказу ректора НУБіП України №1188 від 27 листопада 2017 року та рішення Вченої ради університету від 22 листопада 2017 року (протокол №4) кафедру фізіології, патофізіології та імунології тварин було реорганізовано шляхом приєднання до кафедри біохімії ім. акад. М.Ф. Гулого і кафедри хірургії ім. акад. І.О. Поваженка. Перейменували кафедру біохімії ім. акад. М.Ф. Гулого на кафедру біохімії і фізіології тварин ім. акад. М.Ф. Гулого. Завідувач кафедри – проф. Томчук В.А.
Якісний склад кафедри біохімії і фізіології тварин ім. акад. М.Ф. Гулого: завідувач кафедри, доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України В.А. Томчук, доктор ветеринарних наук, професор В.А. Грищенко,  доктор ветеринарних наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України В.І. Карповський, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік Академії наук вищої освіти України В.О. Трокоз, доктор педагогічних наук, професор. Л.В. Кліх, доктор біологічних наук, професор,  академік Академії наук вищої освіти України Л.Г. Калачнюк, кандидат біологічних наук,  доцент О.М. Тупицька, кандидат ветеринарних  наук,  доцент О.В. Журенко, кандидат біологічних наук,  доцент В.І. Цвіліховський,  кандидат ветеринарних  наук,  доцент  Л.В. Кладницька, кандидат біологічних наук,  доцент Є.А. Деркач, кандидат ветеринарних  наук,  доцент. О.В. Арнаута, кандидат ветеринарних  наук,  доцент Д.І. Криворучко, кандидат біологічних наук,  асистент Т.А. Ткаченко, завідувачі навчальних лабораторій: Н.М. Батукова, Т.А. Гудзь, старші лаборанти: Л.П. Степаненко, В.О. Прис-Каденко, Л.В. Солдатенко, провідний інженер Н.В. Гуріна.

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ БІОХІМІЇ ІМ. АКАД. М.Ф. ГУЛОГО (1920-2017 рр.)

Кафедра створена в 1920 р. при Київському зооветеринарному інституті. З 1920 року по 1944 рік очолювали професор С.С. Кравченко, доцент М.Д. Гацанюк, академік Т.Н. Годнєв. З 1944 по 1974 рік завідувачем кафедри був доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки УPCP, академік НАН України, лауреат Державної премії УPCP та СРСР, Герой України  М.Ф. Гулий. Доцент М.М. Осьмакова очолювала кафедру з 1974 по 1979 рік. Із 1979 р. по 2014 рік кафедрою завідував доктор біологічних наук, професор, академік НАН України  та НААН України, Герой України Д. О. Мельничук. З 2015 року кафедру біохімії ім. акад. М.Ф. Гулого очолює професор Томчук В.А.
На кафедрі у різні роки працювали професори: Захаренко М.О., Усатюк П.В., Цвіліховський М.І., Любецька Т.В., Мельничук С.Д., Засєкін Д.А., Остапченко Л.І., Калачнюк Г.І., Мельникова  Н.М., доценти: Колісніченко Л.М., Чижська Г.Я., Шабельник М.М., Малько В.А., Макаренко О.М., Кириленко В.М., Калінін І.В., Жулай В.Є., Шепельова І.А.
Співробітниками кафедри опубліковано понад 3000 наукових публікацій, у тому числі 13 монографій, 25 підручників та навчальних посібників, 6 словники, отримано понад 100 патентів та авторських свідоцтв, розроблено та впроваджено у виробництво препарати – Карбоксилін, ПМ-7, МП-15, МП-30, Намацит, Нейтрам, Реабіліт, фосфоліпідовмісна біологічна добавка (БАД) FLP-MD.
На кафедрі виконано й захищено 12 докторських та 35 кандидатських дисертацій.
Пріоритетними завданнями кафедри є дослідження впливу різних форм вуглекислоти на розвиток стану штучного гіпобіозу й розробка технологій переведення організму тварин тканин та клітин у стан штучного гіпобіозу; вплив кислотно-лужного стану на характер біологічної міграції важких металів в організмі тварин; міграція важких металів в організмі тварин, їх вплив на біохімічні процеси й розробка способів захисту тварин від негативного впливу важких металів; вивчення біологічної активності фосфоліпідів молока та впливу ентеросорбентів під час лікування ентеропатологій тварин; розробка та обґрунтування введення нових національних стандартів для оцінки якості та безпечності сільськогосподарської сировини, кормів і продуктів харчування.
Нині кафедра є координатором магістерських програм виробничого та дослідницького спрямування «Молекулярні механізми регуляції метаболічних процесів в організмі тварин».

