Жертви паліїв: шокуючі кадри наслідків спалення сухої трави

Щорічно, в сухі осінні дні, з приходом теплої весни або під час жнив, на полях і сіножатях, на пагорбах і схилах, болотах і заплавах, навіть у заповідних зонах та вздовж доріг рухаються вогняні «фронти», що знищують на своєму шляху все те, що може горіти.

Шкода, але горе-палії, які прагнуть спалити суху траву, або ж не усвідомлюють усієї небезпеки, до якої можуть призвести ці джерела вогню, або просто ігнорують вимоги пожежної безпеки.

Насамперед, при випалюванні сухої рослинності обгорають коріння багаторічних трав, паростки дерев і насіння; гинуть комахи та інші дрібні тваринки, які живуть у верхніх шарах ґрунту. Найгірше те, що при весняному спалюванні трави нищаться ранньоквітучі рослини (первоцвіти), багато з яких занесені до «Червоної книги». Окрім цього, впродовж останніх років часто відбувається інтенсивне випалювання сухої рослинності і на заповідних територіях. 

Незважаючи на начебто обґрунтовані підстави підпалу сухої рослинності, громадяни здійснюють пряме порушення законодавства України. Наприклад, адміністративного кодексу (ст. 77-1): випалювання стерні, лук, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відведення автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, і так само нехтування особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходами для своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Особливо шкідливим є спалювання сухої рослинності у населених пунктах, де гуляють діти та підлітки. Медики попереджають про можливі захворювання дихальних шляхів, алергічні реакції ще несформованого дитячого організму чи навіть більш серйозні проблеми. Адже навесні та влітку листя дерев у скверах чи паркових зонах не тільки очищає повітря та збагачує його киснем, а й накопичує з повітря пил та інші шкідливі речовини, які викидаються автотранспортом і підприємствами. Шкідлива дія забруднювальних речовин значно підсилюється внаслідок спалювання трави та листя. Зокрема, дим сухої трави та опалого листя містить оксиди азоту, вуглецю, чадний газ, а також сполуки важких металів. У тліючому без доступу повітря листкі утворюється бензопірен – речовина, здатна викликати ракові захворювання. А залишки спаленого листя отруюють ґрунт.

Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання сухої трави і листя призводить ще й до таких загроз:

1. В сухому листі часто згорають корисні комахи, які впадають у зимову сплячку, наприклад, сонечка. Їх здобич – попелиці, залишаються зимувати у вигляді яйця на гілках. Тобто, спалюючи листя восени, ми створюємо сприятливі умови для розмноження попелиць навесні, а потім починаємо з ними наполегливо боротися.

2. Спалювання листя призводить до руйнування ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтотворні мікроорганізми. Крім цього, вони гинуть і від важких металів, які утворюються внаслідок процесу горіння.

3. За нормальних умов, коли суха рослинність перегниває, необхідні для росту рослин речовини повертаються в ґрунт. При її згорянні утворюється зола, яка, незважаючи на загальноприйняту думку, дуже погане добриво. Тому спалювання сухих залишків призводить до все більшого збіднення ґрунту.

4. На природних лісових і гірських ділянках вогонь знищує насіння та коріння трав’яних рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів, а також верхні частини їх коріння.

5. Знищення природної листяної підстилки у лісах призводить до збільшення в 2-4 рази промерзання ґрунту, що негативно впливає на кореневу систему багатьох дерев.

6. При спалюванні сухої трави на придорожніх ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на лісові масиви, що веде до знищення корисних рослин і диких тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж, а із спалювання сухої трави на полонинах – до лісових пожеж на низинах.

7. Аналогічно, існує загроза загоряння житлових будинків, об’єктів підвищеної вогненебезпеки, транспортних шляхів.

8. Якщо ведеться спалювання сухої трави на полонинах, стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач чи наземні трубопроводи, виникає загроза виникнення надзвичайної ситуації. Дим і вогонь є напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною коротких замикань ЛЕП, що може призвести до руйнівних наслідків як для населених пунктів, так і промислових об’єктів.

9. Дим від вогнищ часто в туманні дні утворює смог і надовго зависає у повітрі, внаслідок чого погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти ДТП і значних аварій. Окрім цього, попадаючи у легені, смог викликає істотне погіршення здоров’я людей, особливо астматиків.

Джерело: Відкритий ліс.https://www.openforest.org.ua/163216/