Академік НАН України Гулий Максим Федотович (1905-2007 рр.)

Максим Федотович Гулий безпосередньо причетний до зародження вітчизняної молекулярної біології та імунохімії, а також є одним із фундаторів вітчизняної біохімії, організатор науки, академік Національної академії наук України (1957), заслужений діяч науки України (1956), лауреат Державної премії СРСР (1952), двічі лауреат Державної премії УРСР (1978, 1985), Герой України (2005). Він пройшов достойний шлях від аспіранта до директора Інституту біохімії (1972–1977), був віце-президентом АН УРСР (1957–1963), керував Біохімічним товариством та очолював редколегію «Українського біохімічного журналу». Його наукові інтереси охоплюють надзвичайно широке коло проблем. У 30-ті роки — це питання харчування й вуглеводний обмін у м'язах, у літа повоєнні — дослідження тканинних та мікробних білків, установлення зв'язку між обміном пуринів і злоякісним ростом, питання регуляції біосинтезу білків і ліпідів. Вчений здійснив новаторські роботи у вивченні властивостей білків. Завдяки кропіткій праці під його керівництвом у лабораторії одержали низку індивідуальних, зокрема ферментних, білків у кристалічному вигляді. Досліджував проблеми сучасного функцiонування бiохiмiї та молекулярної бiологiї, пов'язані з регуляцiєю бiосинтезу бiлкiв, лiпiдiв та вуглеводів; структуру та властивості бiлкiв; функції та метаболічне значення реакцій трикарбонового циклу; роль вуглекислоти в анаболічних процесах у гетеротрофних організмів. Результати цих робіт лягли в основу створення нових лiкiв, що знайшли застосування у гематологічних, хiрургічних та наркологічних клiнiках, а також низки препаратів для підвищення продуктивності сільсько-господарських тварин.
Загалом творчий доробок М.Ф. Гулого — це більш ніж 600 наукових праць, серед яких 9 монографій і 36 винаходів та патентів. Вагомий внесок ученого у підготовку наукової зміни. Під його керівництвом виконано понад 80 кандидатських та 10 докторських дисертацій, серед учнів Максима Федотовича видатні вчені — академіки НАН України С. Комісаренко, Г. Мацука, Д. Мельничук.

Академік НАН України та НААН України
Мельничук Дмитро Олексійович

Учений у галузі біохімії, академік Національної академії наук України (1997) і Української академії аграрних наук (1990), заслужений діяч науки і техніки України (1990), лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1985), Герой України (2003).
Основним напрямом його наукової роботи є вивчення молекулярних механізмів регуляції обміну речовин в організмі тварин і людей та пошук і розробка способів корекції їхніх порушень. Разом з колегами й учнями ним обгрунтовано біологічну роль реакції карбоксилювання і декарбоксилювання в обміні макромолекул та енергії у гетеротрофних організмів; установлено низку закономірностей карбаматів білків та отримано нові дані щодо їхньої ролі в регуляції активності ферментів; розкрито молекулярні механізми системи метаболічного гомеостазу в клітинах при порушенні кислотно-лужного стану організму: виявлено специфічні білки мембран епітелію тонкого кишечнику новонароджених тварин; зроблено вагомий внесок у розкриття механізмів впливу змін концентрації бікарбонатів і СО2 у крові на інтенсивність енергетичного, мінерального та азотного обмінів, розкрито молекулярні механізми переходу тварин у стан гіпобіозу, а також порушень регуляції обміну речовин під час таких захворювань тварин і людей, як остеопорози й остеомаляції, подагра, діабет, карієс, до- і післяродові та післяопераційні ускладнення (кетози, ацидози, амонійні токсикози), кормові ацидози тварин тощо. Автор (співавтор) понад 600 наукових праць. Д.О. Мельничук є почесним доктором університетів: Берлінського ім. Гумбольдта (Німеччина), Гентського (Бельгія), Люблінського університету природничих наук (Польща), Російського державного аграрного університету - МСГА ім. К.А. Тимірязєва, Астраханського технічного університету (РФ), а також почесним професором університетів штатів Айова і Арканзас (США), Варшавського університету наук про життя, Казахського аграрного університету та виїзним професором Токійського аграрного університету (Японія). Він є членом Вищої ради при генеральному директорові ФАО ООН, почесний сенатор Сенату штату Луїзіана (США).

Професор, академік Академії наук вищої освіти України
 Томчук Віктор Анатолійович

Томчук Віктор Анатолійович народився 21.06.1959 року. У 1984 році закінчив ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії (нині Національний університет біоресурсів і природокористування України). Спеціальність – лікар ветеринарної медицини. У 1991 році закінчив відділення аспірантури Української сільськогосподарської академії і захистив кандидатську дисертацію на тему: «Особливості обміну cAMP, cGMP і простагландинів в ізольованому епітелії тонкого кишечника великої рогатої худоби в залежності від віку та при патології» – канд. біол. наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. У 2013 році захистив докторську дисертацію на тему: ««Метаболізм ліпідів в організмі новонароджених телят за гострих розладів травлення та після застосування ентеросорбентів» – доктор ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія.
Науковий шлях Томчук В.А. розпочав у 1984 році молодшим науковим співробітником в науково-дослідній лабораторії кафедри біохімії та біотехнології Української сільськогосподарської академії. З 1991 по 1994 роки працював на посаді асистента кафедри; з 1994 року – доцента кафедри; з 1994 по 2007 роки – проректор університету, з 2013 року – професор кафедри;  2011-2015 рр. - в.о. завідувача кафедри біохімії тварин, якості і безпеки сільськогосподарської продукції ім. акад. М.Ф. Гулого.
Томчук В.А. викладає дисципліну «Ветеринарна клінічна біохімія» для студентів факультету ветеринарної медицини. Є керівником наукового гуртка «Клінічна біохімія». Професор Томчук В.А. член двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій. Член вченої ради факультету ветеринарної медицини, науково-технічної ради НДІ здоров’я тварин, біохімічного товариства України і редколегії журналів «Птахівництво» та "Біоресурси і природокористування". Автор понад 250 наукових та науково-методичних праць. В тому числі підручник, 5 посібників, монографія, 3 патенти. Нагороджений орденом «Знак Пошани» Міністерства аграрної політики і продовольства України, «Відмінник аграрної освіти та науки», Подякою міського голови міста Києва, Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, «За заслуги в ветеринарній медицині 3 ступеня», Почесною грамотою Міністерства освіти України.
Напрямок наукових досліджень: вивчення молекулярних механізмів регуляції метаболічних процесів в організмі тварин.

ІСТОРІЯ КАФЕДРИ ФІЗІОЛОГІЇ, ПАТОФІЗІОЛОГІЇ ТА ІМУНОЛОГІЇ ТВАРИН (1921-2017 рр.)

Кафедра фізіології сільськогосподарських тварин заснована при Київському ветеринарному інституті в 1921 році.

Професор Чаговець Василь Юрійович (1873-1941 рр.)

Першим її завідувачем був відомий вчений з світовим іменем професор Василь Юрійович Чаговець (1873-1941 рр.). Працюючи в лабораторії І.П. Павлова, захистив дисертацію (1903 р.) на тему: «Нарис електричних явищ на живих тканинах з погляду найновіших фізико-хімічних теорій».  Запропонована ним перша теорія виникнення біопотенціалів від зміни концентрації іонів мала велике значення для подальшого розвитку досліджень в електрофізіології. Вивчаючи механізм подразнювальної дії електричного струму на живі тканини, В.Ю. Чаговець показав, що збудження їх відбувається внаслідок поляризації поверхневих мембран. Ця теорія в електрофізіології стала загальновизнаною. Вивчаючи природу біоелектричних явищ, за рік до закінчення Військово-медичної академії (у 1896 р.) обґрунтував основні принципи іонної теорії збудження. Послідовники: Черніговський В.Н., Булигін І.А., Правдич-Немінський В.В., М.В. Лейник. 

Професор Вашетко Микола Памфілович  (1880-1960 рр.)

Професор Вашетко Микола Памфілович  досліджував роль центральної нервової системи в регуляції обмінних процесів, вплив мікроелементів на тваринний організм, патологічні процеси в нирках, патології опорно-рухового апарату. Послідовники: Щорс М.О., Губенко П.М., Буйко П.М. Підготував 15 докторів наук і 20 кандидатів наук. Автор понад  50 наукових праць.  Заслужений діяч  наук УССР.

Професор Ярослав Семен Юрійович (1988 -1974 рр.)

Помітний слід в історії кафедри залишив професор Ярослав Семен Юрійович (1988 -1974), який очолював колектив кафедри 20 років (1930-1937 рр. та 1956-1969 рр). Свою наукову роботу Семен Юрійович починав у Київському медичному інституті під керівництвом В. Ю. Чаговця, де створив т.зв. „Фабрику шлункового соку”. За рахунок реалізації натурального шлункового соку, який отримували у великих кількостях в лабораторіях кафедри фізіології кафедра мала додаткові доходи.  Проіснувала ця „фабрика” недовго, але все ж за виручені кошти кафедра ще довгий час могла проводити наукові дослідження.  Ярослав С. Ю. був і помічником В. Ю. Чаговця по викладанню курсу фізіології. Професор С.Ю. Ярослав був визначним експериментатором. Майже на кожній лекції теоретичний матеріал підкріплювався цікавими дослідами на тваринах. Семен Юрійович вніс багато нового у фізіологію: провів цікаві досліди по оживленню ембріонів людини та тварини, вивченню травлення, лімфи, вітамінів та біострумів. Піддав себе самозараженню з метою установлення етіології невідомого захворювання ("НЗ") – стахіботріотоксикозу, за що був нагороджений орденом "Знак пошани". Автор більше 100 наукових праць, в тому монографії, чотирьох підручників та посібник з фізіології людини та тварини. Підготував 12 кандидатів наук, три з яких - В.В.Науменко, П.С.Лященко та Б.В.Олійник захистили докторські дисертації.
З 1937-1941, а також з 1943 по 1951 рр. завідував кафедрою талановитий педагог, доцент Семен Дмитрович Шестаков. Пізніше кафедру очолювали доцент П.П.Герасимович (1051-1952 рр.), професор М.В.Єрмаков (1952-1955 рр.), професор Є.М.Федій (1969-1981 рр.). Євген Максимович Федій  підготував 15 кандидатів наук, автор 4 учбових посібниів та підручників з фізіології сільськогосподарських тварин для студентів вищих учбових закладів. Основний напрям  наукової роботи – вивчення впливу клітковини на процеси травлення в шлунку та в кишках великої рогатої худоби.

Професор Науменко Володимир Васильович  (1919-2008 рр.)

З 1981 по 1993 рік кафедрою завідував доктор біологічних наук, професор Володимир Васильович Науменко. Він перший установив вплив типу вищої нервової діяльності на продуктивність свиней, розробив методику визначення типів вищої нервової діяльності в свиней. Дослідив зв'язок типу вищої нервової діяльності з продуктивністю свиней, найбільш  глибоко вивчив вікові особливості умовних рефлексів у піддослідних тварин, розробив методику визначення типів нервової системи свиней у виробничих умовах, розробив новий метод вакцинації тварин проти інфекційних захворювань; був керівником розробки радіотелеметричної реєстрації роботи серця у свиней.  Науменко В.В. підготував 7 кандидатів наук. Його послідовники:  доктор сільськогосподарських наук, професор Трокоз В.О., кандидат ветеринарних наук, доцент Величко С.В.,  кандидат ветеринарних наук, доцент Кладницька Л.В., кандидат біологічних наук  Шубенко О.І., кандидат біологічних наук Зотько М.О., кандидат біологічних наук Айо О.Д., кандидат ветеринарних наук Денисенко А.Є., кандидат біологічних наук Рекрут В.Д. Науменко В.В. є автором  110 наукових праць, в тому числі навчальних видань  з фізіології  сільськогосподарських тварин (монографія, підручники, учбові посібники). Володимир Васильович Науменко брав участь у бойових діях під час другої світової війни від її початку на теренах Радянського Союзу до перемоги над фашистською Німеччиною, за що нагороджений 24 урядовими нагородами, орденами, медалями та почесними знаками.  
У 1948 році асистентом кафедри був майбутній академік АН України Петро Григорович Богач.  З 1946 по 1970 рік  доцентом кафедри працювала Таїсія Геннадіївна Брезгунова. На кафедрі працювали доценти А.С. Дячинський, Деревянко І.Д., Демченко В.Ю., Ліхтер М.П. В різні періоди часу на кафедрі працювали старшими лаборантами та лаборантами: Г.М. Бучакчинська, В.С. Заїка, Л.В. Карпик, Г.Н. Крупко, І.Т. Савєльєва, Г.В. Свищова, Л.Я. Сегеда, Л.Я.Войновська, О.М. Харчук та інші.

Професор, член-кореспондент НААН України,  академік Академії наук вищої освіти України, Заслужений діяч науки і техніки України Мазуркевич Анатолій Йосипович

З 1993 по 2001 роки кафедру нормальної і патологічної фізіології очолював А.Й. Мазуркевич,   автор понад 360 друкованих праць, у тому числі 17 підручників, навчальних посібників та монографій, Державного стандарту вищої освіти з напряму „Ветеринарна медицина”, ряду рекомендацій науково-методичного та науково-практичного змісту. Має 19 патентів та авторських свідоцтв, є співавтором 3 нових лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні. Підготовив 6 докторів та 15 кандидатів наук. Наукова діяльність проф. Мазуркевича А.Й.  в період з 1972 по 1993 рр., присвячена вивченню змін в організмі жуйних  за впливу продуктів трансформації сечовини та нітратів за фізіологічних умов та в умовах  гострої і хронічної інтоксикації організму. З 2006 р. А.Й. Мазуркевич проводить експериментальні дослідження з вивчення властивостей стовбурових клітин залежно від виду тварин, умов отримання, культивування, зберігання та застосування їх в клітинній терапії.  Мазуркевич А.Й. є головою Всеукраїнського товариства ветеринарних патологів, членом координаційно-методичної ради НМЦ «Ветеринарна медицина», науково-методичної ради Державного департаменту ветеринарної медицини, Міжвідомчої комісії з біоетики та біобезпеки, правління Всеукраїнської асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України, двох спеціалізованих вчених рад по захисту докторських дисертацій (НУБіП України), ради заслужених вчених НУБіП України, науково-технічної ради НДІ здоров’я тварин факультету ветеринарної медицини НУБіП України, експертної комісії НУБіП України з оцінки якості і безпечності пестицидів, редакційної ради збірника «Науковий вісник НУБіП України», серія «Ветеринарна медицина, якість і безпека продукції тваринництва»; науковий консультант реферативного журналу  «Агропромисловий комплекс України» НААН. Тривалий час А.Й.  Мазуркевич був членом експертної ради ВАК України, членом експертної ради Комітету України з державних премій, міжгалузевої ради НАН України з питань аграрного сектору; членом науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України, членом колегій Державного департаменту ветеринарної медицини при МінАП України та Управління ветеринарної медицини Київської міської держадміністрації, членом Надзвичайних протиепізоотичних комісій: при Кабінеті Міністрів України та при Київській міській держадміністрації, членом редакційної ради журналу «Ветеринарна медицина України», редколегії    наукового   збірника   «Вісник   аграрної  науки»,   міжвідомчих наукових збірників «Ветеринарна медицина», «Біологія тварин». Відзнаки: Заслужений діяч науки і техніки України, Подяка Кабінету Міністрів України, Почесна відзнака УААН, Почесна Грамота державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України, звання генерал-майора ветеринарної служби, Подяка Голови Київської міської державної адміністрації, дипломи в рейтингу держкомітету ветеринарної медицини України та асоціації спеціалістів ветеринарної медицини України «Символ професійності»: «За вклад в науку», «За підготовку фахівців ветеринарної медицини», Почесна грамота Академії наук вищої освіти України. Лауреат Міжнародної премії «Дружба», премії ім. С.Г .Гжицького, першої премії АН ВО України в номінації «Навчальний посібник» та третьої премії в номінації «Підручники». Отримав відзнаку Міжнародного біографічного інституту «Золота медаль для України», має медалі: «1500-річчя Києва» та «Ветеран праці», «Ветеран ветеринарної медицини України», «Святого Юрія Переможця» від Української православної церкви Київського патріархату.

Професор,  академік Академії наук вищої освіти України, заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України,
Карповський Валентин Іванович

З 2001 по 2017 роки кафедру фізіології, патофізіології та імунології тварин очолював доктор ветеринарних наук, професор, лауреат премії ім. С.З. Ґжицького, заслужений науково-педагогічний працівник НУБіП України Карповський Валентин Іванович. Постійно займається науковою роботою – є керівником держбюджетних тематик: ”Дослідити участь окремих органів і систем організму тварин у формуванні адаптаційно–компенсаторних реакцій під впливом чинників довкілля”, ”Вивчити особливості нейро-ендокринної регуляції фізіологічних функцій організму продуктивних  тварин  за  умов  дії  антропогенних  чинників  довкілля”, “Вивчити центральні регуляторні механізми формування реактивності, резистентності та продуктивності сільськогосподарських тварин і розробити шляхи їх фізіологічної корекції”  і “Вивчити механізми регуляції фізіологічних функції та розробити методи їх корекції у свиней за умов промислового вирощування ”. Є автором 274 наукових та навчально-методичних праць, в тому числі 26 патентів, 14 монографій, 11 навчальних підручників та посібників з грифом Міністерства аграрної політики України та Міністерства освіти та науки України, підготовлені навчальні програми: Фізіологія сільськогосподарських тварин та Фізіологія тварин.  Органiзував роботу науково-дослідного центру з випробування ветеринарних препаратів і кормових добавок, проведення науково-виробничих конференцій, був відповідальним декількох випусків Наукового вісника НУБіП України. Є  членом спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій при Національного університету біоресурсів і природокористування України та Львівському Національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького. Є членом Асоціації ветеринарних патологів України та президентом Асоціації фізіологів тварин вищих навчальних закладів та наукових установ аграрних профілю України, Нагороджений державними та відомчими нагородами.